Судове рішення #6419272

Справа №2а-1057/09  







П О С Т А Н О В А  

                         І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  

30 квітня  2009  року           м. Іршава  


Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Даруда І.А. при секретарі Данило М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19    до Управління Пенсійного Фонду України в Іршавському районі про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И В :   

Позивачі звернулись до суду з позовними заявами,справи по яких об’єднані в одне провадження, в яких просять  поновити строк звернення до суду та зобов'язати управління Пенсійного фонду  України  в Іршавському районі нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитини війни за період 2006 - 2007 роки у сумі 2733,30 грн. кожному.

Позовні вимоги обґрунтовують  тим, що  відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року за № 2195-ІУ (далі - Закон 2195) кожен з них належить до соціальної категорії "дитина війни". Згідно ст. 6 Закону 2195 з січня 2006 року  мають  право на отримання щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімального пенсії за віком. У 2006 - 2007 роках така допомога  не виплачувалася, в той час як Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено норми Закону 2195, а відтак просять зобов'язати відповідача нарахувати невиплачену  щомісячну державну соціальну допомогу за 2006 - 2007 роки в розмірі 2733,30 грн. Просять  поновити строк звернення до суду, посилаючись на норми Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав,  про порушення прав їм стало відомо з моменту висвітлення даного питання в засобах масової інформації, в зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України зазначеного рішення.

 Розгляд справи проведено у відсутність позивачів та представника відповідача відповідно до ст.122 ч.3  КАС України  відповідно до письмових клопотань сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Позиція відповідача викладена в  запереченні на адміністративний позов де  відповідач  позовні вимоги заперечив повністю, посилаючись на те, що  Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону  України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року №2195-ІУ, у відповідності з якою дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна  

                     


-2-


допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 було визнано таким, що не відповідає Конституції положення п. 12 ст. 71 "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону 2195, з урахуванням статті 111 Закону України "Про держбюджет України на2007 рік", яка передбачала, що в 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання, яке виплачується замість пенсії, згідно із статтею 6 Закону 2195 виплачується особам, які є інвалідами, окрім тих на яких розповсюджується дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в розмірі 50 відсотків від розміру, надбавки, встановленої для учасників війни. Стаття 6 Закону 2195 передбачає, що "дітям війни" пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Одночасно, стаття 7 цього Закону передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій (за цим Законом) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Пункт 9 Положення про Пенсійний Фонд України передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів Пенсійного фонду, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають (кошти загальнообов'язкового державного пенсійного страхування або кошти пенсійного забезпечення). На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Одночасно, дана норма встановлює, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи те, що Законом 2195 передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому будь-які порушення з боку саме Пенсійного фонду (що здійснює керівництво солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування) відсутні. Відмічають також, що законодавець, встановлюючи в статті 6 Закону 2195 підвищення до пенсії даній соціальній категорії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, не визначив величини, яку слід застосовувати для розрахунку такого підвищення. Питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується виключно для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус "дитина війни", мало бути вирішено у законодавчому порядку, шляхом внесення змін до Закону 2195. Зважаючи на те, що законом не визначено механізму розрахунку підвищення, передбаченого вищезгаданою статтею, отже немає підстав для задоволення вимог щодо обов'язку провести перерахунок пенсій і забезпечити їх виплату ,крім того позивачами пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду з позовом так як такий строк вважає з дня набрання чинності  Закону 2195 з 1 січня 2006 року.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

 

Судом встановлено, що кожен з  позивачів є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України № 2195 –ІY. Відповідно до ст. 6 цього закону позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 71 ЗУ «про Державний бюджет на 2007 рік» дію  


-3-

статті 6 Закону України № 2195 –ІY було зупинено, як було зупинено цю норму в 2006 році ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ч. 2 ст. 3  Закону України № 2195 –ІY, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-пр/2007 (справа про соціальні гарантії громадянам) визнано таким, що не відповідають Конституції України(є неконституційними) положення, зокрема, статті 71 пункту 12 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв»язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року зворотної дії в часі не має, а відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», яким у 2006 року зупинилася дія ст. 6 Закону України № 2195 –ІY Конституційним судом не приймалося.

Відповідно до ч.2 ст. 3   Закону України № 2195 –ІY державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-1Удалі Закон 1058\ мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, ч.3 ст. 28 цього  ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на пропозицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акту,який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищенням дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої  Закону України № 2195 –ІY, оскільки  


- 4 -

цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру місячної доплати до пенсії саме мінімальну пенсію за віком, що на думку суду не суперечить вимогам статті 28 частини 3 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Доводи відповідача про відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України № 2195 –ІY не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного закону.

Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України» Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управлінням УПФ України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням ПФУ за місцем проживання позивача є управління ПФУ в Іршавському районі. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що саме управління ПФУ в Іршавському районі є належним відповідачем по даній справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку  що саме управління Пенсійного фонду в Іршавському районі слід зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачам за період з 09 липня 2007 року (з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 (до кінця бюджетного року) з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати.

Що стосується позивачів   ОСОБА_5  , який є інвалідом, і отримав у 2007 році підвищення у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, то йому необхідно здійснити перерахунок пенсії за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії з урахуванням виплачених сум.  

Відповідно до ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Зазначена норма Кодексу зобов'язує суд для усунення прогалини у правовому регулюванні відносин застосувати інститут аналогії закону і права. Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону 1058 нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, а тому застосовуючи відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України аналогію закону, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до адміністративного суду і перерахунок пенсії позивача слід провести: за 2007 рік -з 9 липня 2007 року (з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 (до кінця бюджетного року).

Із змісту позовних заяв та позиції  відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі щодо відмови в нарахуванні та виплаті зазначеного підвищення до пенсії.

Згідно із ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки позивач посилається на неправомірність нарахування та невиплати відповідачем передбаченої законом державної соціальної допомоги, суд вважає за необхідне з метою повного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши



- 5 -

також бездіяльність управління Пенсійного фонду в Іршавському  районі Закарпатської області протиправною та зобов'язати відповідача провести відповідні виплати.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України  нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати   на   себе   функцію   органу,   на   якого   законодавством   покладено   такі повноваження.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 71, 86,159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:  

1.    Позов задовольнити    частково.

2.    Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного Фонду  України у Іршавському районі щодо невиплати     ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19   підвищення пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

3.      Зобов'язати      Управління      Пенсійного      Фонду      України      у

Іршавському районі нарахувати та виплатити на користь   ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19   - недоплачену кожному з них  як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з   9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

1.   В решті позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення,а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті  160 КАС України - з дня складення  в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви  про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга  подаються  до Львівського апеляційного адміністративного суду  через Іршавський районний суд.


Суддя                     -підпис-                ОСОБА_20                



Суддя :                                                                                            І.А. Даруда




Управлінню Пенсійного фонду України

в Іршавському районі

м. Іршава, пл. Народна, 2



                копія:                 ОСОБА_1  

              с. Ільниця, вул. Зелена, 60  

              ОСОБА_2  

              с. Суха, 130  

              ОСОБА_3  

              с. Доробратово, вул. А. Малишки, 58  

              ОСОБА_4  

              с. Дешковиця, вул. Щорса, 9  

              ОСОБА_5  

              с. Імстичево, вул. Партизанська, 20  

              ОСОБА_6  

              с. Негрово, вул. Садова, 3  

              ОСОБА_7  

              с. Довге, вул. Боднарівська, 34  

              ОСОБА_8  

              с. Доробратово, вул. Шевченка, 5  

              ОСОБА_9  

              с. Ільниця, вул. Гірська, 18  

              ОСОБА_10  

              с. Загаття, вул. Шелелівська, 24  

              ОСОБА_11  

              с. В. Раковець, вул. Дружби, 42  

              ОСОБА_12  

              с. В. Раковець, вул. Л. Українки, 5  

              ОСОБА_13  

              с. Довге, вул. Станційна, 3  

              ОСОБА_14  

              с. Брід, вул. Радгоспна, 10  

              ОСОБА_15  

              с. Осій, вул. Перемоги, 14  

              ОСОБА_16  

              с. Брід, вул. Партизанська, 41  

              ОСОБА_17    

              с. Лисичево, 520  

              ОСОБА_18  

              с. Ільниця, вул. Духновича, 60  

              ОСОБА_19  

              с. Білки, вул. Кірова, 2  

             

             






Іршавський районний суд Закарпатської області надсилає Вам копію постанови  від 30 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 та інших до управління пенсійного фонду в Іршавському районі про нарахування недоплаченої у 2006-2007 роках щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" в сумі 2733, 30 грн.  




 Додаток : копія постанови.  




Суддя Іршавського районного суду  :                                                          І.А. Даруда

                                                             

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація