АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 15_ " жовтня___ 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого Фащевської Н.Є.,
Суддів Дикун С.І., Жолудько Л.Д.
при секретарі Стопник О.С.
з участю представника відділу ДВС ОСОБА_1 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 вересня 2009 року по справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції під час виконання рішення суду,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2009 року ОСОБА_2 . звернувся в суд зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця під час виконання рішення суду.
Заявник вказував, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 червня 2007 року стягнуто з нього аліменти на дочку ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи з 12 квітня 2007 року.
Сплата визначеного судом розміру аліментів провадиться ним щомісячно поштовими переказами.
Однак, не дивлячись на це, старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції 11.08.2009 року виніс дві постанови про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, чим порушив його законні права та інтереси.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 7 вересня 2009 року скаргу ОСОБА_2 . задоволено. Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_4 . під час виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14.06.2007 року по справі за позовом ОСОБА_5 . до ОСОБА_2 . про стягнення аліментів.
Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ОСОБА_4 . від 11 серпня 2009 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження – автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , № дв. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_2 .
Скасовано постанову старшого державного виконавця ОСОБА_4 . відділу ДВС Тернопільського районного управління юстиції від 11.08.2009 року про арешт коштів боржника в сумі 10997, 00 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_4 в Львівській філії АБ “БРР”, МФО 325224, що належить ОСОБА_2 .
Стягнуто з відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції на користь ОСОБА_2 . судові витрати по справі, з яких 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 3 грн. 40 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції просить ухвалу суду від 7 вересня 2009 року скасувати, а скаргу ОСОБА_2 . відхилити, посилаючись на те, що оскаржувані постанови відділу державної виконавчої служби є законними, винесеними на підставі актів нарахування заборгованості по аліментах, оскільки боржник ОСОБА_2 . своєчасно не пред'являв відділу ДВС квитанцій про сплату аліментів. Станом на 04.09. 2009 року в ОСОБА_2 . існує заборгованість по аліментах у сумі 588, 99 грн. за квітень 2007 року згідно з актом нарахування заборгованості. Крім того, акти нарахування заборгованості, на підставі яких винесено оскаржувані постанови, ОСОБА_2 . не оскаржував.
У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 . апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.
ОСОБА_2 . у судове засідання не з’явився. Про час і місце його повідомлений належним чином.
Судом установлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 червня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 . на користь ОСОБА_5 . аліменти на дочку ОСОБА_3 ., ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення нею повноліття, починаючи із 12 квітня 2007 року. Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягало негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції від 07.09.2007 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа за № 2-2419,виданого 22.06.2007 року на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 червня 2007 року.
На виконання згаданого рішення суду ОСОБА_2 . щомісячно переказував поштовими переказами на адресу стягувача ОСОБА_5 . визначену судом суму аліментів.
Постановою відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції ВП № 4692159 від 11.08.2009 року накладено арешт на належний на праві власності ОСОБА_2 . автомобіль ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , №дв. НОМЕР_3 та накладено заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.
Постановою відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції від 11.08.2009 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 10997 грн., що містяться на рахунку № НОМЕР_4 в Львівській філії АБ “БРР”, МФО 325224, що належать ОСОБА_2 ., ід. код. НОМЕР_5 , зареєстрований у АДРЕСА_1 , у зв’язку з нарахуванням державним виконавцем заборгованості станом на 31.07.2009 року в сумі 10997 грн.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції до задоволення не підлягає.
Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що постанови про арешт майна боржника, заборону його відчуження та про арешт коштів боржника винесені з порушенням вимог ст.ст.30,74 ЗУ “ Про виконавче провадження”, у зв’язку з чим права боржника у виконавчому провадженні підлягають захисту шляхом скасування цих постанов.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам у вимогам закону.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 ЗУ “ Про виконавче провадження” державний виконавець має право накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей лише на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом.
За змістом ст.ст. 30,ч.1; 74,ч.ч.82 цього Закону державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Стягнення звертається на майно боржника у разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд.
Державний виконавець зобов'язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.
Суд підставно дійшов до висновку, що всупереч наведеним вимогам закону державним виконавцем не було здійснено належного контролю за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачу, що привело до необґрунтованого визначення ним станом на 31.07.2009 р. розміру заборгованості по аліментах у сумі 10997 грн. та у зв’язку з цим-безпідставного винесення 11.08.2009 р. двох постанов про арешт коштів боржника і про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.
Виходячи із установлених судом обставин та змісту ч. 2 ст. 387 ЦПК, суд мотивовано визнав оскаржувані дії державного виконавця неправомірними і поновив порушені права боржника ОСОБА_2 . шляхом скасування згаданих постанов.
Посилання державної виконавчої служби на той факт, що на час розгляду справи в апеляційному суді сума заборгованості по сплаті аліментів становить 588, 99 грн. за квітень 2007 року та на те, що заявник вчасно не подає квитанцій про перерахунок коштів по сплаті аліментів, не спростовують висновків суду щодо незаконності оскаржуваних постанов державного виконавця, оскільки судом установлено, що підстави, яка була покладена в їх основу ( заборгованість по аліментах на суму 10997 грн.), на час винесення постанов не було. Відсутня заборгованість у такому розмірі й на даний час, у зв’язку з чим суд обґрунтовано дійшов до висновку про неправомірність дій державного виконавця по винесенню постанов про арешт грошових коштів боржника в сумі 10997 грн. на його рахунку в банку та майна боржника у вигляді належного на праві власності ОСОБА_2 . автомобіля ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , № куз. НОМЕР_2 , № дв. НОМЕР_3 .
Таким чином, ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції відхилити
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 7 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді