Головуючий в 1 інстанції – Каліуш О.В.
Суддя-доповідач – Арабей Т.Г.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
16 жовтня 2009 року справа № 2а-1017/09/0534
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого Арабей Т.Г.
судді
при секретарі
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу
на постанову
від Геращенка І.В.,Малашкевича С.А.
Бебешко А.Ю.
Завражної К.В.
Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області
26 травня 2009 року
№ 2а-1017/09
ОСОБА_1
по справі
за позовом
до Микитівського Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради
про визнання відмову протиправною та стягнення недоотриманої суми допомоги до 5-го травня, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Микитівського Управління праці та соціального захисту населення про поновлення строку звернення до суду, визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання стягнути недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня, як інваліду І групи за 2006-2008 роки в сумі 11110 грн.
Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 травня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.
Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Апелянт подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Позивач ОСОБА_1. є інвалідом війни І групи, у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” має право на отримання щорічної грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Фактично позивач отримала від відповідача за 2006р.- 400 грн., за 2007 рік-450 грн. та за 2008 рік – 500 грн. (виплачені у квітні 2006-2008р.), при цьому відповідач керувався положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Відповідно до ст.13 цього Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов’язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, в тому числі разової грошової допомоги.
Відповідно до ст. 13 Закону України № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» , інвалідам війни, інвалідам 3 групи, щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Сплачуючи одноразову грошову допомогу до Дня Перемоги у 2006 році відповідач керувався Законом України про Державний бюджет України на цей рік, який дозволяв встановлювати конкретні розміри спірної допомоги Кабінету Міністрів України.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», в період з 5 травня по 30 вересня, протягом якого позивач міг отримати грошову допомогу, не визнаний неконституційним. Тобто, на період виникнення спірних правовідносин, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача за зазначений рік.
Сплачуючи одноразову грошову допомогу до 5 травня у 2007 та 2008 роках відповідач керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», які дозволяли встановлювати конкретні розміри спірної допомоги Кабінету Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.
Положення п.п. «б» п.п. 2 пункту 20 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», згідно якого розмір допомоги до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 10-рп від 22.05.2008 р.
Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня постановлення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, Рішення Конституційного суду України зворотної сили не мають.
Відповідач сплатив визначені діючим на час виплат законодавством суми щорічної разової допомоги до Дня Перемоги, доки Закон України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» ще не були визнані неконституційними. Тобто, на час вчинення оскаржуваної дії (сплати певної суми) орган владних повноважень діяв в межах закону, тому його дії не можна вважати протиправними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарги позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 травня 2009 року у справі № 2а-1017/09/0534 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Т.Г.Арабей
Судді І.В.Геращенко
С.А.Малашкевич