Справа № 2-2130/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2009 року                             м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                 Гавриленка В.Г.

секретаря судового засідання                 Бандури Г.М.

за участю позивача                     ОСОБА_1

представника позивача             ОСОБА_2

представника відповідача             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Копанківської сільської ради Калуського району та ОСОБА_4  про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно, стверджуючи, що після смерті його діда, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 . Так як нотаріальна контора відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, просить суд визнати за ним право власності на дане нерухоме майно в цілому.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити.

Відповідач, голова Копанківської сільської ради Калуського району, не заперечив проти визнання права власності на нерухоме майно за позивачем.

Відповідач, ОСОБА_4 , у судове засідання не з’явилися, однак подав заяву, в якій зазначив, що згідний з позовом позивача, просить справу слухати у його відсутності.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5), відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як вбачається з копії свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 21.09.1990 року виданого виконавчим комітетом Копанківської сільської ради Калуського району (а.с.7), дане нерухоме майно, належало на праві особистої власності членам колгоспного двору.

Згідно довідки № 1105 від 23.09.2009 року, виданої Копанківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської обл. (а.с.13), згідно записів по господарських книг (№10) станом на 15.04.1991 року в колгоспному дворі по АДРЕСА_1  проживали і вели спільне господарство голова двору -   ОСОБА_5  та член двору – ОСОБА_4 .

Таким чином, дані особи, як члени колишнього колгоспного двору, набули права власності на вищезазначене  домоволодіння в рівних долях, а саме по 1/2 частки.

Згідно заповіту, складеного 21.08.2002 року в АДРЕСА_1  (а.с.6), ОСОБА_5  усе своє майно, окрім земельного сертифіката на право на земельну частку (пай) розміром 37,71 в умовних кадастрових гектарах та земельну ділянку в розмірі 0.20 га, заповів позивачу, ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_5  у виконкомі сільської ради посвідчувався 21.08.2002року по  реєстру №60, не відмінявся і не змінювався.

Калуська державна нотаріальна контора відмовила позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5  (а.с.14) з тих підстав, що заповіт складений таким чином, що розпорядження заповідача може викликати наявність суперечок після відкриття спадщини, а також в заповіті є дописані та неоговорені печатні слова. Крім того, не визначені частки кожного члена двору у праві спільної сумісної власності.

Суд вважає, що висновок нотаріальної контори необґрунтований та безпідставний, так як заповідач у змісті заповіту чітко розподілив між спадкоємцями право на спадкування належного йому майна, зокрема призначив своїм спадкоємцем ОСОБА_1 , заповівши йому все належне  майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, тобто житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, оскільки решту майна, а саме: земельний сертифікат на право на земельну частку (пай) та земельну ділянку розміром 0,20 га, заповів іншим спадкоємцям, ОСОБА_6  та ОСОБА_7  

Як встановлено, домоволодіння, на яке відкрилася спадщина, за адресою АДРЕСА_1  в АДРЕСА_1 , являється колгоспним двором.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

На момент визначення права власності вищезазначеного майна діяли цивільні правовідносини, які регулювалися Цивільним кодексом УРСР, статтею 122 якого було визначено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Сумісна власність за змістом ст.112 ЦК УРСР розкривається як – спільна власність двох чи кількох громадян без визначення часток.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи,  які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були   зачаті  за  життя  спадкодавця  і  народжені  живими  після відкриття спадщини.

У відповідності до ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Отже, ОСОБА_1  являється спадкоємцем за заповітом і має право власності на 1/2 частину домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1  Калуського району Івано-Франківської області.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_4 , відмовився від належної йому 1/2  частини вищевказаного нерухомого майна на користь позивача, ОСОБА_1 , про свідчить заява від 03.08.2009року написаної у присутності секретаря Копанківської сільської ради (а.с.16).

Як вбачається з копії матеріалів інвентарної справи (а.с.8-12) на домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1  в АДРЕСА_1 , дане домоволодіння складається з житлового будинку (літера „А”), літної кухні (літера „Б”), стайні (літера „В”), стодоли (літера „Г”), огорожі (№1), криниці бетонної (№2) та воріт металевих (№3), загальною вартістю 72571,00грн., що підтверджується висновком №2426 про вартість домоволодіння від 12.09.2009 року проведеного КП «Фінсервіс», (а.с.17).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем повністю доведено факт прийняття спадщини за заповітом на житловий будинок №21 з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1  в АДРЕСА_1  після смерті ОСОБА_5 , а тому позов слід задоволити та визнати за ним право власності на вищезазначене майно в цілому.

На підставі наведеного та згідно ст.ст.1222,1223, п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1  право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті, ОСОБА_5 , який помер 24 січня  2009 року, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , що по АДРЕСА_1  в АДРЕСА_1 , та складається з: житлового будинку (літера „А”), літної кухні (літера „Б”), стайні (літера „В”), стодоли (літера „Г”), огорожі (№1), криниці бетонної (№2) та воріт металевих (№3), загальною вартістю 72571,00грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя