Справа № 2-764

2009 рік

З А О Ч Н Е   Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

23 вересня 2009 року                                                           м. Білгород – Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого – одноособово судді Лук’янчук О.В.

           при секретарі – Чумаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою комунального підприємства ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за опалення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за опалення, вказуючи, що відповідачка не сплачує належним чином за послуги теплопостачання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 01.02.2008р. складає 3416 грн. 02 коп.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

 Відповідач в судове засідання не з’явився, у матеріалах справи є акт відповідно до якого ОСОБА_2 . відмовилася від отримання судової повістки. Згідно ч. 8 ст. 76 ЦПК України: у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України якщо суд не має відомостей при причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

 Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що  відповідачка проживає по АДРЕСА_1 та користується послугами комунального підприємства ОСОБА_1 .

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідачка являючись абонентом комунального підприємства ОСОБА_1 , з 01.01.2002 року по 01.02.2008 р. належним чином не сплачувала послуги з теплопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2008 р. складає у розмірі 3416 грн. 02 коп., яку відповідачка у добровільному порядку сплатити відмовляється, що підтверджується розрахунком заборгованості. Крім того додав, що за період надання комунальним підприємством ОСОБА_1  скарг та заяв від відповідача не надходило.

            Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги»   споживач - фізична чи юридична особа,  яка  отримує  або  має намір отримати житлово-комунальну послугу.

            Ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками  відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

      Відповідно до  ч. 3 п.1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені обов’язки споживача, а саме: укласти договір  на  надання  житлово-комунальних  послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

      Статтею 24 Закону України «Про теплопостачання» визначені обов’язки споживача, зокрема основним обов’язком споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

            Таким чином, необхідність укладання договору на надання з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії  передбачена законом і його укладення визначено, як обов’язок, а не право сторін.

            Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинне виконуватись належним чином згідно умов договору і вимог Цивільного кодексу. Стаття 610 ЦК України встановлює, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання ).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинно виконуватися належним чином у відповідності до умов договору і вимогам закону, а при відсутності таких умов і вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які зазвичай пред’являються. Одностороння відмова від зобов’язання чи одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Стаття 68 ЖК України передбачає строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги, а саме, наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Тарифи на послуги теплопостачання за відповідні роки, затвердженні рішеннями виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачка являється абонентом КП «Білгород –Дністровськтеплоенерго», користується послугами теплопостачання, однак оплата за надані послуги відповідачкою не своєчасно здійснювалася та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складає станом на 01.02.2008 рік –  3416 грн. 02 коп.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги комунального підприємства ОСОБА_1  до ОСОБА_2 . про стягнення заборгованості за опалення являються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст. ст.  526, 527 ЦК України, ст.. 67,68 ЖК України,ст. ст.213-215,224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2  на користь комунального підприємства «Білгород – Дністровськтеплоенерго» заборгованість за опалення, станом на 01.02.2008 р. у розмірі 3416 грн. 02 коп., а також оплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а всього – 3446 грн. 02 коп.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь держави державне мито у розмірі 51 грн.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: