Справа № 2 а – 10 / 09
Постанова
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2009 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Окунь Т.В.
при секретарі Гончар С.Т.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до міського голови, Комсомольської міської ради про порушення присяги міським головою та відшкодування моральних збитків,
встановив:
В листопаді 2008 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить постановити рішення про зобов’язання відповідача вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду, завдану порушенням його Конституційних прав.
Згодом, після відкриття провадження у справі, позивач неодноразово доповнював позовні вимоги (а.с. 32, 36,37, 53), в т.ч. стосовно характеру дій, до вчинення яких просить зобов’язати суб’єкта владних повноважень - а саме вчинити дії, пов’язані з відкликанням наданих на звернення ОСОБА_1 відповідей, які позивач вважає “свавільними” та “скдадання листа довільного змісту з проханням просити провину”. Відновлення “презумцією винуватості” порушених публічних прав громадянина та людини позивач вбачає у стягненні завданої моральної шкоди з Комсомольської міської Ради. Завдану моральну шкоду визначає сумою 16 000 грн. з проханням вийти за межі позовних вимог в цій частині і стягти з відповідача моральну шкоду в розмірі, достатньому для компенсації завданої йому моральної шкоди.
Зазначені вимоги, підтримані позивачем в судовому засіданні, обґрунтовуються посиланням на порушення міським головою Присяги, порушення якої позивач вбачає у характері відповідей, наданих міським головою на його зверення, зміст яких ОСОБА_1 вважає таким, що порушує право громадянина на звернення, місцеві географічні назви та повне функціювання української мови в місті.
Відповідач позов не визнав з підстав, викладених в письмовому запереченні на позов (а.с.14-17). В судове засідання не з’явився, направив до суду заяву з проханням провести розгляд справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені сторонами на обґрунтування заявлених вимог і заперечень докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення з таких підстав:
Судом встановлено, що неодноразово, зверенннями від 11.06.2008 р., 07.07.2008 р., 18..09.2008 р., 22.10.2008 р. та інш., позивач “просив Комсомольску міську раду відновити право титульних українців на державну мову в місцевих ЗМІ й на чисельних вивісках у місті “. Як зазначив ОСОБА_1 на свої зверення дістав необгрунтовані відповіді міського голови (а.с. 57-67), якими відповідач ігнорує законну вимогу функціювання української мови в усіх сферах суспільного життя, а також надає некомпетентну відповідь стосовно назви підприємств, які не вважає географічними, що, на думку позивача суперечить вимогам ст.ст.1,6 ЗУ “Про географічні назви”.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач, доводячи протиправність бездіяльності відповідача, який за наявності делегованих, владних повноважень, всупереч вимогам ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” свідомо не організовує контроль за виконанням чинного законодавства щодо функціонування української мови в загальноміських газетах і на вивісках географічних об’єктів у місті Комсомольську, чим не виконує обов’язки міського голови щодо додержання Конституції і законів України, тим самим порушуючи його права, як громадянина.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається із змісту ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач послався на відсутність самого факту порушення права позивача. На всі зверення ОСОБА_1 відповідно до вимог ЗУ ”Про інформацію” та ЗУ “Про звернення громадян” йому надавались вичерпні відповіді, в т.ч. стосовно предмету розмежування компетенцій місцевих рад та міських голів в контексті положень Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та Закону Україн “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Вирішуючи справу відповідно до спрямованості завдання адміністративного судочинства та специфіки предмету судового розгляду, з огляду на критерії, зазначені в ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування.
Надавши письмові відповіді на зверення ОСОБА_1, відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені ст.19 Конституції України та ст. 12 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”.
В судовому засіданні позивач не довів суду, яким чином відповіді міського голови порушують його право на мову, і створюють перешкоду для реалізації такого права . Аналізуючи положення ст.12 ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні”, яка регламентує повноваження міського голови, суд не вбачає суперечливості оскаржуваної позивачем “бездіяльності” відповідача її вимогам, з огляду на що приходить до висновку про відсутність обставин, якими обґрунтовано пред’явлений позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.159, 160 КАС України, суд,
п о с т а н о в и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Судове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в 10-денний термін з часу складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: підпис ОСОБА_2
З оригіналом вірно:
Суддя: Т.В. Окунь