Категорія № 6.12

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 жовтня 2009 року                                                                     Справа № 2а-20697/09/1270  

 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.

при секретарі – Кір’ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лутугинському районі Луганської області до Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення внесків на обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань,-

ВСТАНОВИВ:  

 25.02.2009 року позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду ССНВ України в Лутугинському районі Луганської області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому послався, що відповідач зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду ССНВ в Лутугинському районі Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності. У порушення вимог ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності» та п. 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» відповідач не в повному обсязі перераховує страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань. Станом на 01.02.2009 року недоїмка по платежам склала 2380066,95 грн. У подальшому позивач уточнив позовні вимоги. Посилаючись на ті ж обставини, просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам, яка станом на 01.07.2009 року склала 3689060,62 грн.

 У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, дав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

 Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив наступне. За період з 01.07.2009 року по 29.07.2009 року відповідачем було перераховано до фонду 83026,50 грн. Відповідач і в подальшому здійснював перерахування до Фонду внесків на обов’язкове державне соціальне страхування. Таким чином, позивачем невірно зазначено суму заборгованості. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В судовому засіданні 29.10.2009 року представник відповідача був відсутній, надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

 Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

 У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний: своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.  

 Згідно зі ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»  страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом, розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, знижки до нього (за низькі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний стан охорони праці) чи надбавки (за високі рівні травматизму, професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці), страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.  

 Органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають право проводити в порядку, визначеному законодавством України, планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати та цільового використання ними збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків.  

 Розрахунок розміру страхового внеску для кожного підприємства провадиться Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно  до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

 Відповідно до п. 4.1 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженої постановою Правління Фонду ССНВ України від 12.07.2007 року № 36, сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника. При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

 П. 4.12, 4.13, 4.14 вказаної Інструкції встановлено порядок та строки сплати зазначених страхових внесків, які сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.  

 Згідно п. 5.1. Інструкції, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

 Судом установлено, що відповідач ДВАТ «Шахта «Білоріченська» ДП «Луганськвугілля» відноситься до категорії осіб, які є платниками обов’язкових страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, котрі повинні перераховуватися на рахунок позивача, зареєстрований у позивача як платник зазначених обов’язкових страхових внесків (а.с. 6) та прийняв на себе зобов’язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду. Відповідачеві визначено строки та розмір страхових внесків, однак, цей обов’язок відповідачем виконувався неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість з цих внесків, яка станом на 01.07.2009 року становить 3689060,62 грн.  

 Вказані обставини підтверджуються довідкою з ЄДРПОУ, заявою про взяття на облік платника страхових внесків, розрахунковою відомістю, актом звірки розрахунків.

 Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що ним сплачено страхові внески за період з 01.07.2009 року по 29.07.2009 року на загальну суму 83026,50 грн. Як убачається з наданих суду матеріалів, вказані суми сплачені, як заборгованість зі сплати страхових внесків за несвоєчасну виплату заробітної плати, а не як недоїмка, що виникла станом на 01.07.2009 року. Сума недоїмки підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2 квартал 2009 року (№ рядка 30), наданою позивачеві відповідачем з самостійно визначеною сумою заборгованості. Також про наявність боргу свідчить і розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 3 квартал 2009 року, із якої вбачається, що заборгованість зі страхових внесків не зменшилась, а навіть збільшилася.  

 За таких обставин, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача вказаної заборгованості.  

 Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

 Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», суд

ПОСТАНОВИВ:  

 Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лутугинському районі Луганської області задовольнити в повному обсязі.  

 Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (92016, Луганська область, Лутугинський район, с. Білоріченський, р/р 2600130382752, МФО 304308, код 00176897, Промінвестбанк м. Лутугине) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Лутугинському районі Луганської області (92000, Луганська область, м. Лутугине, вул. Гагаріна, 16, р/р 37178420001206, МФО 304013, код 25926796, ГУДКУ м. Луганськ) заборгованість зі сплати внесків на обов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у розмірі 3689060 грн. 62 коп. (три мільйони шістсот вісімдесят дев’ять тисяч шістдесят грн. 62 коп.).

 Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Повний текст постанови складено та підписано 29.10.2009 року.

  Суддя                                                                                                 О.П.Островська