Справа № 2-77
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2009 року. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді - Кирилюк Л.К.
при секретарі - Палилюлько Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Українська фінансова група" про стягнення заборгованості за договором оренди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
В травні 2008 року позивач ОСОБА_1. звернувся з позовом до суду до відповідача акціонерного товариства "Українська фінансова група" про стягнення заборгованості за договором оренди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Ухвалою суду від 09 вересня 2009 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2.
Посилався на те, що 02 квітня 2007 року між ним, як фізичною особою, та відповідачем акціонерним товариством "Українська фінансова група" (надалі АТ "УФГ") в інтересах Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці в особі директора ОСОБА_2., яка здійснює керівництво філією на підставі довіреностей, укладений договір оренди майна, згідно якого він передав відповідачу строком на три місяці в тимчасове володіння та користування майно згідно додатку № 1 до договору, а саме: меблі, сейф, настільні лампи, металоконструкції операційних кас, ксерокс, лейтбокс, таблички, стіл, шафи, крісло, тумбу, стільці, холодильник "Дніпро 2М", всього 18 найменувань в кількості 23 одиниці вартістю 30008 грн.
Відповідно до п.5.1 договору розмір орендної плати складав 4000 грн. на місяць, які Перша філія АТ "УФГ" у м. Чернівці мала сплачувати на його рахунок щомісячно.
03 липня 2007 року між ним, як фізичною особою, та АТ "УФГ" в інтересах Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці був укладений новий договір оренди цього майна строком на 24 місяці.
Відповідно до п.1 додатку № 1 цього договору розмір орендної плати складав 3000 грн. на місяць, які Перша філія АТ "УФГ" у м. Чернівці мала сплачувати на його поточний рахунок щомісячно. Однак відповідач порушив умови даних договорів та жодного разу не здійснив оплату за орендоване майно.
Заборгованість за договором оренди майна від 02 квітня 2007 року за три місяці складає суму 12000 грн., а за договором оренди від 03 липня 2007 року станом на 01 травня 2008 року складає суму 42000 грн. З цієї суми відповідачем були сплачені в місцевий бюджет обов'язкові платежі, а саме: податок з орендної плати, тому заборгованість за договорами оренди з відрахуванням податку становить суму 35700 грн.
Відповідач добровільно суму заборгованості не сплатив.
Згідно пунктів 1.6, 1.13 Положення про Першу філію акціонерного товариства "Українська фінансова група" у м. Чернівці, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 27 вересня 2004 року, Перша філія АТ "УФГ" у м. Чернівці несе відповідальність за прийняті на себе зобов'язання та здійснення фінансово-господарської діяльності в межах активів, що обліковуються на її балансі, а при недостатності активів на відшкодування вимог кредиторів, таке відшкодування здійснює юридична особа – відповідач АТ "УФГ".
Просить стягнути з відповідача акціонерного товариства "Українська фінансова група" на його користь заборгованість за договорами оренди від 02 квітня та 03 липня 2007 року в
сумі 35700 грн. та понесені судові витрати.
В серпні 2008 року позивач ОСОБА_1. доповнив позовні вимоги, вказав, що станом на 01 серпня 2008 року заборгованість відповідача за договорами оренди майна складає суму 43350 грн. Відповідно до п.10.1 договору оренди майна від 03 липня 2007 року договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін більше одного разу порушує умови договору та свої зобов'язання. Саме відповідач систематично порушує умови даного договору, а тому просить розірвати цей договір.
Крім того, своїми неправомірними діями відповідач заподіяв йому моральну шкоду, яка полягає в душевних переживаннях, він постійно знаходиться у знервованому стані, відповідач поводиться з ним зухвало, внаслідок чого він пережив і переживає сильний нервовий стрес, що погіршило стан його здоров'я. Відповідач позбавив його можливості отримувати доходи від свого майна, чим поставив його сім'ю у скрутне матеріальне становище, тому суму моральної шкоди він оцінює в розмірі 15000 грн.
Просить розірвати договір оренди майна від 03 липня 2007 року, укладений між ним та відповідачем АТ "УФГ", зобов'язати відповідача повернути майно, яке є предметом договору оренди, всього 18 найменувань в кількості 23 одиниць вартістю 30008 грн., стягнути з відповідача акціонерного товариства "Українська фінансова група" на його користь заборгованість за договорами оренди від 02 квітня та 03 липня 2007 року в сумі 43350 грн., в відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму 15000 грн. та понесені судові витрати.
В червні 2009 року позивач ОСОБА_1. доповнив позовні вимоги, вказав, що станом на 01 червня 2009 року заборгованість відповідача за договором оренди майна від 03 липня 2007 року по перерахуванню орендної плати з серпня 2008 року по травень 2009 року за 10 місяців складає суму 30000 грн., а враховуючи відрахування в місцевий бюджет, становить суму 28500 грн., тому, враховуючи заборгованість за попередній період в сумі 44250 грн., заборгованість відповідача перед ним складає суму 72750 грн., яку просить стягнути на його користь.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та його представник позовні вимоги підтримали, частково змінили, просять стягнути з відповідача акціонерного товариства "Українська фінансова група" на його користь заборгованість по орендній платі за договорами оренди майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року в сумі 69750 грн., вартість неповернутого майна, яке є предметом договорів оренди, в сумі 30008 грн., в відшкодування спричиненої моральної (немайнової) шкоди суму 15000 грн., в відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору суму 741 грн. 08 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн. з підстав, вказаних в позовній заяві, повністю підтвердивши викладені в ній обставини, доповнивши, що період дії договору оренди майна від 03 липня 2007 року становить 24 місяці, строк дії цього договору закінчився 03 липня 2009 року, тому немає підстав для його розірвання і в цій частині позовні вимоги не підтримали. Також відповідачем ліквідовано Першу філію АТ "УФГ" у м. Чернівці ще в 2008 році, майно, яке було предметом договорів оренди, йому не повернуто і в наявності у відповідача його немає, тому замість повернення цього майна в натурі просять стягнути з відповідача його вартість в сумі 30008 грн., яка зазначена в договорі. Дійсність укладених між ним та відповідачем договорів оренди майна підтверджена рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року по справі за позовом акціонерного товариства "Українська фінансова група" до нього та ОСОБА_2. про визнання недійсними договорів оренди, тому ці обставини не підлягають доказуванню і посилання представника відповідача на недійсність цих договорів є безпідставними.
Представник відповідача акціонерного товариства "Українська фінансова група" в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що АТ "УФГ" є юридичною особою і діє на підставі статуту. Згідно статуту виконавчим органом товариства є правління, яке очолює президент в особі ОСОБА_3. ОСОБА_2. працювала директором Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці, яке не є юридичною особою, її повноваження визначені п.4.4.1. Положення про філію та довіреністю, виданою президентом товариства, вона не могла підписувати договори оренди майна від імені АТ "УФГ", тому вважає, що відсутні належні і допустимі докази укладення цих договорів, а згідно п. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не
може ґрунтуватися на припущеннях.
Укладення і виконання договорів оренди майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року суперечить вимогам п.1.3 Положення про філію, істотно порушувало майнові інтереси АТ "УФГ", тому АТ "УФГ" не могло затвердити і не затверджувало рішення про надання дозволу філії на збільшення валових витрат понад заплановані у кошторисі на 2007 рік на оренду цього майна. АТ "УФГ" може надавати філії у користування майно, обладнання, обігові кошти, тому в разі необхідності керівництво філії мало змогу отримати від товариства майно, необхідне для здійснення своєї господарської діяльності і не було потреби укладати договори оренди цього майна з позивачем. АТ "УФГ" не уповноважувало ОСОБА_2. на підписання від його імені договорів оренди майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року, тому при їх укладанні вона вийшла за межі повноважень, визначених Положенням про філію і довіреністю, а позивач ОСОБА_1., знаючи про неможливість укладення ОСОБА_2. цих договорів оренди, свідомо підписав їх, створюючи завідомо негативні умови, внаслідок яких АТ "УФГ" будуть спричинені збитки.
Також вважає договори оренди майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року фіктивними, оскільки позивач ОСОБА_1. не надав документів, які підтверджують його право власності на зазначене майно, тому вважає не підтвердженим факт передачі АТ "УФГ" майна в оренду згідно даних договорів.
Зазначені договори оренди майна укладені в порушення вимог ч.1 ст. 203 ЦК України. Із тексту договору оренди майна від 02 квітня та акту приймання-передачі від 02 квітня 2007 року не можна визначити і підтвердити право власності або майнові права ОСОБА_1. на вказане в цих документах майно. Крім того, в договорі оренди майна від 02 квітня 2007 року зазначено, що перелік майна, яке орендується, надається в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору, а оскільки такий додаток відсутній, то визначити відповідність майна, що є предметом вказаного договору, майну, зазначеному в акті приймання-передачі від 02 квітня 2007 року, неможливо, тому за відсутності узгодженого предмету договору оренди майна від 02 квітня 2007 року даний договір в силу вимог ч.1 ст. 638 ЦК України не можна вважати укладеним.
Вважає також, що ні ОСОБА_2., ні ОСОБА_1. не мали на меті укладення та виконання договору оренди майна від 02 квітня 2007 року, про що свідчить відсутність акту про повернення майна, підписаного ними до даного договору, у них була відсутня мета укладення договорів оренди майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року, оскільки вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати неправомірність укладення цих договорів і хотіли або свідомо допускали настання неправомірних наслідків. В зв'язку з цим відповідно до вимог ч.3 ст. 215 та ч.1 ст. 232 ЦК України угода, здійснена в результаті зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою стороною, визнається судом недійсною.
Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року встановлено існування між ним та позивачем договірних відносин, які виникли з договору оренди майна від 02 квітня та переукладеного договору оренди майна від 03 липня 2007 року, яке ними оскаржується в касаційному порядку з причин неповного з'ясування обставин справи. Разом з тим судом не індивідуалізоване майно за спірними договорами оренди майна і рішенням не встановлено факт передачі позивачем такого майна актами приймання-передачі майна від 02 квітня та від 03 липня 2007 року.
Позовні вимоги по витребуванню майна, вказаного в договорах оренди від 02 квітня та від 03 липня 2007 року відповідно до актів приймання-передачі майна і по сплаті орендної плати за весь період користування даним майном суперечать положенням законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Згідно вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У період укладення договорів оренди майна посаду директора Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці обіймала ОСОБА_2. з 23 лютого 2007 року по 30 травня 2008 року на постійній основі, а з 31 травня 2008 року по 05 червня 2008 року за сумісництвом. Рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року встановлено, що акти приймання-передачі майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року до договорів оренди майна підписані ОСОБА_2., яка є матеріально-відповідальною особою АТ "УФГ". Однак цим судом не досліджувались факти та докази, які б підтверджували передачу АТ "УФГ" ОСОБА_2. майна, прийнятого нею за актами приймання-передачі від 02 квітня та від 03 липня 2007 року, а також передачу цього майна позивачем ОСОБА_1. ОСОБА_2., не надані такі докази позивачем і в даному судовому засіданні, оскільки додаток № 1 до договорів оренди майна відсутній взагалі. Таким чином, майно не індивідуалізоване в умовах договорів оренди, а вартість такого майна не визначена у гривнях, тому з цих причин твердження позивача про те, що за актами приймання-передачі майна, підписаними ОСОБА_2., передане саме майно, яке мало передаватись за договорами оренди майна, не можна ні підтвердити, ні спростувати. Вказаними діями позивач не лише ускладнив виконання ним договорів оренди майна, а й зробив неможливим його повернення. Крім цього, своєю бездіяльністю позивач продовжує перешкоджати діям по відокремленню вказаного майна з поміж іншого майна філії. Він, як представник АТ "УФГ", дійсно не міг виконати свого обов'язку по поверненню майна позивачу за договорами оренди майна, а також не міг сплатити орендну плату за даними договорами, хоча вчиняв дії, які мали сприяти цьому.
Оскільки позивач уникав досудового врегулювання спору та звернувся до суду з вимогою про розірвання договорів оренди майна, вони не могли ні повернути майно за договорами оренди, ні змусити матеріально-відповідальну особу філії ОСОБА_2. повернути вказане майно ОСОБА_1. За цих обставин були змушені були звернутися до суду з вимогою про визнання договорів оренди майна неукладеними (недійсними). Навіть після прийняття рішення Апеляційним судом Чернівецької області від 10 червня 2009 року вони не можуть вчиняти дії по захисту прав на вказане майно, оскільки його не можна індивідуалізувати лише за його назвою, а тим більше встановити його вартість.
Вважає, що доказів існування майна, орендованого за договорами оренди, а також доказів вартості цього майна, його індивідуальних ознак не має, не надані вони і позивачем в даному судовому засіданні в порушення вимог ст.ст.184, 526 ЦК України, тому вимоги по витребуванню майна на підставі актів приймання-передачі майна від 02 квітня та від 03 липня 2007 року є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Позивач стверджує, що вони не сплачували орендну плату за договором оренди майна від 02 квітня 2007 року ще до переукладення договору від 03 липня 2007 року, тому у нього мало виникнути право на припинення договорів оренди майна та стягнення орендної плати ще в 2007 році, однак з невідомих причин він не використав право на відмову від договору оренди майна в період з квітня по грудень 2007 року та з січня по травень 2008 року.
Згідно договорів оренди майна та актів приймання-передачі до них, на які посилається позивач, не можна індивідуалізувати майно, передане в оренду, а отже не можна визнати факт використання ними такого майна, порядок і строк проведення розрахунків по договорам оренди майна також не можна визначити за умовами договорів, в зв'язку з чим немає підстав для стягнення орендної плати.
Згідно п.5.2 договору оренди майна від 02 квітня 2007 року орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Порядок розрахунків було змінено умовами договору оренди майна від 03 липня 2007 року (п.5.2). Згідно вказаних положень орендна плата могла сплачуватись шляхом передачі орендодавцю матеріальних цінностей в рахунок орендної плати. Ці ж пункти не містять вказівки на строк, протягом якого відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату, а також не встановлюють обов'язок негайної їх оплати, сторонами договору оренди майна також не було визначено строки остаточних розрахунків. Як на підставу виникнення заборгованості по орендній платі позивач посилається лише на дані акту звірки взаєморозрахунків від 01 травня 2008 року, який не можна вважати належним доказом суми заборгованості по договорам оренди майна, так як він суперечить Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 року, не ґрунтується на первинних документах, не містить даних бухгалтерського обліку, тому в цій частині позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Також вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки позивач стверджує, що погіршення стану здоров'я викликане його тривалою участю у судових розглядах. Причини виникнення гіпертонічної хвороби точно не встановлені. Схильність до цієї хвороби є у людей з патологічною спадковістю. Їм відомо, що позивач протягом 2007 -2009 роки приймав участь в інших судових процесах як по кримінальних, так по цивільних справах, що також могло спричинити появу хвороби.
Тому вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними, а тому в їх задоволенні просить відмовити за безпідставністю.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_2. в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, пояснила, що майно, зазначене в договорах оренди від 02 квітня та від 03 липня 2007 року, знаходилось в розпорядженні АТ "УФГ" ще з травня 2000 року і використовувалось в діяльності філії. Згідно акту приймання-передачі документів від 29 травня 2008 року нею, як директором Першої філії у м. Чернівці, начальнику юридичного відділу АТ "УФГ" Волкову А.В. були передані оригінали документів, що стосувалися оренди майна за цими договорами, після чого вона втратила юридичні повноваження виконувати умови цих договорів. Згідно листа відповідача від 30 травня 2008 року № 543-05 майно за зазначеними договорами оренди з 29 травня 2008 року знаходилось в безпосередньому розпорядженні АТ "УФГ" і після вилучення у неї документів з цього часу його місцезнаходження їй невідоме.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані частково і підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 02 квітня 2007 року між позивачем ОСОБА_1., як фізичною особою, та відповідачем акціонерним товариством "Українська фінансова група" в інтересах Першої філії у м. Чернівці в особі її директора ОСОБА_2., яка діяла на підставі Положення про філію та довіреності № 26 від 27 березня 2007 року, укладений та підписаний договір оренди майна, згідно якого позивач передав відповідачу строком на три місяці в тимчасове володіння та користування майно згідно додатку № 1 до договору, що є невід'ємною його частиною. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі. Відповідно до п.5.1 договору розмір орендної плати складав 4000 грн. в місяць, яка підлягала сплаті в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача щомісячно, що підтверджується оригіналом та копією договору і акту (а.с.6-7, 168-169).
03 липня 2007 року між позивачем ОСОБА_1., як фізичною особою, та відповідачем акціонерним товариством "Українська фінансова група" в інтересах Першої філії у м. Чернівці в особі її директора ОСОБА_2., яка діяла на підставі Положення про філію та довіреності № 26 від 27 березня 2007 року, укладений та підписаний новий договір оренди майна, згідно якого позивач передав відповідачу строком на двадцять чотири місяці в тимчасове володіння та користування майно згідно додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною договору. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі. Відповідно до п.п.5.1, 5.2 договору розмір і порядок сплати орендних платежів наведено в додатку № 1, який є невід ' ємною частиною цього договору, згідно якого розмір орендної плати становить 3000 грн. в місяць, що повинно сплачуватись в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця або шляхом передачі йому матеріальних цінностей в рахунок орендної плати, що підтверджується оригіналом та копією договору, акту і додатку (а.с.8-11, 170-173).
Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року по справі за позовом акціонерного товариства "Українська фінансова група" до ОСОБА_1. та ОСОБА_2. про визнання недійсними договорів оренди майна і стягнення вартості майна за договорами оренди та суми неправомірно перерахованого податку на доходи фізичної особи встановлено, що договори оренди майна від 02 квітня та від 03 липня 2007 року між позивачем та відповідачем були укладені у відповідності до вимог чинного законодавства щодо форми та змісту правочинів, в межах повноважень директора Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці ОСОБА_2., які були передбачені довіреністю № 26 від 27 березня 2007 року та п.1.6 Положення про філію, тому вони є дійсними, і в задоволенні позовних вимог АТ "УФГ" про визнання недійсними цих договорів було відмовлено за безпідставністю, дане рішення набрало законної сили і є чинним на даний час (копія рішення на а.с.230-231).
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини. Відповідно до цих вимог закону суд вважає, що оскільки зазначеним рішенням Апеляційного суду Чернівецької області визнано дійсними договори оренди майна від 02 квітня та від 03 липня 2007 року, укладені між позивачем ОСОБА_1. та відповідачем АТ "УФГ", від імені якого діяла в межах наданих повноважень директор Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці ОСОБА_2., то в даній справі ці обставини не підлягають доказуванню, умови договорів є дійсними згідно вимог ст. 204 ЦК України, в тому числі стосовно переліку майна, переданого в оренду, його вартості та факту передачі в користування, суми орендної плати та порядку її сплати, і повинні виконуватись позивачем та відповідачем так, як зазначено в договорах. Дані договори відповідають також вимогам ст.ст. 759-763, 765 ЦК України.
Позивачем ОСОБА_1. у відповідності до умов зазначених договорів згідно актів приймання-передачі 02 квітня та 03 липня 2007 року відповідачу в особі ОСОБА_2. для роботи філії було передано в оренду майно: меблі, сейф, настільні лампи, металоконструкції операційних кас, ксерокс "Canon FC 330", лейтбокс, таблички, стіл, шафи, крісло, тумба, стільці, холодильник "Дніпро 2М", всього 18 найменувань в кількості 23 одиниці вартістю 30008 грн. в робочому стані, що підтверджується актами (оригінали та копії на а.с.7, 10, 169, 173), які використовувались працівниками відповідача. За користування цим майном відповідач повинен був щомісячно сплачувати позивачу орендну плату за першим договором протягом трьох місяців з квітня по червень 2007 року в сумі 4000 грн., за другим договором з липня 2007 року в сумі 3000 грн. Однак відповідач порушив умови даних договорів і взагалі не здійснював оплату позивачу за орендоване майно, що визнав в судовому засіданні представник відповідача, в зв ' язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі. Розмір заборгованості за договором оренди майна від 02 квітня 2007 року за три місяці становить суму 12000 грн., за договором оренди від 03 липня 2007 року за 23 місяці з липня 2007 року по травень 2009 року згідно позовних вимог становить суму 69000 грн. З цієї суми відповідачем повинні бути сплачені в місцевий бюджет обов'язкові платежі - податок з орендної плати, тому заборгованість відповідача перед позивачем за договорами по оплаті оренди майна з відрахуванням податку становить суму 69750 грн., яка добровільно не сплачена позивачу, що визнав представник відповідача в судовому засіданні, а тому суд вважає, що цю суму належить стягнути з відповідача АТ "УФГ" на користь ОСОБА_1., задовольнивши позовні вимоги в цій частині. При цьому суд вважає, що заборгованість підлягає стягненню за весь період дії договору оренди майна від 03 липня 2007 року, не дивлячись на ліквідацію філії в червні 2008 році, оскільки відповідачем не розірвано достроково даний договір з позивачем в 2008 році, майно не повернуто, що визнали сторони в судовому засіданні, а тому умови договору повинні виконуватись сторонами належним чином.
Також суд вважає, що немає підстав для розірвання договору оренди майна від 03 липня 2007 року, оскільки на даний час термін дії цього договору закінчився, позивач в судовому засіданні не підтримав позовні вимоги в цій частині.
Згідно умов договору оренди від 03 липня 2007 року позивачем ОСОБА_1. в оренду передано відповідачу майно 18 найменувань в кількості 23 одиниці вартістю 30008 грн. в робочому стані, що підтверджується актом приймання-передачі від 03 липня 2007 року (а.с.10, 173). Після ліквідації Першої філії АТ "УФГ" у м. Чернівці в 2008 році дане майно позивачу не повернуто, не повернуто воно і на даний час після закінчення строку дії договору оренди в порушення вимог ч.1 ст. 785 ЦК України, в наявності його немає також, що визнав представник відповідача в судовому засіданні, а тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути вартість орендованого майна в сумі 30008 грн., яка визначена договором та актом приймання-передачі, не задовольняючи позовні вимоги в частині зобов ' язання відповідача повернути це майно позивачу, які ним не підтримані в судовому засіданні.
Згідно зі ст.ст. 23, 1167 ч.1 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відносно цих вимог закону суд вважає, що відповідач акціонерне товариство "Українська фінансова група" своїми неправомірними діями по умисному невиконанню умов укладених договорів оренди майна протягом всього часу їх дії і після закінчення дії, не виплачуючи орендну плату та не повернувши орендоване майно до даного часу, заподіяв позивачу ОСОБА_1. моральну шкоду, яка полягає в душевних переживаннях, він постійно знаходиться у знервованому стані, пережив і переживає сильний нервовий стрес, який призвів до погіршення стану його здоров'я, що підтверджується повідомленням Чернівецької міської поліклініки № 2 від 03 листопада 2008 року № 793 (а.с.241), відповідач позбавив позивача можливості отримувати доходи від свого майна, чим поставив його самого та його сім'ю в скрутне матеріальне становище, тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, в відшкодування моральної шкоди з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 5000 грн., задовольнивши частково позовні вимоги в цій частині.
Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини та докази в їх підтвердження, суд вважає, що відповідачем акціонерним товариством "Українська фінансова група" належним чином не виконувались укладені у відповідності до вимог законодавства з позивачем ОСОБА_1. договори оренди майна від 02 квітня та від 03 липня 2007 року, дійсність яких визнана рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 10 червня 2009 року, зокрема, не сплачувалась взагалі орендна плата за користування належним позивачу майном, яке було передано згідно актів приймання-передачі, внаслідок чого виникла заборгованість у відповідача перед позивачем, після припинення діяльності Першої філії у м. Чернівці передане за договорами оренди майно не повернуто позивачу до даного часу і відповідачем не надано доказів його наявності у нього на даний час, а тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість по орендній платі в сумі 69750 грн. та в відшкодування вартості неповернутого орендованого майна суму 30008 грн., в відшкодування спричиненої неправомірними діями по невиконанню умов договорів моральної (немайнової) шкоди стягнути суму 5000 грн., задовольнивши частково позовні вимоги. В решті позовних вимог відмовити.
Оскільки позовні вимоги задоволені, то у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України суд вважає, що з відповідача акціонерного товариства "Українська фінансова група" на користь позивача ОСОБА_1. в відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору належить стягнути суму 741 грн. 08 коп. згідно квитанцій (а.с.5, 140-142), в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді суму 30 грн. згідно квитанції (а.с.4), а також на користь держави судовий збір в сумі 265 грн., що становить 1% від ціни позову, яка не була сплачена позивачем при збільшенні позовних вимог.
Суд вважає, що не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 2000 грн. сплачена ним за надання юридичної допомоги адвокатом ОСОБА_4. згідно договору про надання правової допомоги, оскільки вона приймала участь в судових засіданнях не як адвокат, а як представник позивача за усним дорученням, а це не є правовою допомогою згідно ст.84
ЦПК України і не відноситься до судових витрат.
На підставі викладеного, ст.ст. 202, 203, 204, 759-763, 765, 785 ч.1, 23, 1167 ч.1 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 84, 88 ч.1 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства "Українська фінансова група" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами оренди майна від 02 квітня та 03 липня 2007 року в сумі 69750 (шістдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень, вартість неповернутого орендованого майна в сумі 30008 (тридцять тисяч вісім) гривень, в відшкодування моральної (немайнової) шкоди суму 5000 (п'ять тисяч) гривень, в відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору суму 741 гривню 08 копійок та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 гривень, а всього суму 105529 (сто п'ять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 08 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з акціонерного товариства "Українська фінансова група" на користь держави судовий збір в сумі 265 гривень.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
СУДДЯ