Справа № 2-А-1619
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2009 року . Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби ЛОПУШАНСЬКОГО Олега Петровича відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України м. Кам'янець-Подільський УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
В липні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора державної патрульної служби Лопушанського О.П. відділу ДАІ УМВС України м. Кам'янець-Подільський УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилався на те, що 26 липня 2009 року він отримав листа від відповідача з постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВХ № 117476, винесену 29 червня 2009 року інспектором державної патрульної служби Лопушанським О.П. відділу ДАІ УМВС України м. Кам'янець-Подільського, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн. в дохід держави за те, що 29 червня 2009 року о 09 годині 16 хвилини він, керуючи автомобілем марки "MITSUBISHI LANCER", державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області зі швидкістю 92 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 32 км/год. і допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України.
Вважає, що дана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав:
Він завжди був законослухняним водієм, знає вимоги Правил дорожнього руху України і постійно виконує їх. Він не може згадати, де була зроблена фотографія, хоча не може допустити, що він в населеному пункті їхав зі швидкістю 92 км/год., це і неможливо в зв'язку із станом проїжджої частини в м. Кам'янець-Подільському, оскільки така швидкість є небезпечною для водіння. Крім того, він і за межами населених пунктів їде зі швидкістю не більше 90 км/год.
Вважає, що фотографія, яку він отримав не може бути доказом, оскільки з неї не зрозуміло, де було зафіксовано саме перевищення швидкості, а інших доказів в матеріалах справи, що це був населений пункт, немає.
Дана постанова винесена з порушенням ст. 33 КпАП України, якою встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом, та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, що при винесенні постанови зроблено не було.
При винесенні постанови було грубо порушені його права, передбачені ст. 268 КпАП України, а саме: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Всіх наданих йому законних прав він був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
З фотографії, доданої до постанови видно, що кут огляду з приладу "ВИЗИР" навмисно звужений, у зв'язку з чим могла бути зафіксована швидкість автомобіля, що рухався поруч. Даний прилад може за своїми технічними можливостями фіксувати швидкість іншого автомобіля, який рухався поруч, а не того, який зазначений на фото, тобто його автомобіля. Прилад має регулювання поля зору і воно спеціально звужено при використанні приладу, щоб в це поле не попав сусідній автомобіль. Відсутні жодні підстави стверджувати, що швидкість, зафіксована на фото, є швидкістю руху його автомобіля. Крім того, з фото не можливо встановити місце, де здійснено фотозйомку. Неможливо ідентифікувати місце скоєного адміністративного правопорушення, а саме: наявність на даній ділянці дороги відповідного знаку про обмеження швидкості чи розташування даної ділянки дороги в населеному пункті.
Ним подано до суду позов з порушенням 10-денного строку на оскарження постанови у відповідності до вимог ст. 289 КпАП України з поважних причин, оскільки постанову по пошті він тримав тільки 26 липня 2009 року, що підтверджується поштовим штемпелем, а 29 липня 2009 року звернувся з позовом до суду.
Просить поновити строк на оскарження постанови, визнати незаконною та скасувати постанову серії ВХ № 117476 від 29 червня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 300 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просить поновити строк на оскарження постанови, визнати незаконною та скасувати постанову ВХ № 117476 від 29 червня 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 300 грн. з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини, доповнивши, що конверт з постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності він отримав 23 липня 2009 року, що підтверджується довідкою поштамту.
Відповідач інспектор ДПС Лопушанський О.П. відділу ДАІ м. Кам'янець-Подільського УДАІ УМВС України в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що інспектор державної патрульної служби Лопушанський О.П. відділу ДАІ м. Кам'янець-Подільського УДАІ УМВС України в Хмельницькій області 29 червня 2009 року виніс постанову серії ВХ № 117476 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КпАП України позивача ОСОБА_1, наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 300 грн. за те, що він 29 червня 2009 року о 09 годині 16 хвилини, керуючи автомобілем марки "MITSUBISHI LANCER", державний номер НОМЕР_1, рухався в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області зі швидкістю 92 км/год., перевищив встановлене обмеження швидкості руху і допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України. Дане правопорушення зафіксовано приладом "ВИЗИР" № 0812417. До постанови додано фото, на якому чітко зображено автомобіль "MITSUBISHI LANCER", державний номерний знак НОМЕР_1, чітко зазначено дату та час – 29 червня 2009 року 09 годин 16 хвилини 27 секунд та швидкість 92 км/год. (а.с.9). Але з цього фотознімку неможливо встановити точне місце знаходження автомобіля, зокрема, місто чи село, назву вулиці, номер будинку чи іншої споруди, оскільки цього взагалі не зображено, в зв’язку з чим суд вважає, що не було жодних підстав вказувати в постанові про те, що даний автомобіль перевищив швидкість руху саме в населеному пункті в місті Кам'янець-Подільський, де обмежена швидкість руху, а тому водій автомобіля допустив порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 122 ч.1 КпАП України.
Згідно ст. 258 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення не
складається у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів. В постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначено, що швидкість вимірювалась приладом "ВИЗИР". Згідно інструкції до вимірювача швидкості "ВИЗИР" він призначений для фотографування порушень швидкісного режиму в стаціонарних умовах та в умовах патрулювання, однак він не призначений працювати в автоматичному режимі. Факт перевищення швидкості руху позивачем ОСОБА_1 був зафіксований не в автоматичному режимі, а працівником ДПС, який повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, чого зроблено не було. В зв’язку з цим службовою особою відповідача було порушено порядок притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення, йому не було запропоновано надати пояснення та не було роз’яснено прав, передбачених ст. 268 КпАП України.
За таких обставин суд вважає, що своїми діями відповідач порушив вимогу наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13 листопада 2006 року № 1111 "Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України", згідно п. 7.1. якого працівник ДПС при несенні служби зобов'язаний: досконало знати Правила дорожнього руху та інші нормативно-правові акти, що регламентують діяльність у сфері безпеки дорожнього руху, організовувати безпечний та безперешкодний процес дорожнього руху.
Згідно ст. 2 Закону України "Про міліцію" одними з основних завдань міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, забезпечення безпеки дорожнього руху. Згідно ст. 10 цього ж Закону одним з основних обов’язків міліції є припинення адміністративних правопорушень. Згідно Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції України, затвердженої наказом МВС України від 13 листопада 2006 року № 1111, завданнями ДПС є, в тому числі, попередження та припинення адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Такої функції як фіксація правопорушень за допомогою фото- чи відеозйомки не передбачено жодним законодавчим актом. В даному випадку працівник ВДАІ, зафіксувавши лише порушення Правил дорожнього руху України за допомогою фотозйомки, яка не передбачена нормативними актами, допущене водієм автомобіля "MITSUBISHI LANCER", державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав свої службові обов’язки по припиненню адміністративних правопорушень.
Крім цього, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення відповідачем відносно позивача ОСОБА_1 в його відсутності порушує його права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема, ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ст.258 ч.6 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Згідно ст.12 п.11 Закону України "Про міліцію" від 25 листопада 2001 року до прав міліції входить проводити кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень. Відповідно до п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом.
Відносно цих вимог закону судом встановлено, що правопорушення 29 червня 2009 року о 09 годині 16 хвилини, скоєне водієм автомобіля марки "MITSUBISHI LANCER", державний номерний знак НОМЕР_1, було зафіксовано технічним приладом відеозаписувачем вимірювачем швидкості "ВИЗИР" № 0812417, про що інспектором ДПС Лопушанським О.П. ВДАІ м. Кам'янець-Подільського винесено постанову (а.с.8). Однак технічний прилад відеозаписувач вимірювач швидкості "ВИЗИР" не є стаціонарним, він є технічним засобом, який не працює в автоматичному режимі, а є радіолокаційним засобом, який був встановлений в службовому автомобілі інспектора ДАІ.
Крім цього, в постанові від 29 червня 2009 року зазначено, що позивач ОСОБА_1 допустив порушення вимог п.12.4 Правил дорожнього руху України, яким у населених пунктах, позначених дорожнім знаком 5,45, рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., а саме: на 32 км/год. перевищив встановлену швидкість руху на даній ділянці дороги в місті Кам'янець-Подільському Хмельницької області Однак з доданого фотознімку, зробленого за допомогою технічного приладу відеозаписувачем вимірювачем швидкості "ВИЗИР", неможливо встановити, по якій саме дорозі рухався автомобіль позивача ОСОБА_1 в цей час, чи саме у вказаному в постанові місті, чи є встановлені знаки обмеження максимальної швидкості, що не дає підстав для висновку про те, що саме позивач ОСОБА_1 рухався в цей час в місті Кам'янець-Подільському Хмельницької області і перевищив обмежену максимальну швидкість.
Таким чином, суд вважає, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КпАП України, 29 червня 2009 року о 09 годині 16 хвилини не доведена, а тому винесена відносно нього інспектором ДПС Лопушанським О.П. ВДАІ м. Кам'янець-Подільського УДАІ УМВС України в Хмельницькій області постанова від 29 червня 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 300 грн. з порушенням вимог ст.ст. 7, 9, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України є незаконною, її належить скасувати, в зв'язку з чим позовні вимоги задовольнити.
Згідно поштового повідомлення постанова про накладення адміністративного стягнення в порушення вимог ст. 258 КпАП України була направлена позивачу не протягом трьох днів після її винесення, а більше, копію постанови він отримав тільки 23 липня 2009 року, що підтверджується повідомленням ДП ПЗ "Укрпошта" (а.с.17), з позовом до суду позивач звернувся 29 липня 2009 року, у зв’язку із чим пропустив передбачений законом термін на її оскарження. Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду для оскарження постанови з поважних причин, а тому належить поновити йому цей строк, задовольнивши позовні вимоги і в цій частині.
На підставі викладеного, п.11 ст.12 Закону України "Про міліцію", п.2.14 "Інструкції по організації провадження у справах про адміністративні порушення, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху", затвердженої Міністерством внутрішніх справ України від 25 лютого 1994 року, із змінами, внесеними наказами МВС України № 18 від 12 січня 1998 року та № 806 від 17 листопада 2000 року, ст.ст. 7, 9, 14-1, 23, 33, 122, 258, 268 КпАП України, та керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99-100, 102, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з позовом до адміністративного суду про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визнати незаконною постанову ВХ № 117476 від 29 червня 2009 року, винесену
інспектором державної патрульної служби ЛОПУШАНСЬКИМ Олегом Петровичем відділу ДАІ м. Кам'янець-Подільського УДАІ УМВС України в Хмельницькій області про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.122 ч.1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень та скасувати її.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ