ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 жовтня 2009 року Справа № 2а-20999/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі Скрипкіної А.О.,
в присутності сторін:
від позивача: Одінцова Р.І.,
від відповідача: Самохін Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Холдінгова компанія „Луганськтепловоз” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення , -
В С Т А Н О В И В:
19 березня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява відкритого акціонерного товариства „Холдінгова компанія „Луганськтепловоз” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 00000808013/0 від 10 березня 2009 року.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що позивач відповідно до ст.3.2 Статуту ВАТ "ХК"Лугаиськтепловоз", предметом діяльності Товариства є: виробництво тепловозів; виробництво трамваїв, дизель-поїздів, електровозів, електропоїздів та іншої транспортної і залізничної техніки; виробити по запасних частин; ремонт виробленої продукції і т.д.
Наказ № 132 від 10.04.2007р. "Про порядок реалізації металолому" є доказом того, що позивачем виконуються всі приписи діючого законодавства відносно реалізації металолому чорних та кольорових металів.
Згідно до п. 11.44. ст. 11 Закону України «Про податок па додану вартість» тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.(постанова КМУ № 104 від 31.01.07р.). Тому, вважаємо що з 06.02.2007р. до 01.01.09. для операцій з поставки відходів і брухту чорних металів застосовується пільговий режим оподаткування. Тобто, позивач правомірно не нараховує зобов'язання з податку на додану вартість на обсяги такої реалізації. Заповнення податкової декларації здійснюється позивачем згідно Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, тобто операції з реалізації відходів і брухту чорних металів, що відбулися протягом звітного періоду відображуються у рядках 4.
Відповідно до абзаців 1-4 п.п.7.4.1 п.7.4 Закону «Про ПДВ». податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 цього Закону, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Вважаємо, що дія останнього абзацу п.п.7.4.1 ст.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» не поширюється на операції з поставки відходів і брухту чорних металів, оскільки для застосування вказаної норми закону необхідно щоб товари, які були придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності в подальшому починали: а) використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 Закону «Про ПДВ»; б) або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 цього ж Закону. Порядок оподаткування операцій з поставки відходів і брухту чорних металів, а саме звільнення від оподаткування податком на додану вартість здійснюється на підставі п.1 1.44 ст. 11 Закону України «Про ПДВ», а не на підставі ст..ст.3,5 цього ж Закону. Висновок, п.7.4.1 ст.7 Закону не може обмежувати право на податковий кредит.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову і просив в задоволенні позовних вимог відмовити, надав до суду заперечення на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2009 по справі №2а-20999/09/1270 надає заперечення проти адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства Холдингової компанії „Луганськтепловоз" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 10.03.09 р. № 00000808013/0.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було проведено виїзну планову перевірку Позивача та складено акт від 06.03.2009року №156/08-3/05763797 за результатами якого, 10.03.2009 р. було прийняте податкове повідомлення - рішення №00000808013/0 на суму 27 614,00 грн.
Перевіркою достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ встановлено, що у листопаді 2008 р. ВАТ ,.ХК "Луганськтепловоз" користувалось відповідно до п. 11.44 ст.11 Закону №168 та Постанови Кабінету міністрів України ..Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість" від 31.01.2007р. №104 пільгою з ПДВ, згідно якої звільняються операції з постачання, у т. ч. операції по імпорту відходів та брухту чорних металів.
У ході перевірки з'ясовано, що з 06.02.2007 р. на підставі вказаних нормативних актів ВАТ ХК „Луганськтепловоз" здійснювало операції з поставки відходів і брухту чорних металів, які звільняються від оподаткування, але у зв'язку з реалізацією відходів та брухту власного виробництва встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3, п.7.4, ст.7 Закону №168.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...".
Таким чином, право на податковий кредит законодавець ставить у залежність від подальшого використання товарів: чи будуть вони використовувались в оподатковуваних операціях, чи ні.
Так, відповідно п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону №168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Згідно п.п.7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону №168 у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Позивач зазначає, що купуючи метал і виготовляючи з нього продукцію (поїзда), він відповідно до технологічного процесу, одержує відходи у вигляді металобрухту, що є передумовою виготовлення такого виду продукції. Отже, в результаті технологічної обробки металу утворюється два виду товару: власне поїзди, а також металобрухт, який безумовно є товаром відповідно до категорії 27.10.9 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97. затвердженого наказом Держстандарту України від 30.12.1997 р. №822. Готова продукція у вигляді поїздів надалі використовується позивачем у оподатковуваних операціях, і спору щодо права на податковий кредит у цьому випадку не виникає.
Що стосується металобрухту, то відповідно до п. 11.44 ст. 11 Закону №168 та Постанови 104, операції з постачання відходів та брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування, що також погоджується із змінами внесеними до п.п.7.4.2. п. 7.4. ст. 7 Закону №168.
Таким чином, метал, придбаний ВАТ ХК ,,Луганськтепловоз" взявши участь у виробничому процесі, надалі у вигляді різних видів товару, частково використовується в оподатковуваних операціях (реалізується у вигляді поїздів), а частково ні (реалізується як металобрухт), що згідно п.п.7.4.3 Закону №168, є підставою для включення до податкового кредиту позивача лише тієї частки сплаченого (нарахованого) податку при його придбанні, яка відповідає частці використання металу в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Позивач стверджує, що Законом №168 нібито не враховано технологію та процес виробництва виробів, при виготовленні яких використовується метал. На його думку, той факт, що брухт є обов'язковим продуктом переробки і не виробляється спеціально, дає підставу рахувати відповідну частку металу - часткою поїзду, який реалізується, а отже використовується в оподатковуваній операції.
Зазначене твердження не відповідає змісту вимог пункту 7.4. ст. 7 Закону №168, який встановлює порядок віднесення до податкового кредиту ПДВ. сплаченого за придбані товари, які частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, без визначення будь - яких особливостей чи обмежень, і, крім того, не є логічним з огляду на положення бухгалтерського обліку витрат на виробництво.
Так, відповідно до п.12 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, прямі матеріальні витрати (які є складовою виробничої собівартості продукції), зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих в процесі виробництва. Таким чином, вартість відходів та брухту металу, які утворились в процесі виробництва, зменшує собівартість готової продукції - дизель-поїздів, електропоїздів і т.і.
Виходячи з фактичних обставин, метал, який придбало ВАТ ХК „Лутанськтепловоз" з метою виробництва поїздів використано лише частково та відповідно ціну готової продукції має бути зменшено на розмір металобрухту, який у подальшому реалізовано.
Зазначене підтверджується нормами Закону №168. Так. згідно абз. 5 п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону №168 якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари ( послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
На підставі вказаних норм права, оскільки мала місце реалізація металобрухту, позивачу необхідно було визначити частку використання таких товарів (металобрухту) в операціях, що звільнені від оподаткування у відповідному звітному періоді, та виключити відповідну суму податку із податкового кредиту.
ВАТ ХК „Луганськтепловоз" при реалізації відходів та брухту чорних металів власного виробництва, повинно перераховувати „вхідний ПДВ" на пільговий обсяг виходячи із сум реалізації металобрухту та відходів виробництва. Отже, позивач застосовуючи пільгу щодо звільнення від оподаткування ПДВ при реалізації відходів і брухту чорних металів, водночас включає до складу податкового кредиту суму від реалізації вказаної продукції також із урахуванням наданої пільги.
На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Холдінгова компанія „Луганськтепловоз” до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови виготовлений 28 жовтня 2009 року.
СУДДЯ Т.І. КОВАЛЬОВА