Справа № 22-1606      2006 р.                        Рішення ухвалено під головуванням

Категорія        34                                                           Стадника І.М.

Доповідач   Пащенко Л.В.

_УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області від 19 червня 2006 року.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Нагорняка В.А.

Суддів:    Пащенко Л.В.. Мартьянової Л.І.

При секретарі Мазур Ю.О.

За участю - адвоката ОСОБА_1 Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Чернівецького районного суду від 10 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, заінтересована особа Відділ опіки і піклування Чернівецької районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, -

Встановила:

В січні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

В заяві посилався на те, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4, і добровільно не виконує відповідне рішення Чернівецького райсуду від 20.06.2003 року. Крім того, протиправно, без його згоди, змінила місце проживання дитини і відправила її в інтернат. Сама не приділяє належної уваги синові, оскільки має ще двох малолітніх дітей від другого шлюбу, але й усіляко намагається усунути його від спілкування й виховання сина. Вважає, що умови проживання і виховання дитини у нього є кращими, ніж у матері, а тому просив визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_4 з ним.

ОСОБА_2 позов не визнала і, в свою чергу, в лютому 2006 року пред'явила зустрічний позов, в якому просила визначити місце проживання дитини

з нею, так як з дня народження сина і до досягнення ним шестирічного віку ОСОБА_3 не цікавився долею сина, належно не виконував рішення суду від 20.06.2003 року, яким було встановлено порядок його спілкування з дитиною, забирав сина не в свої дні. Така поведінка ОСОБА_3 призвела до того, що син почав ігнорувати її зауваження, не піддавався вихованню, погано поводився у школі. На даний час ОСОБА_3 без погодження з нею сам визначив місце проживання дитини. Тому вона змушена була звернутись з даним позовом в суд і просила його задоволити.

Рішенням Чернівецького районного суду від 10 квітня 2006 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_4, біля батька - ОСОБА_3

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду, як незаконне та помилкове, скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позову та про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його адвоката, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що сторони співмешкали з жовтня 1995 року по жовтень 1996 року. У них ІНФОРМАЦІЯ_1народився син - ОСОБА_4, який проживав разом з матір'ю, а ОСОБА_3 сплачув аліменти на його утримання.

Рішенням Чернівецького районного суду від 20 червня 2003 року: ОСОБА_2 зобов'язано не чинити перешкод у зустрічах ОСОБА_3 з сином і участі у його вихованні та вставлено порядок їх спілкування.

Дане рішення сторони, головним чином ОСОБА_2, не виконували і між ними виник спір щодо місця проживання дитини.

Також суд з'ясував, що ОСОБА_3, як батько, більше уваги приділяє вихованню сина, піклується про його фізичний та інтелектуальний розвиток. ОСОБА_2 теж прагне забезпечити дитині належні умови для її зростання і виховання, але через різні обставини (наявність ще двох малолітніх дітей від другого шлюбу; гірше, порівняно з сім'єю ОСОБА_3, матеріальне становище) не може цього зробити на тому ж рівні, що й батько дитини.

При цьому, ОСОБА_2 втратила контроль над вихованням і навчанням дитини, син її не слухається, ігнорує її вимоги, а вона не має достатньо часу для допомоги дитині в її навчанні. Допомогу батька дитини ОСОБА_2 з незрозумілих причин не приймає, викидає продукти харчування, куплені батьком дитині, не вдягає сина у придбаний ним одяг.

Крім того, ОСОБА_2 без достатніх на те підстав, з метою унеможливити спілкування сина з батьком, помістила дитину в школу-інтернат села Радянське Ямпільського району Вінницької області, звідки дитину забрав ОСОБА_3 Дані обставини підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13 та доказами, що є в матеріалах справи, зокрема: згідно висновку органу опіки та піклування - відділу освіти Чернівецької районної державної адміністрації №НОМЕР_1 від 01.03:2006 року, визначено доцільнішим проживання дитини у батька - ОСОБА_3

Цей висновок в судовому засіданні підтвердила представник органу опіки і піклування - ОСОБА_14

Відповідно до ч. 2 ст. 171 СК України суд вислухав (у відсутність батьків) думку дитини - малолітнього ОСОБА_4, який висловив прихильність до батька і бажання проживати саме з ним.

Врахувавши вищевказані обставини, вимоги закону, взявши до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, вік дитини та його особисту прихильність до кожного з них, суд дійшов вірного висновку, визначивши місце проживання малолітнього ОСОБА_4 з батьком та відмовивши, при цьому, в зустрічному позові ОСОБА_2

Суд повно з'ясував обставини справи, права та обов'язки сторін, ретельно перевірив їх доводи і заперечення, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення, яке відповідає матеріалам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необгрунтовані і висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Чернівецького районного суду від 10 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня проголошення.