Справа № 2а-480/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2009 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Топчій Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 1 ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ОСОБА_2, третя особа УДАІ УМВС України в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу № 1 ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ОСОБА_2, третя особа УДАІ УМВС України в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що 16.06.2009 року інспектором ДПС взводу № 1 ДПС ВДАІ м. Запоріжжя, відносно нього, складено протокол Серії АГ № 460806 та винесено постанову Серії АР № 136779 по справі про адміністративне правопорушення, в якій зазначено, що 16.06.2009 року о 14-00 год. в м. Запоріжжя по пр. Леніна, пр. Металургів, керуючи автомобілем НОМЕР_1 при повороті праворуч позивач не дав дорогу пішоходу, який проходив проїзну частину на яку позивач повертав, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху, за що його було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 500 гривень.
Вважає зазначену постанову незаконною та такою, що не відповідає вимогам ст. 245 КУпАП.
При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
16.06.2009 року позивач керуючи власним автомобілем НОМЕР_2 в м. Запоріжжі на перехресті пр. Леніна та пр. Металургів, рухаючись у крайньому правому ряді повернув праворуч на пр. Металургів. У момент коли він закінчував поворот із протилежної сторони (з ліва) на проїзну частину ступив пішохід і почав переходити дорогу. На зазначеному перехресті проспект має 3 полоси руху, відповідно ширина проїзної частини проспекту у цьому місці дорівнює близько 15 метрів, таки чином автомобіль позивача рухаючись у крайньому правому ряді не міг завдати перешкод пішоходу пройти перехрестя.
У спірній постанові інспектор ДПС зазначив, що мною порушено п.16.2 Правил дорожнього руху, відповідно до якого «на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку».
При цьому інспектор не зазначає, що перехрестя на якому стався спірний випадок є регульованим. Вважає, що в даному випадку слід керуватися спеціально встановленою нормою, яка визначає правила проїзду регульованих перехресть, а саме п.16.5 Правил дорожнього руху, згідно до якого «у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов'язаний дати дорогу транспортний засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід».
З наведеної норми вбачається, що водій зобов'язаний дати дорогу пішоходам які закінчують переходити перехрестя, а не починають його переходити.
Крім того, позивач зазначає, що складений протокол про адміністративне правопорушення, а також оскаржувана постанова не відповідають вимогам ст. 256, 283 КУпАП.
У зв’язку з чим, позивач просить скасувати постанову Серії АР № 136779 від 16.06.2009 року про накладання на нього штрафу в сумі 500 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
В судове засідання позивач не з’явився надав заяву про слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання відповідач та представник третьої особи не з’явилися, про день та час слухання справи повідомлені у встановленому законом порядку, заперечень з приводу позову не надали.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2009 року відносно позивача інспектором ДПС взводу № 1 ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Згідно даного протоколу, позивач 16.06.2009 року о 14-00 год. в м. Запоріжжя по пр. Леніна, пр. Металургів, керуючи автомобілем НОМЕР_1 при повороті праворуч не дав дорогу пішоходу, який проходив проїзну частину на яку позивач повертав, чим порушив п.16.2 Правил дорожнього руху.
Того ж дня інспектором ДПС взводу № 1 ДПС ВДАІ м. Запоріжжя ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення Серії АР № 136779 , якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 грн.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається лише постанова по справі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно до яких він не згоден з тим, що ним було порушено п. 16.2 ПДР України.
Не дивлячись на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в оскаржуваній постанові не наведена будь-яка оцінка вказаного доказу.
При складані протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушено вимоги даної норми, а також порушені положення ст. 280 КУпАП. Так, відповідачем додатково не встановлено, був чи ні винним саме позивач в скоєні правопорушення, не наведено доказів, що підтверджують вину позивача у скоєні адміністративного правопорушення.
Як передбачено ст. 71 КАС Ураїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач в процесі розгляду справи доказів які б спростовували доводи позивача суду не надав, а тому справу розглянуто на підставі доказів, наданих позивачем.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, постанову Серії АР № 136779 від 16.06.2009 року не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, тому вона підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.
Скасувати постанову Серії АР № 136779 від 16.06.2009 року про накладання на ОСОБА_1 штрафу в сумі 500 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів, та поданням після цього, протягом 20 днів, апеляційної скарги або в порядку ст. 187 КАС України.
Суддя: Ю.В.Геєць