ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
справа № 5020-4/378-7/152
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"15" жовтня 2009 р. 10:30 м. Севастополь
За адміністративним позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1,
м. Севастополь,
до відповідача –Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя,
м. Севастополь,
про визнання протиправним та скасування рішення,
Суддя С. М. Альошина
при секретарі Перебенді Д.В.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – ОСОБА_1 –СПД, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Балаклавським РВ УМВС України в місті Севастополі, 24.03.1998 р., ОСОБА_2 –представник по довіреності від 16.02.2009 р. (довіреність у справі)
Від відповідача - Мішуткін М.В. –старший державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність № 7731/10 від 14.10.2009 р. (к/копія довіреності у справі)
Суть спору:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_1, м. Севастополь, звернулась до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, м. Севастополь, про визнання рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, м. Севастополь, від 17.09.2008 р. про застосування штрафних санкцій у сумі 4 000,00 грн. недійсним.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 06.05.2009 р. провадження у справі було зупинене на підставі п. 4 ч. 2 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до вирішення Апеляційним судом міста Севастополя апеляційної скарги ОСОБА_4 на постанову Балаклавського районного суду м. Севастополя від 23.09.2008 р.
21.09.2009 р. позивач –СПД ОСОБА_1 - передала через канцелярію господарського суду міста Севастополя заяву про залучення до матеріалів справи, зокрема, постанови апеляційного суду міста Севастополя від 19.06.2009 р. у справі № 33-116/09, якою апеляційну скаргу ОСОБА_4 було задоволено та скасовано постанову судді Балаклавського районного суду міста Севастополя від 23.09.2008 р., якою ОСОБА_4 була визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 155-1 КУоАП та піддана стягненню штрафу у розмірі 34,00 грн., у зв’язку з чим ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.09.2009 р. провадження у справі було поновлено.
Представник позивача та позивач у засіданні суду, яке відбулось 05.10.2009 р., надали суду заяву від 05.10.2009 р. про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив, що просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у
Балаклавському районі м. Севастополя, м. Севастополь, від 17.09.2008 р. № 0002862303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 4 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.10.2009 р. було прийнято зміну позовних вимог.
Позивач –СПД ОСОБА_1 –та її представник у судовому засіданні змінені (уточнені) позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у засіданні суду зі зміненими (уточненими) позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у запереченні від 04.11.2008 р. на позовну заяву, і просив у позові відмовити.
Згідно зі ст. 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, дійсним Кодексом і міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши представлені сторонами докази, суд -
В С Т А Н О В И В :
Розпорядженням Балаклавської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 05.08.1997 р. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець, про що їй видане відповідне Свідоцтво.
11.09.2008 р. працівниками державної податкової служби проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, господарської одиниці – магазину АДРЕСА_1 що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1.
Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, в редакції Закону № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., а саме: був встановлений факт невідповідності суми коштів на місці проведення розрахунків (1 001,15 грн.) сумі коштів, зазначеній в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (201,15 грн.). Сума невідповідності склала 800,00 грн.
За результатами перевірки складений акт перевірки від 11.09.2008 р.
Також, на ОСОБА_4, як на працівника магазину, перевіряючими був складений протокол про адміністративне правопорушення за статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі вищевказаного акту, Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя прийняте рішення № 0002862303/0 від 17.09.2008 р. про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 000,00 грн. (800,00 грн. х 5).
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 13 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року, в редакції Закону № 1776-ІІІ від 01.06.2000 р., суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
З метою встановлення фактичних обставин даної справи, судом було допитано свідків.
Так, судом були допитані, зокрема, продавець магазину № 259 ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які були присутні у приміщенні магазину у день перевірки.
Згідно пояснень ОСОБА_5 приблизно о 14 годині 30 хвилин 11.09.2008 р. нею був відпущений покупцю товар, зазначений в акті перевірки, для розрахунку за який покупець надав їй купюру номіналом у 200 грн. (яка виявилась міченою). У зв’язку з відсутністю у касі магазину достатньої для надання покупцю здачі суми коштів, вона розміняла прийняту купюру у ОСОБА_4, яка не є працівником магазину.
Приблизно за 30 хвилин потому до магазину увійшли перевіряючі, перевірили касу та попросили пояснити, де знаходиться мічена купюра номіналом у 200 грн., якою розраховувався покупець.
Встановивши, що купюра знаходиться у ОСОБА_4, яка на той час ще перебувала у магазині, остання пред’явила відповідну купюру перевіряючим. Вказана купюра знаходилась в особистій сумочці ОСОБА_4 серед інших коштів у загальній сумі 800,00 грн.
Незважаючи на відсутність будь-яких доказів належності коштів ОСОБА_4 до розрахунків у магазині № 259, відповідна сума коштів була відображена перевіряючими у акті перевірки господарської одиниці –магазину № 259, у якості суми, що знаходилася на місці проведення розрахунків, внаслідок чого обставини перевірки штучно спотворені особами, що проводили перевірку.
ОСОБА_4 вказані обставини перевірки підтвердила, а також вказала на те, що зайшла до магазину у своїх справах, кошти в оплату товарів магазину не приймала та до розрахункових операцій та каси магазину жодного відношення не мала, що, зокрема, підтвердила записами у трудовій книжці (арк. справи - 80).
На покупюрному опису (арк. справи - 25), складеному підчас підрахунку готівки на місці проведення розрахунків та у протоколі про адміністративне правопорушення від 11.09.2008 (арк. справи - 7) ОСОБА_4 зазначила про здійснення розміну з особистих коштів, які склали 800,00 грн.
Представники відповідача, які брали участь у вищевказаній перевірці, у ході розгляду справи проти вищевказаних обставин заперечували, вказуючи на те, що розрахункову операцію, відображену в акті перевірки здійснила саме ОСОБА_4.
Чинне законодавство не забороняє працівникам суб’єктів господарювання здійснювати розмін грошових коштів у осіб, які не є працівниками відповідної господарської одиниці й не визначає такі операції у якості розрахункових, у зв’язку з чим особисті кошти особи, яка розмінює кошти працівнику певної господарської одиниці не можуть вважатися такими, що знаходяться на місці проведення розрахунків та входити до складу таких коштів в контексті положення пункту 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
За вирахуванням від суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, вказаній в акті перевірки –1 001,15 грн., суми особистих коштів ОСОБА_4 –800,00 грн., сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 201,15 грн., що відповідає сумі, зазначеній у денному звіті (Х –звіті, арк. справи - 19)
реєстратора розрахункових операцій. Таким чином невідповідність суми коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій відсутня.
Як вже зазначалось вище, постановою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 23.09.2008 р., якою ОСОБА_4 була визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУоАП та піддана стягненню штрафу у розмірі 34,00 грн.
Однак, постановою апеляційного суду міста Севастополя від 19.06.2009 р. у справі № 33-116/09, апеляційну скаргу ОСОБА_4 було задоволено та скасовано вищевказану постанову Балаклавського районного суду міста Севастополя від 23.09.2008 р.
У цій постанові, зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 згідно трудового договору № 15343 від 13.04.2004 р. зобов’язана виконувати роботу бармена у фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, в кафе «Замок», а ОСОБА_5 згідно трудового договору № 9673 прийнята на роботу в магазин № 259 у якості продавця продовольчих товарів і є єдиним продавцем у цьому магазині .
Таким чином, постановою апеляційної інстанції у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, не встановлено порушення встановленого порядку здійснення розрахунків 11.09.2008 р. у господарській одиниці –магазині АДРЕСА_1
Відповідно до ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок , які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок чи постанова суду , лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності прийнятого за результатами перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
За таких обставин позов, з урахуванням заяви від 05.10.2009 р. про уточнення позовних вимог, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови з повідомленням позивача та представників сторін про виготовлення постанови суду у повному обсязі 19.10.2009 р. о 15 годині 00 хвилин.
Постанова складена у повному обсязі та підписана 19.10.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись статтею 94, статтями 122, 158-163, частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1). Позов задовольнити повністю.
2). Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0002862303/0 від 17.09.2008 р. про застосування до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 000,00 грн.
3). Стягнути з Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31113095700007 у банку одержувача - Головному Управлінні Державного казначейства України у місті Севастополі, МФО 824509, ЗКПО 24035598, або з інших розрахункових рахунків) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (99019, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) 3,40 грн. судового збору .
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її складання у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. М. Альошина
РОЗСИЛКА:
1. Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 –99019, м. Севастополь, вул. Овочева, 14 – рекомендованим;
2. Державній податковій інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя –99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, 3 – рекомендованим з повідомленням .