Справа № 2-1009/2009 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

12.10.2009 року                                    м.Гола Пристань    

                          Голопристанський районний суд

                          Херсонської області в складі:

                          головуючого судді Матюшко О.І ,

                          при секретарі Деревенській Н.А.,

                          за участю позивача ОСОБА_1,

                          відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  

                          третьої особи на стороні

                          відповідачів ОСОБА_4,

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним,

в с т а н о в и в :

   ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним.

   В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав і пояснив, що наприкінці 2008 року від своєї сестри – ОСОБА_5, дізнався про наявність заповіту, нібито складеного його покійною матір’ю ОСОБА_6   9.04.2008 року на користь свого онука – ОСОБА_3. Ознайомившись зі змістом заповіту та поспілкувавшись з родивами, позивач дізнався, що викладені в заповіті обставини, не відповідають дійсності. Зокрема, заповіт складався в с.Малі Копані, по місцю проживання ОСОБА_2, а не в с.Гладківка, як зазначено в документі. Оскільки, матір була літньою жінкою, мала незадовільний стан здоров’я, проблеми з серцево-судиною системою та вади зору, вона не могла самостійно прочитати заповіт. Однак, в заповіті не зазначається про залучення до участі в його посвідченні свідків, як того вимагає закон. Заповіт складався у присутності ОСОБА_2, тобто не було дотримано вимоги, щодо таємниці заповіту. Крім того, у позивача викликало підозру те, що заповіт був складений на користь сина ОСОБА_2, який на момент його посвідчення, передував у лавах Збройних сил України, ніколи не доглядав та не піклувався за бабусею. Враховуючи вищенаведене, позивач просить визнати заповіт від 9.04.2008 року нікчемним, оскільки, він складений з порушенням законодавчо встановленої форми та порядку його посвідчення.

   Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. При цьому, відповідач ОСОБА_3 пояснив, що за життя бабусі, її син – ОСОБА_1 за нею не опікувався. Мабуть тому вона вирішила скласти заповіт на користь свого онука.

   Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що наприкінці березня 2008 року забрала до себе додому в с.Малі Копані свою матір – ОСОБА_6 за її проханням. Матір останнім часом хворіла, тому потребувала догляду, але ОСОБА_1 за нею не доглядав, оскільки, зловживав спиртними напоями. На початку квітня мама попросила повезти її в сільську раду, щоб переукласти заповіт на ім’я онука. Вона виконала прохання матері та відвезла її в Гладківську сільську раду. Секретар сільської ради ОСОБА_4 на той час була дуже зайнята. Тому, вияснивши у матері на кого саме вона бажає підготувати заповіт, ОСОБА_4 пообіцяла приїхати до неї додому в с.Малі Копані, щоб здійснити його посвідчення. В цей же день, відповідачка разом з чоловіком на власному автомобілі привезла секретаря сільради додому. Секретар привезла з собою виготовлений заповіт, який власноручно підписала матір. Перед підписанням заповіт був оголошений секретарем ОСОБА_4 вголос. При цьому була присутня також відповідачка та її чоловік.

    Відповідач вважає, що заповіт є дійсним, оскільки відображав справжній намір покійної матері передати у спадок своєму онукові будинок, так як рідний син про матір не турбувався і не заслуговував на це.

    Третя особа на стороні відповідачів – секретар Гладківської сільської ради ОСОБА_4 позов не визнала, пояснивши, що дійсно, у квітні 2008 року посвідчувала заповіт ОСОБА_6 з виїздом по місцю її проживання в с.Малі Копані, Голопристанського району, Херсонської області. Сам заповіт був виготовлений нею завчасно, за допомогою комп’ютера. Приїхавши в с.Малі Копані до відповідачки де в той час мешкала ОСОБА_6, секретар сільської ради самостійно прочитала заповідачці текст заповіту вголос, так як ОСОБА_6 була у дуже похилому віці і мала проблеми зору. Після цього, ОСОБА_6 самостійно поставила свій підпис. При посвідченні заповіту та його прочитуванні була присутня ОСОБА_2, а також її чоловік, так як, ОСОБА_6 не заперечувала проти їх присутності. Свідки для проведення вищевказаної нотаріальної дії не залучались.

    Пояснюючи відсутність в заповіті відмітки про його посвідчення за межами сільської ради, ОСОБА_4 пояснила, що не зробила відмітки з-за неуважності. Однак, підтвердила, що заповіт дійсно посвідчувався з виїздом по місцю проживання заповідача.

   Заслухавши пояснення сторін, третьої особи та пояснення свідків, вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним задовольнити позов за наступних підстав.

   Відповідно до ч.1 ст.1257 ЦК України, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

   Заповіт, на підставі ч.1 ст.1247 ЦК України, складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання.  

   Згідно ст.1251 та ч.2 ст.1248, ст. 1253 ЦК України, нотаріус, або уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування, може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або

за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі, заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

   Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбутися при свідках. При цьому, свідками не можуть бути близькі родичі заповідача. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

   Відповідно до ст. 1255 ЦК України, особа, яка посвідчує заповіт не має права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складання заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.        

   У судовому засіданні було встановлено, що 9.04.2008 року секретарем Гладківської сільської ради ОСОБА_4 з виїздом на місце проживання заповідача в с.Малі Копані, Голопристанського району, Херсонської області був посвідчений заповіт ОСОБА_6, яким остання, заповідала все своє майно онуку – ОСОБА_3.

   Заповіт був виготовлений секретарем сільської ради та прочитаний нею вголос заповідачці, яка через свій похилий вік та вади зору не могла самостійно це здійснити. Факт наявності фізичних вад підтверджується поясненнями позивача, відповідача ОСОБА_2, поясненнями третьої особи на стороні відповідача – ОСОБА_4, а також поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

   В оглянутому судом заповіті ОСОБА_6 від 9.04.2008 року,  посвідченому секретарем Гладківської сільської ради ОСОБА_4, всупереч вимогам  ст. 1247 ЦК України зазначено місце його укладання – с.Гладківка, хоча насправді, він укладався в с.Малі Копані, Голопристанського району. Оскільки, заповіт вголос заповідачем не прочитувався, при його посвідченні, на підставі ст. ст. 1248, 1253 ЦК України повинні були залучатись свідки, однак, це не було зроблено.

   Крім того, в порушення вимог ст. 1255 ЦК України, при складанні та посвідченні заповіту була присутня близький родич заповідача – ОСОБА_2, на користь сина якої складений заповіт.

    За вказаних обставин, суд вважає, що заповіт гр-ки ОСОБА_6 від 9.04.2008 року, посвідчений секретарем Гладківської сільської ради, Голопристанського району, Херсонської області ОСОБА_4, складений з порушенням форми та порядку посвідчення, тобто є нікчемним та таким, що не тягне за собою ніяких правових наслідків.

  Керуючись ст.ст.15,30,62,202,203,209 ЦПК України, ч.1 ст.1247, ч.2 ст.1248, ст.1251, ст.1255, ч.1 ст.1257 ЦК України, суд,

в и р і ш и в :

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання заповіту нікчемним задовольнити повністю.

      Визнати заповіт гр-ки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3, посвідчений 9.04.2008 року секретарем Гладківської сільської ради, Голопристанського району, Херсонської області – нікчемним.  

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Херсонської області, шляхом подачі до районного суду протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: