Справа № 2-4519-2009 року  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 липня  2009 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого – судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі – Зінзівєр С.В.  

за участю представника Ізмаїльської міської ради – ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м.Ізмаїлі справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку,  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом   та просять визнати за ними право власності на земельну ділянку площею  0,0455 га  по вул. Некрасова, 47 в м.Ізмаїлі Одеської області,  припинити за ОСОБА_4  право власності на вищезазначену земельну ділянку,   мотивуючи тим, що їм на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку №5791  від 15.09.2000 року, належить житловий будинок з надвірними спорудами по вул.Некрасова, 47 в м.Ізмаїлі Одеської області.  Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2008 року за ними визнано право власності на вищезазначений  житловий будинок з надвірними спорудами.   На підставі рішення виконкому Ізмаїльської міської ради №330 від 26.02.199 року земельна ділянка площею 0,0455 га по вул.Некрасова в м.Ізмаїлі була передана безкоштовно в приватну власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.  Відповідно до Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» №15-02 від 26.12.1992  року право  власності ОСОБА_4   на земельну ділянку посвідчено рішенням виконкому, про що внесений запис у земельно-кадастрові документи.  ОСОБА_4  право на отримання державного акту на право  власності на земельну ділянку реалізувати не може, тому що вже не є власниками домоволодіння. Відсутність держаного акту на право власності на земельну ділянку і неможливість його отримання позбавляє їх права отримати необхідну їм земельну ділянку у власність.  

В судовому засіданні  позивачі заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі.  

Відповідач  представник Ізмаїльської міської ради позовні вимоги визнає.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, хоча про час, місце слухання справи була повідомлена належним чином, заперечень на позов не надала.    

Вислухавши пояснення сторін  вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільовго призначення, у розмірах, встановлених договором.

Відповідно до ст.125 Земельного кодекса України право власності на землю виникає після отримання його власником документа, який посвідчує це право.  

Як встановлено в судовому засіданні   на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку №5791  від 15.09.2000 року, посвідченого на Одеській товарній біржі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить житловий будинок з надвірними спорудами по вул.Некрасова, 47 в м.Ізмаїлі Одеської області.  

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.11.2008 року визнано дійсним договір купівлі – продажу житлового будинку з надвірними спорудами по вул.Некрасова, 47, що укладений 15.09.2000 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який зареєстровано на Одеській товарній біржі за №5791.   Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3   право власності на вищезазначений  житловий будинок з надвірними спорудами.  

На підставі рішення виконкому Ізмаїльської міської ради №330 від 26.02.199 року земельна ділянка площею 0,0455 га по вул.Некрасова в м.Ізмаїлі була передана безкоштовно в приватну власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель.  

 Відповідно до Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» №15-02 від 26.12.1992  року право власності ОСОБА_4  на земельну ділянку посвідчено рішенням виконкому, про що внесений запис у земельно-кадастрові документи.

Державний акт на право власність на вказану земельну ділянку  не видавався отримати його не представляється можливим в зв’язку з тим, що ОСОБА_4  не є власником домоволодіння.    

 Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню у відповідності до ст.61 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.    

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.10,60,212,215 ЦПК України, ст.377 ЦК України, ст.125 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Ізмаїльської міської ради, ОСОБА_4  про визнання права власності на земельну ділянку – задовольнити.  

Припинити  за ОСОБА_4   право  власності  на земельну ділянку площею  0,0455 га  по вул. Некрасова, 47 в м.Ізмаїлі Одеської області.

Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3    право власності на земельну ділянку площею  0,0455 га  по вул. Некрасова, 47 в м.Ізмаїлі Одеської області.

На рішення суду   може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів  з   дня  його  проголошення. Апеляційна скарга подається  до Апеляційного суду Одеської області  протягом   20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя: