Справа № 2-377
2009 року
РІШЕННЯ
Ім'ям України
20 жовтня 2009 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
Головуючого по справі - судді Ляшенко М.А.,
при секретарі - Івановій Н.В.,
за участю адвоката - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с.м.т. Троїцьке Луганської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_21 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась позивачка з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, яка в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07.07.2009 року приблизно о 06 годині 10 хвилин, вона знаходячись в с. Арапівка Троїцького району Луганської області, разом з односельчанами гнала свою корову до кошари. Поряд з нею, так як і вона, гнала свою корову і гр-ка ОСОБА_4. Знаходячись на відстані 15-20 метрів від кошари, корова яка належить відповідачу ударила її в живіт, внаслідок чого отримала травму у вигляді рваної рани черевної порожнини. На вигуки по допомогу, до неї прибігли її чоловік ОСОБА_5, та ОСОБА_4, яка після цього також відчула на собі агресію корови, але останній вдалося уникнути травмування. Після отримання травми позивачка звернулася до медичного пункту села Арапівка Троїцького району Луганської області, де отримала першу медичну допомогу. В подальшому була госпіталізована до хірургічного відділення Троїцької ЦРЛ, де була прооперована. Виходячи з цього, вона запропонувала відповідачеві добровільно відшкодувати завдану їй матеріальну та моральну шкоду, але останній від цього відмовився. Просить стягнути з відповідача на її користь завдану матеріальну шкоду у розмірі 2055 гривень, а також відшкодувати завдану моральну шкоду, яку вона оцінює в 3000 гривень.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, посилаючись на те, що у зв’язку з тривалим лікуванням в хірургічному відділенні Троїцької ЦРБ, вона понесла матеріальні збитки які посилаючись на фіскальні чеки відпуску медичних препаратів складає 2055 грн., та моральну шкоду отриману стресом від пережитого нею від нападу корови в розмірі 3000 гривень. Просить суд стягнути з відповідача завдану їй матеріальну та моральну шкоду у зв’язку з тим, що добровільно відшкодовано їй це не було.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, та суду пояснив, що в нього дійсно є корова «Рябіна» білої масті зі світло-червоними плямами, має невеликі затуплені роги, а один пошкоджений. Посилається на те, що корова, яка завдала удару позивачці, була не його, так як вона ходить в стадо уже 6 років поспіль і скарг від місцевих жителів не надходило.
Суд, вислухавши позивача, відповідача, адвоката, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне дослідити ті докази, на які сторони опираються як на підставу позовних вимог і відповідних заперечень.
Викликана у судове засідання у якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що 07.07.2009 року, приблизно о 06 годині 10 хвилин, вона разом з позивачкою гнала худобу до кошари, аж раптом почула вигуки на допомогу які надходили від позивачки, так як на неї напала корова. Вона спробувала відігнати її разом з чоловіком потерпілої, у зв’язку з чим корова збила її з ніг. Колір корови вона не запам’ятала, бо була у стресовому стані і рятувала власне життя. Жінки які були подалі казали що корова відповідача.
Свідок ОСОБА_6, суду пояснив, що він працює завідуючим хірургічним відділенням Троїцької ЦРЛ. 07.07.2009 року, приблизно о 07 годині 30 хвилин, до ввіреного йому відділення потрапила ОСОБА_2, з обширною рваною раною передньої стінки черевної порожнини розміром близько 22-24 см у довжину, була терміново прооперована, внутрішні органи пошкоджені не були, однак удар був чималої сили і прийшовся за декілька сантиметрів від магістральних сосудів, що спричинило сильну кровотечу. Потерпіла дивом залишилася живою, втратила багато крові. Зазначив, що при госпіталізації рівень гемоглобіну у крові позивачки складав 130 одиниць, а при виписці – 70. Незадовільно проходив процес загоєння рани.
Свідок ОСОБА_3, суду пояснила, що відповідач є її чоловіком, 07.07.2009 року, зранку вона вигнала корову «Рябіну», яка має білий колір зі світло-коричневими плямами до стада, і повернулася до додому. Близько 06 години 40 хвилин їй зателефонувала ОСОБА_4, і повідомила, що вищезазначена корова ударила гр-ку ОСОБА_2 Раніше таких випадків не було.
Свідок ОСОБА_7, суду пояснила, що вона працює фельдшером Арапівського медичного пункту Троїцького району Луганської області. Зранку 07.07.2009 року, до неї потрапила рваною раною черевної порожнини ОСОБА_2, але отримана рана була занадто глибокою та великою, у зв’язку з чим вона одразу зрозуміла, що потерпілій потрібно надати кваліфікованої хірургічної допомоги. Після первісного оброблення рани, вона відправила позивачку до Троїцької ЦРЛ.
Свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що їй відомі випадки, коли корова відповідача проявляє агресію до людей. Одного разу вона також стала жертвою нападу корови «Рябіни», яка належить відповідачеві, відбулася синцями, які тривалий час не сходили з її тіла, так як корова потопталася по ній. Було це восени 2008 році, після даного випадку вона не звернулася за відшкодуванням шкоди, але відповідач на деякий час припинив загальний випас худобини разом з усім сільським стадом, і припасав корову окремо.
Допитаний в судовому засіданні в якості спеціаліста ОСОБА_10, суду пояснив, що працює начальником Троїцької державної ветеринарної лікарні. До якого норову належить корову «Рябіна» йому невідомо, якщо з худобою поводитися грубо – вона як і люба тварина може виявляти агресію.
Свідок ОСОБА_5, суду пояснив, що разом зі своєю дружиною ОСОБА_2, гнали корів до кошари. Одна з корів зайшла до лісопосадки, жінка пішла її виганяти, потім він почув крик. Коли підбіг до дружини, то побачив що її підділа рогом корова та в неї на животі рана від удару. Корова почала кидатися на ОСОБА_4, він відігнав її палкою. Рана у його дружини була дуже велика. Коли запитав у жінок ОСОБА_22 та ОСОБА_23, що знаходилися неподалік від них чия корова, вони відповіли – ОСОБА_3. Зазначив, що корова має білий колір з червоними плямами, на спині плям більше.
Свідок ОСОБА_11, суду пояснила, що вона особисто не бачила як корова відповідача вдарила позивачку, але вона чула про те, що трапилося в той же день. Також вона пояснила, що бачила як у минулому році ця корова напала на ОСОБА_8, а відповідач відганяв корову і допомагав їй піднятися.
Свідок ОСОБА_12, суду пояснив, що він особисто нічого не бачив, але з розмов йому стало відомо, що корова відповідача вдарила ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_13, суду пояснила, що вона в той день виганяла свою корову до кошари і бачила як йшла тримаючись за бік ОСОБА_2, й казала, що її вдарила корова ОСОБА_3.
Свідок ОСОБА_14, суду пояснив, що потерпіла являється його матір’ю. Коли дізнався про те що трапилося, приїхав до неї додому, у матері була фельдшер, яка займалася обробкою рани, а потім він відвіз її до лікарні. Також була присутня і дружина відповідача, яка казала що корова їхня, а завдану шкоду вони відшкодують.
Свідок ОСОБА_24., суду пояснила, що в той день вона на власні очі не бачила як корова відповідача вдарила ОСОБА_2, але їй відомі випадки коли ця корова кидалася на людей знаходячись у край агресивному стані. Таке неодноразово було у минулому році та декілька разів у цьому.
Свідок ОСОБА_15, суду пояснила, що чула від односельчан про те, що корова відповідача побила ОСОБА_2, більше нічого по даному факту не знає.
Свідок ОСОБА_16, суду пояснив, в той день загнав свою корову до кошари куди зганяють корів усі жителі нашого села. Потім почув як із кущів доносяться крики, після цього я зустрів ОСОБА_4, яка розповіла, що на ОСОБА_2, напала корова. Вона взяла корову за роги, почала відганяти її, остання вдарила ОСОБА_4 і вона впала. Він запитав, яка була корова, на що та відповіла – червона.
Свідок ОСОБА_17, суду пояснила, що на власні очі в той день вона не бачила як корова била ОСОБА_2, минулого року їй довелося бути свідком того, як корова відповідача збила з ніг ОСОБА_8, та потопталася по ній.
Свідок ОСОБА_18, суду пояснив, що корова відповідача б’ється, минулого року коли виганяли худобу до стада кидалася на жінку, перед цим випадком він бачив як дана корова намагалася вдарити хлопця, але той зміг втекти від неї.
Свідок ОСОБА_19, суду пояснив, що на власні очі він не бачив як ОСОБА_2, вдарила корову, але чув, що корова б’ється, і вдарила ОСОБА_2, після чого її відвезли до лікарні.
Свідок ОСОБА_20, суду пояснив, що його дружина працює фельдшером в Арапівському медичному пункті, 07.07.2009 року він возив свою дружину до додому до ОСОБА_2, для надання медичної допомоги. Там була і дружина відповідача, яка плакала і казала, що вони все відшкодують, в тому числі і витрати на лікування.
Згідно медичної картки № 2615 стаціонарного хворого – ОСОБА_2, 07.07.2009 року потрапила до хірургічного відділення Троїцької ЦРЛ з діагнозом обширна рвана рана передньої черевної стінки з подальшим ускладненням у вигляді гематоми передньої черевної стінки. Строк стаціонарного лікування складав 24 дні.
Відповідно до довідки № 89/02.11 Арапівської сільської Ради Троїцького району Луганської області від 26 серпня 2009 року, жителі с. Арапівка та с. Кошелівка випасають велику рогату худобу по черзі, формуючи одне стадо. У зв’язку з віддаленістю кошари, власники ВРХ з вулиць Набережна, Молодіжна, ім. Брусова ганяють худобу до кошари самостійно по черзі. 07.07.2009 року – черга була ОСОБА_5
Згідно довідки наданої з Троїцького РВ ГУМВС – заяв та повідомлень про травмування ОСОБА_2, до відділку не надходили.
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
Відповідно до статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Виходячи з положень п.3 абз.4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 із змінами від 24 жовтня 2003 року №9 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (надалі – Постанова), джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно має на утриманні корову «Рябіну» з підвищеним рівнем агресивності, яка гіпотетично становить підвищений рівень небезпеки та заподіяння шкоди, оскільки людина не може контролювати її дії.
У частині 2 статті 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами цивільної справи та поясненнями свідків, відповідача, позивача, підтверджено, що відповідач є власником корови.
Згідно до п.4 абз.2 Постанови, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Посилання відповідача на те, що корова яка завдала пошкоджень позивачці не його, суд вважає необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що саме ця корова неодноразово виявляла випади агресії до інших жителів села Арапівка Троїцького району, і саме в момент коли позивачці було завдано тілесних ушкоджень, свідки того що відбувалося підтвердили належність корови відповідачеві. Також, спочатку, до госпіталізації позивачки до лікарні, дружиною відповідача ОСОБА_3, було визнано факт, що корова їхня, а шкода спричинена внаслідок нападу тварини – буде відшкодована.
Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Матеріалами цивільної справи та наданими квитанціями, чеками, медичною карткою стаціонарного хворого, підтверджено, що позивачка дійсно проходила лікування в хірургічному відділенні Троїцької ЦРЛ, була терміново прооперована, витрачала кошти на придбання ліків на загальну суму 2055 гривень.
Згідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала за наявності її вини.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивач не надала до суду переконливих доказів, які б реально підтверджували розмір заявленої моральної шкоди, але беззаперечно, вона морально постраждала від нападу корови, в результаті чого отримала тілесне ушкодження у вигляді рваної рани передньої черевної стінки, подальше проходження лікування та реабілітації, тобто зазнала моральних страждань, переживаних в результаті ушкодження здоров’я, визначаючи характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала позивачка, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням стану здоров'я потерпілої, тяжкість вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Таким чином, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, його було підтверджено протягом судового засідання, тому він підлягає задоволенню у повному обсязі в частині відшкодування матеріальної шкоди, а в частині відшкодування моральної шкоди – частковому задоволенню.
На підставі зазначеного, ст.ст.1166,1167 ЦК України,
керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 частково задовольнити в частині моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_21 на користь позивачки 1500 гривень.
Позов про стягнення матеріальної шкоди, задовольнити у повному обсязі, стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_2 2055 гривень.
Стягнути з ОСОБА_21 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 81 гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ст. 295 ЦПК України.
Суддя