Судове рішення #6417288

Справа № 2-492/2009  


РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


05 жовтня 2009 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Топчій Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди,      


ВСТАНОВИВ:  

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, в якому вказала, що позивач має дитину-інваліда ІІ-Ї групи ОСОБА_3 З 2006 року між нею та відповідачем склались дуже неприязливі відношення. Це виражалось у негативних спробах відповідача спричинити їй різного роду проблеми та страждання. Так у судовому порядку відповідачка мала намір позбавити її аліментів на утримання сина, стати другим опікуном та теж отримувати аліменти на утримання онука, неправомірно утримувала у себе паспорт ОСОБА_3, постійно створюючи позивачу стресові ситуації. Разом з позивачем проживає її син та мати - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Всі судові тяжби з ОСОБА_2 дуже негативно відображались на стані здоров'я матері позивача та безпосередньо її. У зв'язку з судовими процесами вона була вимушена практично постійно виїжджати до різних судів, свого сина інваліда  залишала на догляд своєї престарілої матері.  

З 2006 року звичний процес життя позивача порушено, вона постійно відчуває моральні страждання, знаходиться у стресовому станіовищі, вказаними діями відповідача позивачу нанесена моральна шкода яку вона оцінює у 10 000 гривень.  

У свою чергу ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, в якому вказала що вона є бабусею і опікуном онука ОСОБА_3, інваліда 2 гр., недієздатного, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що ОСОБА_1 постійно чинить перешкоди у спілкуванні з онуком чим завдає їй моральної шкоди, просить стягнути з останньої завдану їй моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.  

В ході судового засідання за первісним позовом ОСОБА_1 підтримала позов з підстав викладених у ньому. Проти зустрічного позову заперечує просить відмовити в його задоволенні.  

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 проти первісного позову заперечувала, посилаючись на безпідставність позовних вимог, зустрічну позовну заяву підтримала.  

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.  

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами й іншими особами, що беруть участь у справі.  

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Відповідно  до  ст.  214  ЦПК  України під  час ухвалення рішення суд серед іншого вирішує  такі  питання:  1)  чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення  справи,  та  докази  на  їх  підтвердження;   3)   які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4)  яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Судом встановлено, що з 2006 року між сторонами тривають численні судові спори з приводу опіки над недієздатним ОСОБА_5, а також щодо усунення перешкод у спілкуванні з останнім, та стягнення аліментів на його утримання, у зв’язку з чим як одна так і друга сторона зверталися до судів різних інстанцій з відповідними вимогами.  

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.  

Тобто, заподіяна моральна (немайнова)  шкода  відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі,  права  якої  були  безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.      

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно  з'ясовувати  чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань,  а також в якій матеріальній  формі  позивач  оцінює  заподіяну  йому шкоду та з чого він при цьому виходить.  

Згідно пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" ( v0004700-95 ) при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: протиправність  діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.  

Право громадян на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів людини і громадянина гарантовано державною та закріплено Конституцією України.  

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.  

Отже, твердження ОСОБА_1 про безпідставні звернення до суду з позовними вимогами до неї ОСОБА_2 не ґрунтується на законі, інших доказів на підтвердження того, що неправомірними діями ОСОБА_2 їй була завдана моральна шкода не надано, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягають..  

Крім того, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом також такими, що не підлягають задоволенню, під час розгляду справи ОСОБА_2 не  довела  факт заподіяння їй моральної шкоди  

Керуючись ст.ст. 23, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218  ЦПК України, суд -  

 

ВИРІШИВ:  

Позовні вимоги  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, - залишити без задоволення.  

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, - залишити без задоволення.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  


  Суддя                                                                                                                      Геєць Ю.В.    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація