Справа № 2-484/2009  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

19 жовтня 2009  року        Миронівський районний суд Київської області в складі:  

головуючої  судді  – Капшук Л.О.  

при секретарі      – Скринській І.В.,  

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Миронівка цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,  

В С Т А Н О В И В :  

позивач звернулася  до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 23.02.1996  року.  Від  шлюбу мають дітей : сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку Анастасію, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4. Спільне життя не склалося через несумісність характерів.  З 21 липня 2009 року шлюбні відносини з відповідачем припинені.  Оскільки  наміру зберігати сім»ю вона не має,  просила шлюб розірвати.  

Ухвалою Миронівського районного суду від 18 серпня 2009 року сторонам надавався двохмісячний строк для можливого примирення.  

В судовому засіданні позивач позовні  вимоги підтримала,  додатково пояснила, що примирення з відповідачем не відбулося, оскільки він не приймав ніяких мір для збереження сім»ї, продовжує зловживати спиртними напоями, вчиняє вдома сварки, б»є її. Діти, будучи свідками таких скандалів, стали зляканими, знервованими, погано сплять. Крім цього відповідач тривалий час не працює та не приймає участі в утриманні дітей. Наміру зберігати сім»ю не має, а тому просить шлюб розірвати.  

Відповідач позов визнав, проти розірвання шлюбу не заперечує.  

Суд, заслухавши сторони,  дослідивши письмові матеріали справи,  оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.  

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.  

За правилами, встановленими ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.  

В судовому засіданні встановлено, що сторони  перебувають  у  шлюбі   з 23.02.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії 1-БК № 271365, виданим 23.02.1996  року Потіцькою сільською радою Миронівського району  Київської області. Від шлюбу мають  сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, доньку Анастасію, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку Катерину, ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_4, 21.11.2006 р.н, що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії 1-БК № 449785, виданим  12.07.1996 року Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області, серії 1-БК №468446, виданим 19.04.1997 року Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області, серії 1-СР № 023529, виданим 27.03.1999 року Моринською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та серії 1-ОК № 056196, виданим виконавчим комітетом Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області.  

З липня 2009 року сторони шлюбних відносин не підтримують. Сімейні відносини розладились через поведінку відповідача, який  зловживає спиртними напоями, вчиняє сварки, під час яких погрожує позивачу фізичною розправою. Відповідач створює нестерпні умови для спільного проживання, своєю поведінкою негативно впливає на виховання, фізичний і психічний стан здоров»я дітей, які стали зляканими та знервованими. Крім цього, відповідач не приймає мір для працевлаштування, змушуючи позивача утримувати чотирьох неповнолітніх дітей. Враховуючи дані обставини  примирення сторін і збереження їх сім»ї є неможливим та недоцільним, оскільки  суперечить інтересам  позивача,  яка  втратила  почуття поваги та любові  до чоловіка,  та інтересам їх дітей.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу  позивача  необхідно звільнити від сплати державного мита, оскільки суд не вбачає її вини у розпаді сім»ї,а  з відповідача необхідно стягнути  державне мито.  

Частина 1  статті 88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

При подачі позову до суду позивачем  були сплачені  витрати на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 31,50 гривень, що підтверджується квитанцією  від  22.07.2009 року та судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок, що підтверджується квитанцією від 22.07.2009 року.  

Вказані витрати   підлягають стягненню з відповідача на  користь позивача.  

На підставі викладеного, ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України,  керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 212,  214, 215, 224, 225, 226  ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В :  

позов задоволити.  

Розірвати шлюб, зареєстрований  23.02.1996  року  Потіцькою сільською радою Миронівського району Київської області  між  ОСОБА_2 та  ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Миненко)  ОСОБА_5, за  актовим  записом  № 1.  

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу  ОСОБА_1  звільнити від сплати державного мита, із  ОСОБА_2 на користь держави стягнути  державне мито в розмірі 17 гривень.  

Стягнути із  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1  31 гривню 50 копійок  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 гривень 50 копійок, сплаченого нею судового збору, а всього 40 гривень.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя                                            Л.О. Капшук