Справа №22-1622 2006 р.                                     Рішення ухвалено під головуванням

Категорія 44                                                            Суперсона С.Н.

Доповідач Чорний В.І.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 7 червня 2006 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Чорного В.І.

Суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.В.

При секретарі Руденко О.В.

За участю сторін ОСОБА_1, ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи тим, що відповідачка безпідставно звернулась з позовними вимогами про відшкодування збитків, завданих порубкою і привласненням дерев. Судовим рішенням від 21 червня 2005 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволені позову.

Зазначає, що неправомірними діями, а саме звернення ОСОБА_2 до суду являється підставою про відшкодування моральної шкоди за правилами ст. 1167 ЦК України,   так  як   при  розгляді   зазначеної  справи   позивачка  відчувала  незручності перебувала в стані постійного нервового збудження, що негативно відобразилась на стані її здоров'я, а тому просила стягнути у відшкодування моральної шкоди 6000 грн.

Рішенням Чернівецького районного суду від 27 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення суду, оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, також судом допущено невідповідність своїх висновків обставинам справи, а тому просить справу направити на новий розгляд.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Встановлено, що в червні 2005 року ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих порубкою та привласненням дерев, посилаючись на те, що відповідачі вирубали та привласнили дерева на земельній ділянці, яка належить їй на праві власності, а тому просила у відшкодування шкоди стягнути на її користь з відповідачів солідарно 15000 грн.

Рішенням суду від 21.06.2005 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Із змісту позовної заяви, самих пояснені. ОСОБА_1 вбачається, що на її думку вона має право на відшкодування моральної (не майнової) шкоди з огляду безпідставними зверненням ОСОБА_2 до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 р. №5) роз'яснено, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (не майнової) шкоди розглядаються зокрема:

право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень.

у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ЦК УРСР (далі ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права),

при порушені зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав

споживачів   чи   інших   законів,   що   регулюють   такі   зобов'язання   і

передбачають відшкодування моральної (не майнової) шкоди.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, суд обгрунтовано виходив

з того, що підстави відповідальності за завдану моральну шкоду не вбачається, оскільки

ОСОБА_2 з дотриманням норм та порядку цивільного судочинства звернулась до

суду за захистом своїх порушених прав.

Факт звернення ОСОБА_2 до суду не можуть бути визнані неправомірними діями, а тому не поширюється на позивача ОСОБА_1 визначені законом умови як підстави для відшкодування шкоди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки останні грунтуються на повно з'ясованих обставинах справи. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому немає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Чернівецького районного суду Вінницької області від 27 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.