АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2006 року                                         м. Вінниця

Колегія   судців   судової  палати   з   цивільних   справ  Апеляційного   суду Вінницької області у складі:

головуючого : Ковальчука О.В., суддів : Іващука В.А., Чорного В.І., при секретарі : Цехмістер О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу міграційної служби Вінницької області, Управління Державного казначейства(далі УДК) у Вінницькій області про визнання неправомірною бездіяльності та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача на постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 березня 2006 року,

установила:

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 березня 2006 року ухвалено:

Зазначений позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу міграційної служби у Вінницькій області щодо неповідомлення ОСОБА_1 причин прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про надання статусу біженця.

Визнати протиправним рішення Відділу міграційної служби у Вінницькій області про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу біженця від 21.04.2005 року та скасувати його.

Зобов'язати відділ міграційної служби у Вінницькій області прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання ОСОБА_1 статусу біженця.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3,40 гривень.

Судом першої інстанції встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Справа № 22 ас - 543   2006 р.       Категорія: 36        Головуючий у суді першої інстанції Якименко М.М.

Доповідач: Ковальчук О.В.

08.04.2005 року ОСОБА_1 звернувся до Відділу міграційної служби у Вінницькій області з заявою про надання йому статусу біженця.

21.04.2005 року Відділом міграційної служби у Вінницькій області ОСОБА_1 повідомленням №НОМЕР_1 було відмовлено в оформлені документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця.

Ст. 12 п.7 ЗУ „ Про біженців „ передбачено, що у разі прийняття рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця орган міграційної служби протягом трьох робочих днів з дня його прийняття надсилає інформацію про прийняте рішення до відповідного органу внутрішніх справ та до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах міграції, а також видає заявникові або його законному представникові письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

Повідомлення про відмову в оформленні документів для вирішення питання про надання статусу біженця від 21.04.2005 року надіслане позивачу Відділом міграційної служби у Вінницькій області не містить в собі причин такої відмови, а тому позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані , підставні та такі, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача про те, що повідомлення № НОМЕР_1 відправлене позивачу, є правомірним, оскільки складене відповідно до Тимчасовою інструкцією про оформлення документів, необхідних для вирішення питань про надання, втрату, позбавлення статусу біженця, є безпідставним, оскільки дане повідомлення не містить в собі причин такої відмови, як то передбачено п.7 ст. 12 ЗУ „ Про біженців".

Ст. 12 п.1 ЗУ „ Про біженців" передбачено, що орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про надання їй статусу біженця, видає заявникові довідку про подання такої заяви, яка є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в анкеті, та інші документи, вимагає додаткові відомості і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.

В зв'язку з тим, що суд дійшов до висновку, що відмова відповідача позивачу в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця є протиправною, тому з розуміння ст. 12 п. 1 ЗУ „ Про біженців", суд вважає, що відповідач зобов'язаний прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця ОСОБА_1

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є також обгрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги.

Оскільки позивач не довів суду наявність моральних страждань, які він зазнав в результаті протиправних дій, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду у частині відмови у задоволенні його вимог про відшкодування моральної шкоди та ухвалити нову постанову, якою присудити йому із Державного бюджету України 2500 грн. моральної шкоди, посилаючись на невірне застосування норм процесуального та матеріального права.

Переглянувши рішення суду першої інстанції у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення останньої.

Оскільки постанова суду у частині задоволення вимог позивача ніким не оскаржена, а під час апеляційного провадження не встановлено допущення судом першої інстанції порушень, які призвели до неправильного вирішення справи, то відповідно до положень ч.1 ст. 195 КАС України рішення суду у цій частині слід залишити без змін.

Встановивши, що позивач не довів суду наявність моральних страждань, яких він зазнав у результаті протиправних дій, суд, керуючись положеннями ст.71 КАС України дійшов до вірного висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта базуються на невірному розумінні положень ст.56 Конституції України, ст.ст. 1167, 1173 ЦК України, ст.ст.71 КАС України і висновків суду не спростовують.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 199, 200, 206 КАС України, колегія суддів,

ух валила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Ленінського районного суду м. Вінниці від 29 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Протягом одного місяця з дня набрання законної сили ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.