АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2006 року                                                                        м.Вінниця

Колегія  судців  судової палати з  цивільних  справ апеляційного  суду Вінницької області у складі: головуючого Нагорняка В.А. суддів Пащенко Л.В., Мартьяновій Л.І. при секретарі Пшеничній Л.А. за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 17 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, колегія суддів,

установила:

ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.05.2002 їх сину ОСОБА_6 була нанесена кульковою ручкою травма ока. Травма нанесена на уроці англійської мови його однокласником ОСОБА_7. Відповідачі являються батьками ОСОБА_7, з вини якого їм заподіяна шкода, тому просили задоволити позов.

Справа №22а- 1686       Категорія 67     Головуючий у 1-й інстанції Сауляк Ю.В.                               Лоповідач Нагорняк В.А.

Рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 17 квітня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

У поданій апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення та ухвалення нового судового рішення. Зазначено, що рішення є незаконним, оскільки постановлено на неповно з"ясованих обставинах та всупереч фактичним даним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду скасуванню зі слідуючих підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим та за змістом відповідати вимогам ст.215 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що 24 травня 2002 року на уроці англійської мови учню ОСОБА_6 кульковою ручкою нанесена травма ока. Позивачі як в судовому засіданні так і в позовній заяві стверджували, що травму ока наніс його однокласник син відповідачів ОСОБА_7. Відповідачі стверджували, що травма нанесена ненавмисно і винним в її причинені являється сам ОСОБА_6.

Задовільняючи позов, суд виходив із того, що заподіяну шкоду повинні відшкодовувати відповідачі, оскільки винним в нанесені травми ОСОБА_6 у є син відповідачів ОСОБА_7.

Такий висновок суду не ґрунтується на законі. В судовому засіданні позивачами не доведено, що винними в причиненні щкоди позивачам є відповідачі по справі, які являються батьками ОСОБА_7, який начеб-то причинив травму ока ОСОБА_6у. Відсутній і причинний з"в'язок між виною і заподіяною шкодою.

При таких обставинах рішення суду залишатись в силі не може і підлягає скасуванню.

Так як по справі достатньо доказів для постановлення нового судового рішення , колегія суддів приходить до висновку про вирішення спору без направлення справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309,311,314,315 ЦПК України,колегія суддів

в и рі ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволити. Рішення Ленінського районного суду від 17 квітня 2006 року скасувати.

Постановити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Протягом двох місяців з дня проголошення ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.