АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    16 червня 2009 року.  Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Ходоровського М.В.

Суддів Ткача З.Є. Ткач О.І.

при секретарі Стечишин Л.С.

з участю сторін та представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Теребовлянського районного суду від 31 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, приватного нотаріуса ОСОБА_3  про визнання недійсними свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2001 року,  договору дарування квартири від 28 грудня 2001 року,-

ВСТАНОВИЛА:

    У жовтні 2007 року   ОСОБА_1  пред”явила позов до ОСОБА_2 , третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог, приватного нотаріуса ОСОБА_3  про визнання недійсним договору дарування.

    Позивачка зазначила, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 20 червня 1993 року є власником квартири АДРЕСА_1 .

    Коли у 2007 році вирішила подарувати цю квартиру внучці, з”ясувалося, що квартира нею згідно договору дарування від 28 грудня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 , подарована   ОСОБА_2 .

    Посилаючись на те, що договору дарування зазначеної квартири вона не  підписувала, позивачка просила її вимоги задовольнити.

    В судовому засіданні позивачка доповнила позовні вимоги та просила визнати також недійсним свідоцтво про право власності на житло від 25 грудня 2001 року,  видане Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району.

    В обгрунтування цієї вимоги позивачка зазначила, що оскільки свідоцтва про право власності на житло від 20 червня 1993 року вона не втрачала, за видачею повторного чи дубліката не зверталася, свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 2001 року у Микулинецькій селищній раді не отримувала, не розписувалась в його отриманні, вважає, що оскаржуване свідоцтво є недійсним а відтак є недійсним й договір дарування квартири, вчинений на підставі цього ж свідоцтва.

    Рішенням Теребовлянського районного суду від 31 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

    В апеляційній скарзі ОСОБА_1 . просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким її вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

    Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників апеляційного розгляду справи, перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає до часткового задоволення.

    Відповідно до ст. 311 ч.1 п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участь у справі.

    Встановлено, що 9 жовтня 2008 року позивачка ОСОБА_1 . доповнила позовні вимоги та просила визнати також недійсним свідоцтво про право власності на житло від 25 грудня 2001 року,  видане Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району.

    Ця обставина стверджується як поясненнями представника позивачки так і поданою заявою (ас.171).

    Як вбачається із матеріалів справи суд до участі в розгляді справи Микулинецьку селищну раду Теребовлянського району не притягнув, а вимоги позивачки щодо документа, виданого селищною радою, вирішив.

    Таким чином рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, де суду першої інстанції  слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити спір.

    Керуючись ст. ст. 307, 311,314,315 ЦПК України,-

                    УХВАЛИЛА:

 Апеляційн у скаргу   ОСОБА_1  задовольнити частково.

Рішення Теребовлянського районного суду від 31 березня 2009 року скасувати а справу направити на новий судовий розгляд в Теребовлянський районний суд в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий -

Судді