1
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2009 р. м. Полтава Справа № 2а-36804/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Л.О. Єресько,
при секретарі – М.В.Бредун ,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
адвоката: ОСОБА_2,
представника відповідача: Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції - Прокопчука О.О.,
представника відповідача: Державної податкової адміністрації в Полтавській області - Москаленка І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації в Полтавській області про визнання нечинним і скасування акту та рішень про застосування фінансових санкцій, -
В С Т А Н О В И В:
22 січня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Карлівського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним і скасування акту та рішень про застосування фінансових санкцій.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 22 січня 2009 року відкрито провадження у даній справі.
Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2009 року передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду, надійшла до суду згідно вхідного штампу на супровідному листі 25.02.2009 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2009 року справу прийнято до провадження суду.
В обгрунтування своїх позовних вимог зазначала, що оскаржувані акт перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій є незаконними, оскільки податківцями було допущено порушення порядку проведення перевірок, встановленого Законом України “Про державну податкову службу України”, а саме їй не надано було копію наказу на проведення перевірки та належним чином оформлені направлення, видані ревізорам для її проведення. Не погоджується з висновками ревізорів, викладених в акті, щодо неоприбуткування нею суми коштів в розмірі 11 681 грн. 36 коп., оскільки нею були роздруковані щоденні Z-звіти та підклеєні в книгу ОРО, а також з усієї суми отриманої виручки нею сплачено належні податки, що підтверджується копіями поданих нею до податкового органу декларацій. В заперечення таких порушень як непроведення через РРО суми коштів 24 грн. 50 коп. та невідповідність коштів на місці проведення розрахунків на 38 грн. посилалась на незаконні дії перевіряючих щодо здійснення контрольної закупки. Вважає надуманими висновки ревізорів щодо не забезпечення нею попереднього програмування РРО та не зберігання в КОРО фіскального звітного чеку № 1070.
Просила визнати нечинними та скасувати акт перевірки № 00006194 від 23.09.2008 р. і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.10.2008 р. № 0001182303 на суму 58 406 грн. 80 коп. та № 0001192303 на суму 738 грн.
Заявами від 08.04.2009 р. (вх. 11842) та від 07.05.2009 р. (вх. 15041) уточнила свої позовні вимоги просила, крім вищевказаного, скасувати також рішення про застосування до неї штрафних (фінансових) санкцій від 10.10.2008 р. № 0001202303 на суму 1000 грн.
В судовому засіданні позивач та її адвокат підтримали свої позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 року до участі в справі було залучено в якості другого відповідача Державну податкову адміністрацію в Полтавській області.
Представники відповідачів в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевірку магазину позивача проведено в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених ст.ст. 9-11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, із врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. № 355; порушення позивачем п. 1, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підтверджується матеріалами перевірки, у зв’язку з чим до нього правомірно застосовано (штрафні) фінансові санкції.
Заслухавши пояснення позивача та його адвоката, представників відповідачів, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2008 року інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проведено перевірку кафе "Криничка", розташованого за адресою АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу на підставі направлень на перевірку від 23.09.2008 року № 6773, 6772 та згідно із планом перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на вересень 2008 року.
Перевірка проводилась в присутності позивачки, як особи, що здійснювала розрахунки на момент перевірки із врученням їй під розписку копій направлень на перевірку, про що нею проставлено особистий підпис на направленнях, які залишились у перевіряючих.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а саме, не оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків на суму 11 691 грн. 36 коп. за період з 01.05.2008 р. по 22.09.2008 р.;
- п. 1, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” , а саме, не забезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор на повну суму 24 грн. 50 коп.;
- не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, сума невідповідності склала 38 грн. 10 коп.;
- не забезпечення зберігання в книзі обліку ОРО фіскального звітного чеку № 1070;
- не забезпечення використання попереднього програмування найменування товару (при продажу двох пакетиків кофе «Нескафе» та двох батончиків «Снікерс» чек було видано на каву «Якобз» та батончики).;
- ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником (сигарети «Кемел» були реалізовані за ціною 4 грн. 50 коп., а на пачці вказана ціна 4 грн. 25 коп.).
За результатами перевірки складено акт від 23.09.2008 року № 304/16/31/23/2977820164, зареєстровано в ДПА у Полтавській області в журналі реєстрації матеріалів перевірки відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА у Полтавській області, запис № 34 (витяг наявний в матеріалах справи), реєстраційний № 0044/16/29/23/2977820164 в Карлівській МДПІ за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання, який підписано позивачкою із запереченнями стосовно Z-звіту, кодування товарів та неоприбуткування.
На підставі акту перевірки Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією 10 жовтня 2008 року винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001182303, яким згідно п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. застосовано штрафну санкцію в сумі 58 406 грн. 80 грн. (11 691 грн. 36 коп. х 5). Рішенням № 0001192303 застосовано штрафну санкцію за порушення п. 1, 9, 11, 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на загальну суму 738 грн. - 122 грн. 50 коп. (24 грн. 50 коп. х 5) + 190 грн. 50 коп. (38 грн. 10 коп. х 5) + 340 (двадцять неоподатковуваних мінімумів 17х20 – не зберігання фіскального чеку) + 85 (п’ять неоподатковуваних мінімумів 17х5 – не забезпечення попереднього програмування). Рішенням № 0001202303 було застосовано фінансову санкцію на суму 1000 грн. за порушення ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Позивач не погодилась із винесеними рішеннями та оскаржила їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено);добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність винесених Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією за результатами перевірки рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Частиною 2 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що у разі, коли державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.З огляду на викладене, Державна податкова адміністрація у Полтавській області при проведенні 23.09.2008 року перевірки кафе «Криничка», що належить приватному підприємцю ОСОБА_1 щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, діяла в межах повноважень, встановлених законом.
Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон «Про застосування РРО») передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до п. 1.4. Порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 155/ДСК від 04.04.2002 року, п.п. 3.1., 3.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 355 від 27.05.2008 року, перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться органами державної податкової служби відповідно до щомісячних планів групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлень на перевірку.
Перевірку кафе згідно із вищевказаними вимогами законодавства проведено групою інспекторів Державної податкової адміністрації у Полтавській області у складі 2 осіб на підставі плану перевірок за здійсненням СГД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на вересень 2008 року за наявності направлень на перевірку.
Доводи позивача про незаконність перевірки у зв’язку з тим, що органом державної податкової служби не було надіслано повідомлення про проведення перевірки за 10 днів до її початку, суд не бере до уваги, оскільки зазначена вимога, яка міститься у ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», стосується лише планових виїзних перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.
Посилання позивача на те, що йому не надано перевіряючими під розписку копію наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, не ґрунтуються на вимогах
ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено надання копії наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, тоді як перевірка кафе позивача була плановою.
Щодо суті виявлених в ході перевірки порушень суд дійшов наступних висновків.
Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, початком перевірки органу державної податкової служби є момент пред’явлення суб’єкту господарювання перевіряючими направлення на перевірку та посвідчень.
Разом з тим, судом із показань свідків встановлено, що до пред’явлення направлення на перевірку та посвідчень , тобто до початку перевірки , було придбано два пакетики кофе «Нескафе» та два батончики «Снікерс», а потім одним з інспекторів замовлено продавцю пляшку горілки «Медов» та пачку цигарок «Кемел».
Таким чином, перевіряючими фактично проведено контрольну закупку продукції. Натомість повноваження на здійснення контрольних закупок згідно ст. 5, п. 2 ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», надано лише оперативним підрозділам податкової міліції за умови порушення оперативно-розшукової справи. Враховуючи те, що суду не надано доказів щодо порушення оперативно-розшукової справи та участі у перевірці працівників підрозділів податкової міліції, суд приходить до висновку, що контрольну закупку до початку перевірки позивача здійснено інспекторами Державної податкової адміністрації у Полтавській області без наданих на це законом повноважень.
У зв’язку з цим, порушення щодо непроведення через РРО суми покупки встановлювалось з використанням способу, не передбаченого законом.
Порушення щодо не забезпечення попереднього програмування РРО суд вважає недоведеним перевіряючими з огляду на спосіб встановлення порушення щодо програмування, крім того в судовому засіданні судом було встановлено, що апарат РРО було запрограмовано позивачкою.
Порушення щодо не зберігання фіскального звітного чеку № 1070 суд вважає недоведеним, оскільки в ході огляду оригіналу книги ОРО судом було встановлено наявність звітного фіскального чеку за 21.07.2008 р., однак номер на ньому не збережено через обірвання контрольної стрічки в зв’язку із її закінченням, тобто без зовнішнього втручання та фізичного впливу. Даний чек підклеєно до книги ОРО та ним не порушується хронологія послідовності дат та кількості відображених фіскальних розрахункових чеків.
Порушення позивачкою ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробником (сигарети «Кемел» були реалізовані за ціною 4 грн. 50 коп., а на пачці вказана ціна 4 грн. 25 коп.) суд також вважає недоведеним з огляду на спосіб встановлення даного порушення. Крім того, чек на продаж даної пачки не було отримано перевіряючими, у зв’язку з чим встановлення обставини продажу даної пачки цигарок саме за ціною 4 грн. 50 коп. не є можливим. Посилання представників відповідача на пояснення самої позивачки надані в ході перевірки, що нею навмисно було продано даний товар за такою ціною, судом оцінюється критично, оскільки із показань свідків та пояснень позивачки, яка проводила розрахунок під час перевірки, перевіряючі ревізори після придбання горілки та цигарок вийшли із приміщення кафе, а повернулись через кілька хвилин та почали перевірку, тому достовірно встановити, що в акті зафіксована саме та пачка цигарок, яка придбавалась, також не є можливим.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 10.10.2008 р. № 0001202303 на суму 1000 грн. та рішення від 10.10.2009 р. № 0001192303 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 547 грн. 50 коп. є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо інших порушень, зафіксованих в акті перевірки, судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані забезпечити відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.
Статтею 2 Закону України «Про застосування РРО» місце проведення розрахунків визначено як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Згідно п. 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Разом з тим, в ході перевірки ревізорами було встановлено, що на місці проведення розрахунків фактично знаходилось 98 грн. 15 коп., всі кошти були занесені позивачкою власноручно до опису грошових коштів з покупюрним описом. Однак, згідно денного Х звіту з РРО в день перевірки через реєстратор було проведено розрахункові операції на суму 35 грн. 55 коп. У зв’язку з цим перевіряючими встановлено невідповідність коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО, на 38 грн. 10 коп. та згідно із ст. 22 Закону України «Про застосування РРО» правомірно було застосовано фінансову санкцію у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме 190 грн. 50 коп. (38 грн. 10 коп. х 5).
Відповідно до абз. 1, 3 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Згідно статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР книга обліку розрахункових операцій – це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
В кафе «Криничка», що перевірялася, використовувався реєстратор розрахункових операцій Слог – мікро 01, заводський № БВ 00001825, фіскальний № 1612000522, версія програмного забезпечення 400 МА, належний приватному підприємцю ОСОБА_1, зареєстрований Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією 10.01.2007 року, реєстраційне посвідчення № НОМЕР_5.
Книга обліку розрахункових операцій (надалі – Книга ОРО) до зазначеного РРО була зареєстрована Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією, прошита та пронумерована в установленому законодавством порядку.
Відповідно до п. 4.6. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614, СПД повинен забезпечити ведення в установленому порядку поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО.
Пунктом 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, встановлено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Як вбачається із наявної у матеріалах справи копії книги ОРО магазину позивача, розділ 1 «Фіскальні звітні чеки» книги містив вклеєні денні Z звіти за вересень-жовтень 2008 року, натомість розділ 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» книги було заповнено лише по 20.05.2008 року включно. Таким чином, з 21.05.2008 року по день проведення перевірки позивачем не було здійснено облік готівкових коштів у книзі ОРО, а отже, не забезпечено оприбуткування цих коштів.
Згідно звіту РРО позивача від 23.09.2008 року за період з 21.05.2008 року по 23.09.2008 року обіг коштів склав 11 691 грн. 36 коп., які з урахуванням вищевикладеного, не були оприбутковані у встановленому чинним законодавством порядку.
Посилання позивача на те, що нею було після перевірки заповнено розділ другий КОРО в повному обсязі та що нею було сплачено податки з усієї суми виручки вчасно та в повному обсязі, суд не бере до уваги, оскільки п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України передбачено оприбуткування коштів у день їх одержання , із здійсненням їх обліку у разі застосування РРО у книзі ОРО, що позивачем не було дотримано.
Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 встановлено, що за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Відповідно до вказаного положення Указу Президента України Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією правомірно було застосовано до позивача штраф в сумі 58 406 грн. 80 коп.(11 691 грн. 36 коп. х 5).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправними податкових повідомлень - рішень від 10.10.2008 р. № 0001182303 в повному обсязі та № 0001192303 в частині застосування фінансових санкцій за незабезпечення відповідності коштів на місці проведення розрахунків денному звіту РРО в сумі 190 грн. 50 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту перевірки від 23.09.2008 року суд зазначає наступне.
Акт перевірки та його зміст не породжують для позивача ніяких прав та обов’язків, оскільки непозовні вимоги про визнання його недійсним не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаних вимог відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності .
Рішення державного чи іншого органу –це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки , спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Враховуючи те, що акт про результати перевірки та його зміст не породжують для позивача ніяких прав та обов’язків, позовні вимоги про визнання його протиправним не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаних вимог відповідно до п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", статями 7, 8, 9, 10, 11, 71, п. 1 ч.1 ст. 157 , 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації в Полтавській області про визнання нечинним і скасування акту та рішень про застосування фінансових санкцій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування фінансових санкцій від 10 жовтня 2008 року № 0001202303, яким до ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1000 грн. (однієї тисячі гривень).
Визнати протиправним та скасувати рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10 жовтня 2008 року № 0001192303 в частині застосування до ОСОБА_1 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 547 грн. 50 коп. (п'ятсот сорок сім гривень п'ятдесят копійок).
Закрити провадження у справі в частині визнання нечинним та скасування акту №00006194 від 23 вересня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 28 жовтня 2009 року.
Суддя Л.О. Єресько