Судове рішення #6412327


                 

Справа  №2- 2139/09


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ


м.Запоріжжя                                                                                           20.10.2009


Комунарський районний суд  м. Запоріжжя у складі:


головуючого, судді                                                Кухаря С.В.

при секретарі                             Шол М.Д.


розглянувши  у відкритому   судовому  засіданні цивільну   справу  за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , ОСОБА_3  3-я особа відділ громадянства, реєстрації і імміграції фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області  про усунення  перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та зняття з реєстрації,-


                                                                                 ВСТАНОВИВ:


Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом та просила суд:

•   усунути перешкоди   ОСОБА_1   в користуванні власністю будинком АДРЕСА_1  шляхом виселення з цього будинку ОСОБА_2 , 1940 року народження та ОСОБА_3 1964 року народження;

•   зобов’язати відділ громадянства, реєстрації і імміграції фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області зняти з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1   ОСОБА_2  1940 року народження та ОСОБА_3  1964 року народження.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав , що згідно договору купівлі-продажу від 19.03.2006р., посвідченого у нотаріальному порядку Шостою Запорізькою Державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 1-517, вона придбала у власність у ОСОБА_4  та ОСОБА_5  житловий будинок АДРЕСА_1  загальною площею 25,9 кв.м. на земельній ділянці площею 590 кв.м. Її право власності було зареєстровано ЗМБТІ ІНФОРМАЦІЯ_3р. за реєстровим номеромНОМЕР_1Згідно п.9 договору купівлі-продажу продавці зобов’язувалися звільнити зазначений житловий будинок у строк до 09.09.2006р.

Після укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_4  звільнив будинок, виселився та знявся з реєстрації. Продавець ОСОБА_5  зазначений пункт договору не виконала. У зв’язку з чим, на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 2-3206 від ІНФОРМАЦІЯ_2р. була виселена з будинку та знята з реєстраційного обліку. Рішення суду було виконано ВДВС Комунарського району м. Запоріжжя, виконавче провадження закрито. Під час виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем було встановлено, що у даному будинку зареєстровані відповідачі, про що свідчили відмітки в їх паспортах. Відомості про їх реєстрацію у зазначеному будинку в домовій книзі відсутні. Крім того, згідно довідки ВГІРФО Комунарського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області № 68/вх.7582 від 16.11.2007р. реєстрації відповідачів за цією адресою також немає. Правові підстави реєстрації відповідачів за зазначеною адресою – невідомі.

Наявність реєстрації відповідачів в будинку також підтверджує довідка видана головою квартального комітету № 23 Комунарського району від 25.12.2007р.

Реєстрація відповідачів в будинку, який належить позивачці, перешкоджає реалізацію її права власності у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 . позов не визнав та пояснив, що з народження мешкає у будинку разом із матір’ю   ОСОБА_2 , як члени сім’ї власника   ОСОБА_6 . (рідної сестри його матері). Потім власники мінялися, але відповідачі  залишалися проживати у будинку, несли витрати на його утримання. Тому вважає, що користується будинком правомірно на протязі тривалого часу, іншого жила не має і тому просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2  дала суду аналогічні пояснення як і її син, вказавши, що вона не є і не була власником житла однак багато років там проживає разом із сином і іншого житла в неї не має.

Представник відповідачів пояснив , що в зазначений будинок відповідачі вселялися з дозволу попередніх власників, з якими вони були в родинних стосунках. Вказавши, що фактично між відповідачами та попередніми власниками було укладено договір найму житла на невизначений строк. Цей договір був укладений в усній формі і перехід права власності на житло не може бути підставою для припинення права користування житловим приміщенням.

Представник третьої просив справу розглянути без його участі.

Суд вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є власником будинку АДРЕСА_1  на правовій підставі – договору купівлі-продажу відІНФОРМАЦІЯ_1р., посвідченого у нотаріальному порядку.

Умови зазначеного договору передбачають повне звільнення будинку від речей та третіх осіб.

            Зазначений правочин сторонами договору виконаний в повному обсязі за винятком звільнення відповідачами будинку.

Відповідачами цей договір не оспорюється.

           Як встановлено  з будинкової книги  по АДРЕСА_1   в цьому будинку з  1963 року прописана ОСОБА_2  та з 1981 року ОСОБА_3 .

Відповідачі не є членами  сім’ї  нового власника будинку. Також встановлено, що відповідачі не вирішували питання з новим власником про користування жилою площею, належною останній, а відтак між ними не виникли  житлові правовідносини.

Доводи відповідачів та їх представника з приводу того, що було укладено з попередніми власниками усний договір найму житлового приміщення на невизначений строк взагалі не підтверджено ніякими доказами. Однак навіть цей факт не може перешкоджати новому власнику в реалізації її права приватної власності. Набуття  позивачем права власності на будинок АДРЕСА_1   припиняє житлові правовідносини відповідачів.

У відповідності ст.ст. 386, 391 ЦК України,  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, реєстрація відповідачів перешкоджає реалізації права власності позивачу .

Крім того, статтею 41 Конституції України, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України). Права власника жилого будинку (квартири) визначені статтею 383 ЦК України та статтею 150 ЖК України, і передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Тому підлягає задоволенню і вимога про зняття відповідачів з реєстрації в будинку, належному позивачу.

Керуючись ст.ст. 10,60,61,224-228 ЦПК України, ст.ст. 386, 391 ЦК України, суд, -


ВИРІШИВ:


Цивільний  позов задовольнити.

Усунути перешкоди   ОСОБА_1  в користуванні власністю будинком АДРЕСА_1   шляхом виселення з цього будинку ОСОБА_2 , 1940 року народження, та ОСОБА_3  1964 року народження.

Зобов’язати відділ громадянства, реєстрації і імміграції фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області  зняти з реєстраційного обліку за адресою:АДРЕСА_1 ОСОБА_2  1940 року народження, та ОСОБА_3  1964 року народження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження з поданням її копії до апеляційного суду.



Суддя                                                                                        Кухар С.В.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація