Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц–1080/2009р. Головуючий в першій
інстанції Гаркуша О.М.
Категорія: 24 Доповідач в апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Клочка В.П.,
суддів: Колбіної Т.П., Алєєвої Н.Г.,
при секретарі: Шевченко О.В.,
за участю: позивачки ОСОБА_1, представника відповідача – Атаманюк А.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 30 липня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДКП „Севміськводоканал” про покладення зобов’язання провести перерахунок вартості послуг водопостачання, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
17.03.2009р. ОСОБА_1. звернулась до суду із позовом до ДКП „Севміськводоканал”, просила покласти на відповідача зобов’язання здійснити перерахунок вартості послуг водопостачання з 1998 року по грудень 2006 року та внести відповідні зміни у особистий рахунок позивачки; стягнути з відповідача заподіяну моральну шкоду в сумі 3.000грн.
Вимоги мотивовані тим, що проведений відповідачем розрахунок суми заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення зроблений з порушенням норм чинного законодавства, та п.4 (додаток) Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №803-Р від 14.05.1998 року, оскільки при здійснені розрахунку відповідач вказав об’єми споживаної води, виходячи із загальної кількості води, спожитої мешканцями будинку. У зв’язку з чим вважає, що місячна оплата послуг відповідача не може перевищувати вартість води, яка відповідає затвердженій санітарній нормі, що вводиться на одну людину в місяць, тоді як відповідачем представлялися розрахунки по оплаті послуг з водопостачання по санітарній нормі та згідно показань встановленого в будинку засобу обліку води, у зв’язку з чим об’єми води, які вказувалися в розрахунках були необґрунтовано завищені і не відповідали дійсним об’ємам води, спожитої нею щомісячно. Незаконними діями відповідача позивачці заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 3.000грн.
Рішенням місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 30.07.2009р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового за мотивами позову яким, на її думку, суд належної оцінки не дав.
Колегія суддів, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 суд І інстанції виходив з того, що оскільки нарахування оплати по лицьовому рахунку позивача за водоспоживання проводилося згідно чинного законодавства, підстав для задоволення позову не має.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони засновані на законі та підтверджуються фактичними обставинами справи.
Згідно з п.п.1 п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року, власник та наймач (орендар) квартири зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Зі справи видно, що ОСОБА_1. проживає у квартирі АДРЕСА_1 є споживачем послуг, які надаються відповідачем.
На підставі п.1 Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації (далі - СМДА) №898-р від 27.05.1997 року на ім’я позивачки, яка є основним квартиронаймачем, відкритий лицьовий рахунок №93186 (а.с.10).
Оскільки до 20.12.2006 року у квартирі позивачки не був встановлений квартирний засіб обліку, об’єми спожитої води та нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення визначалися за показаннями будинкового засобу обліку, встановленому у колодязі з вирахуванням витрат води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку пропорційно кількості мешканців в квартирі, тобто у відповідності з вимогами: -Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року (раніше - Правила надання населенню послуг з тепло-, водопостачання і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1497 від 30.12.1997 року); -Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення у містах і селищах України”, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994р.; -Рішення Севастопольської міської Ради №381 від 04.07.2006р. (раніше - Розпорядження СМДА №1155-Р від 05.08.2002р.), -Розпоряджень СМДА №803 від 14.05.1998 року, №1481-р від 15.08.2000р., -Закону України №1875-ІV від 24.06.2004р. „Про житлово-комунальні послуги”. З 20.12.2006 року нарахування по квартирі позивачки призводиться по квартирному засобу обліку (водоміру) з урахуванням пільги „Діти війни”.
За таких обставин посилання позивача на те, що об’єми спожитої води та нарахування по лицьовому рахунку позивача за водоспоживання визначені ДКП „Севміськводоканал” з порушенням вимог чинного законодавства є необґрунтованими, у зв’язку з чим суд І інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про покладення на відповідача зобов’язання провести перерахунок вартості послуг водопостачання з 1998 року по грудень 2006 року.
Доводи позивачки про те, що відповідачем був порушений порядок зняття показань з будинкового водоміру, оскільки при цьому не були присутні мешканці будинку, правильно не прийняті до уваги судом І інстанції і не заслуговують уваги колегії, оскільки згідно наданих відповідачем актів зняття показань та відсутність витіків води (а.с.40,41), вони містять підписи мешканців будинку. Колегія суддів також враховує, що заборгованість за водопостачання у сумі 417грн.32коп., яка утворилася за період з 1998 року по грудень 2006 року з позивача не стягнута в судовому порядку, так як погашена у добровільному порядку.
Висновок суду про відсутність правових підстав для відшкодування позивачці моральної шкоди колегія суддів вважає правильним, та таким, що заснований на вимогах п.5 ч.1 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів”.
Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити.
Рішення місцевого суду Ленінського району м.Севастополя від 30 липня 2009 року – залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом 2-х місяців із дня набрання чинності.
Головуючий: /підпис/ В.П. Клочко
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ Н.Г. Алєєва
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду міста Севастополя Т.П. Колбіна