Справа № 2-а-6197/09/1170
Категорія статобліку 6.6.2
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
«30» червня 2009 р.
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хилько Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні 30 червня 2009 року о 17.00 год. адміністративну справу №2-а-6197/09/1170
за позовом : Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції
до відповідача фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, ід.код НОМЕР_1,
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, -
за участю :
секретаря судового засідання – Урсатьєва А.В.,
Представників:
позивача – Орел Людмила Василівна, №1 від 15.01.2009р.
відповідач –не з’явилась
03 червня 2009 року Кіровоградська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, ід.код НОМЕР_1 , про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач більше року не подає звітність про доходи отримані від зайняття підприємницькою діяльністю, а саме з 01.01.2006 року не подає до органу державної податкової служби України звітність про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності.
30.06.2009 року в судове засідання з’явився представник позивача який був повідомлений належним чином (а.с.13). Представник позивача надав в удове засідання довіреність № 1 від15.01.09 року за якою він може представляти інтереси Кіровоградської МДПІ в судах (а.с.15).
Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с.11), своїх заперечень та доказів подання до податкових органів звітності про отримані доходи до суду не надав.
Дослідивши письмові докази по справі, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів, адміністративний суд,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Новгородківською районною державною адміністрацією за № 178 від 05.12.03 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця: НОМЕР_2 (а.с.5).
Відповідно до пункту 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подати до державних податкових органів відповідно до законодавства декларації, бухгалтерську звітність та інші документи та відомості, пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідач більше року не подає звітність про доходи отримані від зайняття підприємницькою діяльністю, а саме з січня 2006 року не подає до органу державної податкової служби України звітність про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується актом Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, Новгородківське відділення, від 16.04.2009 р. № 1298/7/17-218 (а.с.7) та довідкою Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, Новгородківське відділення, від 16.04.2009 р. № 1308/7/17-218 (а.с.8).
Заборгованість по сплаті податків у відповідача відсутня (акт від 16.04.2009 р. № 1298/7/17-218 ( а.с.7). Також відсутня інформація по відкриті рахунки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1: довідка Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції, Новгородківське відділення, від 17.04.2009 року № 1329/10/29-0-15 (а.с. 9).
Пунктом 1 ст. 59 Господарського кодексу України передбачено, що припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації – за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб – засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках передбачених цим Кодексом – за рішенням суду.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону. До нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.
Згідно з підпунктом 5 пункту 1 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2004р. №755-IV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Підпунктом 3 пункту 2 статті 46 вищевказаного Закону визначено, що підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону. Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за судовим рішенням, що не пов’язано з банкрутством фізичної особи-підприємця, визначений статтею 49 вищевказаного Закону.
Суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи-підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи-підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.
Пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.
Повноваження позивача, в тому числі і звернення до суду, передбачені ст. 11
Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Дана стаття передбачає право органів державної податкової служби на звернення до суду з заявою про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності і не містить повноважень щодо звернення до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Виходячи з зазначених нормативно-правових актів, суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв’язку з неподанням останнім протягом року органам державної податкової служби звітності про отримані доходи. Даний висновок суду ґрунтується на нормах наступних законодавчих актів.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Пунктом 3 статті 3 зазначеного закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій», усім суб’єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до п. 3 ст. 6 зазначеного закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що функцію по контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірку достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, покладено на державні податкові інспекції.
Отже, Державну податкову інспекцію слід вважати органом, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення діяльності у зазначених правовідносинах, в тому числі і діяльності спрямованої на захист інтересів держави, а тому позивача слід вважати уповноваженим органом держави, який має право на звернення до суду з позовними вимогами, що є предметом спору у даній справі.
Судом встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.01.2006 року не подає до органу державної податкової служби України звітність про доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності та інші документи бухгалтерської звітності у відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідачем до суду не надано доказів подання до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції звітності про отримані доходи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Так як судове рішення ухвалене по справі, у якій позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином, позовні вимоги про припинення підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 94, 159 – 163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1).
Копію постанови направити Державному реєстратору Новгородківської районної державної адміністрації Кіровоградської області для виконання вимог ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців».
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Л.І. Хилько