Справа  № 2-а-420  

2009 рік  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

22 жовтня  2009 року                                                                                             смт.Рожнятів  

Рожнятівський районний суд                                                            Івано-Франківської області  

в складі: головуючого судді                                   Витвицького В.В.  

секретаря судового засідання                                 Коваль В.В.  

розглянувши у  відкритому  судовому  засіданні  в  залі  суду смт.  Рожнятів  справу  за  адміністративним  позовом ОСОБА_1 до відділу ДАІ УМВС України в Івано-Франківській області в особі Долинського ВДАІ УМВС України в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -  

В С Т А Н О В И В:  

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДАІ Долинського ВДАІ ОСОБА_2 про скасування винесеної останнім постанови серії АТ №0068824 про адміністративне правопорушення від 26 червня 2009 року та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням на нього штрафу в сумі 260 грн., а провадження в даній адміністративній справі просить закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

В своєму позові позивач вказує на те, що 26 червня 2009 року щодо нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення вимог ст. 122 ч. 1 КпАП України в якій зазначено, що 26 червня 2009 року, приблизно о 13 год. 31 хв. він керував транспортним засобом марки «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_1 і в населеному пункті с.Оболоня Долинського району перевищив встановлену швидкість руху  на 23 км./год., а саме рухався зі швидкістю 83 км/год. та порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КпАП України. Швидкість вимірювалась приладом «Візир». Зазначеною постановою на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КпАП України у виді штрафу в розмірі 260 грн. Дану постанову  він отримав 17 вересня 2009 року від державного виконавця відділу ДВС Рожнятівського районного управління юстиції. Із зазначеною постановою він не згідний, оскільки у вказаний день та час в населеному пункті, який зазначений у вищезгаданій постанові він не міг рухатися зі швидкістю не більшою 80 км/год., де рух транспортних засобів з такою швидкістю не створює складу адміністративного правопорушення. Прилад, яким фіксувалася швидкість руху, не працював в автоматичному режимі, а тому не міг використовуватися працівниками ДАІ. Так, всупереч вимогам ст.245 КпАП України, якою передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи,  інспектор Долинського ВДАІ ОСОБА_2 знехтував вказаними вимогами закону і  наклав на нього адміністративне стягнення за правопорушення, якого він не скоював. Більше того, згідно діючого законодавства у випадку порушення ПДР складається протокол про скоєння адміністративного правопорушення та виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення, з якими повинна ознайомитися особа, що вчинила правопорушення, однак в його випадку протокол не складався взагалі, а про існування постанови він дізнався тільки тоді, коли отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.  

В судове засідання позивач не з’явився, однак до суду подав заяву в якій позов підтримав та просить справу розглянути в його відсутності в порядку письмового провадження.  

Представник відповідача в судове засідання також не з’явився, однак представник управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 подав суду заяву в якій зазначив, що посадова особа, яка склала постанову про накладення адміністративного стягнення на позивача в судове засідання не прибуде, в зв’язку з чим просить справу розглянути при наявних у справі доказах, інших доказів надати суду не може. Справу просить розглянути у його відсутності в порядку письмового провадження.  

Сторони в судове засідання не зявилися, направили суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку письмового провадження.  

Суд, дослідивши представлені сторонами письмові докази в їх сукупності приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.  

Так, із копії постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що 26 червня 2009 року, приблизно о 13 год. 31 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Фольцваген», реєстраційний номер НОМЕР_1, в населеному пункті с.Оболоня Долинського району перевищив встановлену швидкість руху на 23 км./год., а саме рухався зі швидкістю 83 км/год. та порушив п.12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КпАП України. Швидкість вимірювалась приладом «Візир». Зазначеною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за ст. 122 ч. 1 КпАП України у виді штрафу в розмірі 260 грн.  

Із фотознімка, долученого до постанови про адміністративне правопорушення, не вбачається, що зафіксована на ньому швидкість руху автомобіля позивача відбулася саме в населеному пункті.  

Факт перевищення швидкості руху будь-якими іншими доказами об'єктивно не підтверджується.  

Із долученого фотознімка не вбачається, яким саме приладом фіксувалася швидкість руху автомобіля позивача. Всупереч вимогам ст. 141 КпАП України не зазначено, в якому режимі працював такий прилад, не зазначено способу його використання: патрульний чи стаціонарний.  

Всупереч Закону України "Про метрологію і метрологічну діяльність" не зазначено реквізитів документів про допуск даного вимірювального приладу до використання в Україні, а також перевірки конкретного екземпляру приладу. Це прямі вимоги зазначеного Закону щодо вимірів, результати яких використовуються як докази або проводяться за замовленням суду чи правоохоронних органів.  

В оспорюваній постанові не зазначено, хто саме проводив фотофіксацію, чи мала ця особа допуск до використання застосованого приладу відео-, фотозйомки. Відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006 року N 1111) до використання спеціальних засобів допускаються співробітниками, що вивчили інструкції до приладів і здали залік за правилами їхнього використання.  

Всупереч вимогам розпорядження т. в. о. Міністра внутрішніх справ України від 21 травня 2009 року N 466 в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не зазначено, на якій відстані від початку в'їзду в населений пункт задокументовано порушення Правил дорожнього руху. До постанови не долучено знімків службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості, з якого проводилося вимірювання швидкості руху радіолокаційним вимірювачем "Візир".  

У  відповідності  до п. 5 ст. 10 Закону  України  « Про  міліцію»  від  20. 12. 1990 року,  працівники  міліції  у  випадку  виявлення  адміністративного  правопорушення  зобов’язані припиняти таке  правопорушення.  

Аналіз  вказаної  норми Закону  та  вимог  Закону  України  «Про  дорожній  рух»  дає підстави вважати,  що  при  виявленні  правопорушення  працівником  ДАІ,  він  зобов’язаний зупинити  автомобіль  правопорушника,  скласти  протокол  про  адміністративне правопорушення,  забезпечивши  при цьому  права  особи,  передбачені ст.268  Кодексу України про адміністративні правопорушення,  зокрема:  знайомитися  з матеріалами  справи,  подавати  докази, заявляти  клопотання, користуватися  юридичною допомогою адвоката  чи  фахівця  в  галузі  права .  

При винесенні постанови не дотримано загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст.ст.33, 280 КпАП України, позивачу не роз’яснено його права, передбачені ст.63 Конституцією України, як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а постанова винесена у відсутності позивача,чим порушено вимоги ст.ст.278, 279  КпАП України.                                                                                                      

Згідно частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Проте відповідачем в ході попереднього та судового розгляду не надано заперечень проти позову і не доведено правомірність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України ОСОБА_1  

Таким чином в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.  

Тому суд вважає адміністративний позов підставним та обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.  

Зазначене являється підставою для скасування постанови від 26 червня 2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України та закриття провадження в справі відповідно до ст. 247 п. 1 КпАП України.  

На підставі ст. 247 п.1 КпАП України  та керуючись ст.ст. 158, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України суд, -  

П О С Т А Н О В И В :  

Позов задовольнити.  

Скасувати постанову серії АТ № 0068824 від 26 червня 2009 року інспектора  Долинського ВДАІ  УМВС України в Івано-Франківській області Ярича В.М. в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КпАП України.  

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КпАП України закрити.  

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.    

          Суддя: