Справа № 2-А-1783
2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2009 року. Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці КИРИЛЮК Л.К., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради про визнання протиправною діяльність суб'єкта владних повноважень та стягнення суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради про визнання протиправною діяльність суб'єкта владних повноважень та стягнення суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Посилалась на те, що вона є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та фактично здійснює догляд за дитиною.
З 18 вересня 2008 року перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За весь період їй було виплачено державну допомогу по догляду за дитиною в сумі 1239 грн. 33 коп. З 04 вересня 2008 року по 01 грудня 2008 року в сумі 459 грн. 33 коп., з 01 січня 2009 року по 01 червня 2009 року в сумі 780 грн.
23 липня 2009 року вона звернулась в управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради з заявою про проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років та виплати їй недоплаченої частини цієї допомоги. Дані виплати гарантовані їй державою на підставі ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" № 2811-12 від 21 листопада 1992 року, відповідно до якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Всупереч вимогам ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", відповідач виплатив їй допомогу не на рівні прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а станом на 01 червня 2009 року в сумі 1239 грн. 33 коп., тобто сума недоотриманої допомоги за період з 04 вересня 2008 року по 01 червня 2009 року становить 4313 грн. 67 коп.
На її звернення 03 серпня 2009 року отримала відмову в перерахунку суми та у виплаті недорахованої суми, в якому містились посилання на ст. 95 Конституції України, п.2 ст. 4, ст. 7 Бюджетного Кодексу України, Закон України "Про державний бюджет" і в зв'язку з тим, що відсутні правові підстави призначити їй допомогу на ріні встановленого прожиткового мінімуму.
Вважає, що виплата державної допомоги в нарахованих і виплачених відповідачем розмірах є порушенням Конституції і чинних законів України, обмежує її конституційне право як громадянки України на встановлені законами України компенсації і гарантії, розміри їх надання, тому вказану відмову вважає неправомірною.
Доводи відповідача про посилання на відсутність фінансових можливостей держави не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання відповідача на те, що Закон України "Про Державний бюджет України" на
відповідний рік не передбачає асигнування на виплату допомоги у розмірі, визначеної законом, тому має перевагу перед Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", не можуть бути прийняті до уваги, оскільки звуження змісту та обсягу прав шляхом прийняття нових законів, внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускаються.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону є чинним, тобто не скасовані, не змінені і вона, як мати дитини віком до трьох років, має право на її одержання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати або відмовляти у їх здійсненні.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 1-29/2007 року від 09 липня 2007 року та у справі № 1-28/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення абзацу 3 ч.2 ст. 56 та п.14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та п.12 ст. 25 Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". При цьому Конституційним Судом України визначено, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України – і стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситись зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплене в ч.3 ст. 27 Бюджетного Кодексу України. Метою і особливістю Закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й наданні пільг, компенсацій і гарантій. Отже при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенство права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, цей Закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсації і гарантії, передбачених іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 ч.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно ст.ст. 13, 14 цього Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", в редакції від 22 березня 2001 року № 2334-ІІІ, визначала, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений в розмірі: з 01 липня 2008 року по 30 вересня 2008 року в сумі 540 грн., з 01 жовтня 2008 року в сумі 557 грн.
Ст. 54 Закону "Про Державний бюджет України на 2009 рік" встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років – 557 грн.
Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки розмір нарахованої їй допомоги нижчий, ніж передбачений чинним законодавством, вважає, що відповідачу необхідно зробити перерахунок виплаченої допомоги, тобто з 01 липня 2008 року по 540 грн., з 01 жовтня 2008 року по 557 грн., з 01 січня 2009 року по 557 грн. по теперішній час, та сплатити їй заборгованість по цій допомозі до досягнення дитиною трьох років. Таким чином недоотримана державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 4313 грн. 67 коп.
Просить визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради щодо відмови в державній допомозі по догляду за дитиною до трьох років на рівні встановленого прожиткового мінімум для дітей віком до 6 років, зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради зробити перерахунок виплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, стягнути з відповідача на її користь суму недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 04 вересня 2008 року по 01 червня 2009 року в сумі 4313 грн. 67 коп., зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради в подальшому сплачувати їй таку допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Позивачка ОСОБА_1 надала суду окрему заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської у місті Чернівці ради надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження, тому відповідно до вимог ст.122 ч.3 КАС України судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Відповідач управління праці та соціального захисту населення Шевченківської у місті Чернівці ради позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав:
Єдиний закон України, який Конституція України виокремлює серед інших – це закон про Державний бюджет України, він приймається щорічно та має визначений термін дії.
Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення цих видатків. Закон про Державний бюджет України є правовим актом, зміст якого чітко зумовлений поняттям бюджету як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань та функцій, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Такий закон затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Ст. 4 ч.2 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за кошти Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.
Відповідно до п.5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, які затверджені на відповідні виплати.
Згідно п. 10 ст. 78 Бюджетного кодексу України після введення в дію закону про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення нових бюджетних зобов'язань місцевих бюджетів, які не забезпечені бюджетними асигнуваннями, без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов'язань.
Відповідно до ст. 15 ч.1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Пунктом 3 розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 78%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
У відповідності з вказаними вимогами закону ним виплачувалась належна позивачці допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008 та 2009 році, що вказує на те, що немає законних підстав для задоволення позовних вимог позивачки в цій частині, оскільки дані зміни до Закону не визнані недійсними, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю.
Дослідивши письмові докази, вважаю, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України. Згідно ст. 13 цього Закону право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Відносно цих вимог закону встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8). У зв’язку з народженням дитини з 18 вересня 2008 року перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради, яким їй було призначено та виплачувалось в період 2008-2009 років допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірах, визначених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік". За період з 04 вересня 2008 року по 01 грудня 2008 року їй було виплачену таку допомогу в сумі 459 грн. 33 коп., з 01 січня 2009 року по 01 червня 2009 року в сумі 780 грн., що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради № 1186 (на а.с.10).
Відповідно до положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та розділу ІІ і розділу ІІІ Закону України "Про державний бюджет України", стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була викладена в наступній редакції: "допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 28/2008 ( № 10-рп/2008) положення наведених законів, якими визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Таким чином, вважаю, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем позивачці відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги в частині визнання таких дій неправомірними та стягнення з управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради на її користь за період з 04 вересня по 01 грудня 2008 року недоплаченої допомоги є безпідставними, управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради діяло на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити за безпідставністю.
Відповідно до положень Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік", з 01 січня 2009 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі 75% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Згідно цих вимог закону встановлено, що відповідачем управлінням праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради позивачці ОСОБА_1 за період з 01 січня 2009 року по 01 червня 2009 року виплачено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 780 грн. правомірно, оскільки ці норми закону не визнані неконституційними.
Таким чином, вважаю, що позовні вимоги в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради за період з 01 січня 2009 року по 01 червня 2009 року недоплаченої суми допомоги є безпідставними, управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради діяло на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити за безпідставністю.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради сплачувати позивачці ОСОБА_1 таку допомогу на дитину до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку в подальшому є безпідставними, оскільки відповідно до ст. 2 ч.1 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тому немає законних підстав зобов'язати відповідача на майбутнє вчинити певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивачки ОСОБА_1 в майбутньому, тому в задоволенні позовних вимог і в цій частині належить відмовити.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22, 46, 55, 95, 152 Конституції України, Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 11, 71, 86, 99, 122 ч.3, 158-163, 167 КАС України, суддя, –
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у місті Чернівці ради про визнання протиправною діяльність суб'єкта владних повноважень та стягнення суми недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення, а апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ