Справа № 2-2441/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
при секретарі: Топчій Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, вказуючи на те, що 30 серпня 2008 року у м. Запоріжжя по вул. Лепіка на перехресті з вул. Артема відбулася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої на автомобіль Фольксваген реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить їй на праві власності, було скоєно наїзд автомобілем Джиллі, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю позивача. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП., та притягнуто до адміністративної відповідальності.
12 вересня 2008 року 2008 року між суб’єктом оцінювальної діяльності ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір № 129 на проведення незалежної експертної оцінки дорожнього транспортного засобу. Виходячи з висновку експертизи № 129 від 12 вересня 2008 року вартість матеріальної шкоди, що було нанесено автомобілю позивача в результаті пошкодження склала 25 353 грн. 29 коп.
Після проведення даної експертизи ПП ОСОБА_4 було виписано рахунок-факту № ГЛ-00080 від 15 вересня 2008 року на загальну суму 7762 грн., в тому числі ПДВ.
Згідно акту здачи-прийому робіт ГЛ-000204 від 15 вересня 2008 року роботи по ремонту автомобіля позивача було прийнято та оплачено власником даного транспортного засобу.
Між ОСОБА_2 та ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № ВС/3517076 від 31 липня 2008 року.
Згідно видаткової накладної № 87/451 від 20 листопада 2008 року загальна вартість деталей, що належить заміні склала 23609 грн. згідно чеків оплата робіт по ремонту автомобіля, який належить позивачу склала 31846 грн.
Частину ремонту пошкодженого автомобілю було оплачено ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у розмірі 20893 грн. 94 коп.
Згідно накладної № СПР0005185 від 11 грудня 2008 року позивачем додатково було оплачено ремонтні роботи автомобіля у розмірі 475 грн.
Таким чином, вартість ремонтних робіт автомобіля сплачених додатково позивачем склала 10 952 грн. 06. коп., яку позивач просила стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
В ході судового розгляду справи позивачем було зменшено розмір позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди на суму сплаченої позивачем франшизи. Також позивач просила стягнути з відповідача витрати понесені нею по проведення автотоварознавчого дослідження № 129 від 12 вересня 2008 року у розмірі 1000 грн. та судові витрати понесені нею.
У судовому засіданні позивач підтримала уточнені позовні вимоги, просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що після вказаної дорожньо-транспортної пригоди страховою компанією ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відповідно до полісу № ВС/3517076 від 31 липня 2008 року обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було відшкодовано позивачу вартість матеріальної шкоди завданої її автомобілю в результаті ДТП на підставі висновку судового експерта ОСОБА_5 № 390 від 24 жовтня 2008 року у повному обсязі, а саме у розмірі 20893 грн. 94 коп., за мінусом франшизи, яка не відшкодовується страховою компанією. Відповідач вважає, що оскільки сума матеріальної шкоди, яка визначена вказаним висновком експерта відшкодована страховою компанією, позивач не оскаржувала суму визначеного розміру матеріальної шкоди позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також відповідач зазначив, що ним в добровільному порядку виплачена позивачу сума франшизи, до звернення до суду з зазначеним позовом позивач відмовлялася у її отриманні.
В судовому засіданні представник третьої особи ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» пояснив, що після вказаної дорожньо-транспортної пригоди страховою компанією ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відповідно до полісу № ВС/3517076 від 31 липня 2008 року обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів було відшкодовано позивачу вартість матеріальної шкоди завданої її автомобілю в результаті ДТП на підставі висновку судового експерта ОСОБА_5 № 390 від 24 жовтня 2008 року у повному обсязі, а саме у розмірі 20893 грн. 94 коп., за мінусом франшизи, яка не відшкодовується страховою компанією.
Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задоволенню не підлягає, виходячи з таких встановлених судом фактичних обставин і відповідних їм правовідносин.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода заподіяна неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі, особою яка її заподіяла, якщо не докаже, що шкода заподіяна не з його вини.
Вимоги глав 81 та 82 ЦК України свідчать про те, що умовами виникнення обов’язку по відшкодуванню шкоду настає при наявності: виникнення шкоди, протиправних дій або бездіяльності, якими утворена загроза заподіяння шкоди, причинний зв'язок та вина особи, яка створила умови заподіяння шкоди.
Судом встановлено, що 30 серпня 2008 року о 15-20 год. водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом «Джилі» д.н. НОМЕР_3 по вул. Лепіка на перехресті з вул. Артема у м. Запоріжжя проїхав на заборонений сигнал світлофору, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Фольксваген Пасат» д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1, чим порушив вимоги п. 8.7.3 ПДР України.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2008 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 68 грн.
31 липня 2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» і ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано автомобіль Джиллі, номерний знак НОМЕР_2, що підтверджується полісом № ВС/3517076. Згідно вказано полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 25 500 грн., франшиза 510 грн.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), який набрав чинності з 1 січня 2005 року, страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.
Статтею 9 Закону встановлено, що страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика, що становить 25 500 грн. на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну потерпілих, яке не може перевищувати розміру прямого збитку.
Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" ( 2658-14 ) та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 ( z1074-03 ).
Згідно висновку судового експерта ОСОБА_5 № 390 від 24 жовтня 2008 року вартість матеріальної шкоди, без врахування вартості втрати товарного вигляду, спричиненої володільцю автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, на день оцінки 09 жовтня 2008 року при пошкодженні в наслідок ДТП складає 21403 грн. 94 коп.
На підставі полісу № ВС/3517076 від 31 липня 2008 року ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_5 № 390 від 24 жовтня 2008 року позивачу ОСОБА_1 була проведена страхова виплата в розмірі 20893 грн. 94 коп.
Висновок № 390 від 24 жовтня 2008 року здійснений у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів є законодавчо встановленим способом визначення матеріальних збитків позивача від ДТП.
Відповідно до ст. 988 ЦК України, ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата (відшкодування) за договором майнового страхування не може перевищувати розміру реальних збитків та здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється в межах вартості майна на момент укладення договору.
Як встановлено в судовому засіданні сума матеріальної шкоди, яка завдана автомобілю позивача в наслідок ДТП, визначена в зазначеному висновку позивачем не оспорювалась та на підставі вказаного висновку страховою компанією проведено страхове відшкодування, яка отримано позивачем.
ОСОБА_2 як власник автомобіля Джиллі, реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахував свою відповідальність за шкоду заподіяну майну третіх осіб на суму 25500 грн. (франшиза 510 грн.), таким чином максимальна сума страхового відшкодування складає 24990 грн.
Згідно ст. 1194 ЦК України , в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до п. 5 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.
Як встановлено в судовому засіданні відповідачем було сплачено на користь позивача суму франшизи у розмірі 510 грн., яка не відшкодовується страховою компанією, у зв’язку з чим позивачем була зменшена сума, яку остання просила стягнути з відповідача.
Крім того, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалося сторонами, що в порядку досудового вирішення спору відповідач ОСОБА_2 намагався врегулювати спір шляхом відшкодування позивачу суми франшизи.
Таким чином, відсутні визначені законом підстави для відшкодування позивачу різниці між фактичним розміром шкоди та сплаченим страховою компанією страховим відшкодуванням.
Посилання позивача на рахунок-фактуру № ГЛ-00080 від 15 вересня 2008 року, видаткову накладну № 87/451 від 20 листопада 2008 року, накладну від 11 грудня 2008 року, як на підставу визначення вартості відновлювального ремонту не приймається судом до уваги, оскільки зазначені документи підтверджують лише те, що ОСОБА_1 мала намір купити певну кількість майна у ПП Глушко, ПП Ересько за договірною ціною визначеною постачальником та одержувачем, акт здачи-прийому робіт ГЛ-000204 від 15 вересня 2008 року свідчить про те, що ПП Глушко на підставі замовлення ОСОБА_1 виконано ряд робіт, останні не підтверджують матеріального збитку від ДТП.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У зв’язку з належним задоволенням вимоги ОСОБА_1 ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у відповідача ОСОБА_2 припинилося зобов’язання щодо відшкодування шкоди позивачу від ДТП, оскільки сума, яка підлягала до виплати позивачу, не перевищувала суму страхового відшкодування.
Доводи позивача про те, що вартість відновлювального ремонту її автомобіля від ДТП, учасниками якого були сторони, збільшилась не приймається судом до уваги, так як надані позивачем докази не доводять ті обставини, що ремонт автомобіля, який проводив ПП Глушко пов'язаний з ДТП.
З урахуванням доказів наданих позивачем та в межах заявлених позовних вимог позивачу необхідно відмовити у задоволенні позову.
Крім того, вимога позивача щодо відшкодування їй витрат понесених нею на проведення товарознавчого дослідження від 12 вересня 2008 року № 129 у розмірі 1000 грн. не підлягає задоволенню, оскільки зазначені висновки товарознавця не приймалися до уваги при визначенні розміру завданих позивачу збитків, та були проведені останню з власної ініціативи.
Керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 62 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою – залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Ю.В. Геєць