Справа №2а- 2464/09
ПОСТАНОВА 2009 р.
Іменем України
27 жовтня 2009 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
в складі:головуючої – судді Корнєєвої І.В.
при секретарі- Бурковської І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійськк Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду,визнання відмови щодо нарахування і виплати недоплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни, про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни ,
ВСТАНОВИВ:
17 вересня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду,визнання відмови щодо нарахування і виплати недоплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни, про зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу як дитині війни,зазначивши, що вона має статус «дитини війни» у зв’язку з чим, у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана ій пенсія повинна виплачуватись в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що положення Законів України «Про державний бюджет України за 2006 рік» та «Про державний бюджет України за 2007р.» в частині зупинення дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п.2, п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» позивач вважає неможливим їх застосування з 01.01.2008р. Позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав, визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % до пенсії) з 01.01.2006 р. по теперішній час незаконною, зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати позивачу до виплати у повному обсязі недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 % надбавку , що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни , починаючи з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 р. загальною сумою 3891,90 коп. , про індексувавши її з урахуванням інфляції , що мала місце протягом вказаного періоду, судові витрати (судовий збір в сумі 3,40 грн. та послуги банку 2.00 грн.) покласти на відповідача .
Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», Кабінету Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинено. Законодавче питання не було врегульовано стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає не законними, просив суд відмовити в задоволенні позову.
У запереченнях проти позову, відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір.
З»ясувавши обставини справи та дослідивши докази по справі у їх сукупності , суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується посвідченням № 40243(а.с.14).
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-4 «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Таким чином, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 р., за якій заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна грошова допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком були чинним лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31.12.2007року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня 2007 р. – 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 р.– 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710,91 грн. ( 410,06 грн. х 30% / 31х23дні+ 410,06 грн. х 2 х 30%+ 415,11 грн. х 3 х 30%).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із за явленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущеного вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, т.я., відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 17.09.2009 р. та позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007р. до 31.12.2007 р.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отриманні своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України « Про соціальний захист дітей війни» визначено основу соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема ст.6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України, тобто визнані неконституційними .
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із за явленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущеного вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, т.я., відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 17.09.2009 р. та позивачем пропущений строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 р. по 16.09.2008 р., а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 р. до 16.09.2008 р.
Таким чином , вимоги позивача, щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду м. Красноармійська Донецької області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії «дитині війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише в межах річного строку на звернення до адміністративного суду , передбаченого ст.99 ч.2 КАС України, тобто з 17.09.2008 р.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ,а саме:з січня 2008 р.-47 грн, з квітня 2008 р. 48,10 грн., з липня 2008 р. – 48,20 грн.,з жовтня 2008 р. – 49,80 грн., суд приходить до висновку ,що за період з 17.09.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен до нарахувати позивачу 343,79 грн. ( вересень 2008 р. -482 грн. х 30% : 30 дн.х 14 дн. - 482 грн.х 10 % : 30 дн.х 14 дн.+ жовтень-грудень 2008 р.-498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%)= (67,48 грн. – 22,49 грн.)+(448,2 грн. – 149,40 грн.)= 44,99 грн. +298,80 грн.= 343,79 грн.
Таким чином за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 17.09.2008 р. по 31.12.2008 р. у сумі 343,79 грн.
Відносно вимог позивача про визнання неправомірною відмови Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську щодо нарахування і виплати несплаченої позивачу державної соціальної допомоги як дитині війни (30 % до пенсії) по теперішній час , тобто з 01.01.2009 р. по день розгляду справи , суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.54 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009 р. № 835-VI розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік , що визначаються залежно від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету міністрів України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з 01 жовтня – 49,80 грн.
З урахуванням вимог ст.54 ч.2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.» від 26.12.2009 р. № 835-VI , суд приходить до висновку, що з 01.01.2009 р. відповідач виплачує позивачу , як дитині війни, підвищення проводиться у твердих розмірах у розмірі 49,80 грн. на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. № 530, яка чинна та не визнана не конституційною, і тому дії відповідача по виплаті позивачу підвищення до пенсії в розмірі 49,80 грн. за період з 01.01.2009 р. по день розгляду справи правомірні правомірні та відповідають вимогам діючого законодавства, в наслідок чого немає підстав для задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення сум підвищення , як дитині війни,за період з 01.01.2009 р. по день розгляду справи правомірні.
На підставі викладеного , суд приходить до висновку , що дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу щомісячної державної допомоги дитині війни за період з 01.01.2009 р. по день розгляду справи правомірні.
Відносно вимог позивача про проведення відповідачем індексації недовиплаченої суми підвищення до пенсії як дитині війни з урахуванням індексу інфляції , суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 ч.2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії , не отримані з вини органу , що призначає і виплачує пенсію , виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно з законом.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати » від 19.10.2000 р. № 2050-ІІІ ( з наступними змінами та доповненнями ) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, в т.ч. пенсії, нарахованих громадянам.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем підвищення до пенсії як дитині війни нараховувалися та виплачувалися у 2008 р. в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, строки виплати вказаних сум позивачем не оспорюються , підвищення до пенсії як дитині війни позивачу у 2008 р. в розмірі спірних 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідачем не нараховувалися .
Тобто відсутні правові підстави до нарахування відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі спірних 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, т.я. вказані суми відповідачем не нараховувалися позивачу , а компенсація нараховується тільки на нараховані , але своєчасно не виплачені суми доходу.
Відносно вимог позивача про зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України в м.Красноармійську протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахувати позивачу до виплати у повному обсязі недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну 30 % надбавку , що передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , встановленого цим Кодексом , якщо таку заяву не було подано.Уразі подання апеляційної скарги судове рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 255 КАС України постанова , яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб , які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів , підприємств, установ, організацій, посадових та службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку , встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного суд приходить до висновку , що у зв’язку з тим, що Законом України «Про виконавче провадження» визначений порядок та строки виконання судових рішень, то немає підстав для встановлення способу , строків і порядку виконання судового рішення на підставі ч.1 ст. 257 КАС України, т.я. судове рішення, яке набрало законної сили , є підставою для його виконання на підставі ч.2 ст. 257 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень , суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З урахуванням вимог ст.7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України, суд приходить до висновку , що вимоги позивача про стягнення сплаченої суми судового збору в розмірі 3,40 грн підлягають задоволенню та повинні бути присуджені з Державного Бюджету України.
Відповідно до ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи: витрати на правову допомогу, витрати сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду, витрати, пов’язані із залученням свідків , спеціалістів , перекладачів та проведенням судових експертиз, витрати , пов’язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Витрати позивача по сплаті банківських послуг в сумі 5,00 грн.(а.с.5) діючим законодавством не віднесені до судових витрат, тому немає підстав для їх стягнення на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2-154, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області по ненарахуванню та невиплаті щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни, за період з 17.09.2008 року по 31.12.2008 року ,виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Красноармійську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 17 вересня 2008 р. до 31 грудня 2008 року у сумі 343 грн.79 коп.(триста сорок три грн.79 коп.)
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.(три грн.40 коп.)
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити .
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя