Судове рішення #6410334



РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ.

04.09.2009р.                                                                                             Справа №2-633-09.

Заводский районний суд м.Запоріжжя в складі:

Головуючого:                Марченко Н.В.

При секретарі:          Фурдак В.И.

Адвокатів ОСОБА_1  , ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3  , ОСОБА_4  до ОСОБА_5 , ОСОБА_6  за участі третьої особи другої державної нотконтори, ОП ЗМБТІ про визнання договору купівлі-продажу не дійсним та зустрічним позовом ОСОБА_6  до ОСОБА_3  за участі третьої особи першої державної нотаріальної контори та АБ «Металург»  про визнання права власності.


В С Т А Н О В И В :

      ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6  з позовом про визнання не дійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі (а.с.233). В позові вони вказали , що купили в 2002 році цей будинок за кошти своєї родини для брата ОСОБА_3 .- ОСОБА_7 . Оскільки вони знали , що у брата немає ні дітей, ні родини, то вважали , що будинок так чи інакше буде належати їх родині. Коли помер брат , то свої права на будинок заявила ОСОБА_6 . – колишня дружина ОСОБА_7  Тому фактично вони дізнались про порушення свого майнового права на цей будинок з дати звернення ОСОБА_6  до суду з позовом про визнання за нею права власності на цей будинок з 10.06.08. Враховуючи , що при укладенні угоди купівлі-продажу будинку на ім*я ОСОБА_7  позивачі фактично мали на увазі придбання цього будинку для своєї родини, то вони просять визнати цю угоду фактично такою , що укладена між ними та відповідачем ОСОБА_5 . та визнати за ними право власності на будинок АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі.

      Відповідач ОСОБА_6 . позов не визнала , та звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 . про визнання за нею права власності на Ѕ частину  б. АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі, як на частку в спільній сумісній власності подружжя та на Ѕ частину цього будинку в порядку спадкування за законом, як спадкоємця першої черги. В позові вона указала, що  спірний будинок був придбаний в період шлюбу, проте право власності було зареєстроване за чоловіком. Однак в разі поділу майна , що є об*єктом права спільної сумісної власності подружжя – будинок АДРЕСА_1  в м.Запоріжжя кожному з подружжя належить його Ѕ частина. Крім того ОСОБА_6 . – є єдиним спадкоємцем після смерті свого чоловіка ОСОБА_7  , тому вона просить визнати за нею право власності на весь будинок.

      В судовому засіданні ОСОБА_4 . від свого імені та за довіреністю від імені ОСОБА_3 . суду пояснив , що в 2002 році вони забрали брата ОСОБА_3 . – ОСОБА_7   з м. Маріуполь , де він проживав без дружини , мав поганий стан здоров*я та зловживав спиртними напоями. Вони зайняли гроші та купили у ОСОБА_5 . на ім*я ОСОБА_7  житловий будинок АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі. Вони вважали , що цей будинок придбали для своєї родини, оскільки ОСОБА_7  був братом його дружини, проживав один, ні дружини , ні дітей  не мав. ОСОБА_6 . декілька років не проживала разом з ОСОБА_7  в м. Маріуполь і вона ніколи не приїздила в м.Запоріжжя. Вони придбали будинок на ім*я ОСОБА_7 , однак фактично придбавали цей будинок для своєї родини, тому ця угода була удаваною. Оскільки гроші вносились фактично ОСОБА_3 . та ОСОБА_4 . то фактично це була угода між ними та ОСОБА_5 . . Однак коли ОСОБА_7  помер ІНФОРМАЦІЯ_2  , то його колишня дружина ОСОБА_6 . почала пред*являти права на придбаний ними будинок, вони дізнались , що їх майнові права порушені. Тому строки позовної давності ними не пропущені. Позивач просить визнати за ним та за його дружиною право власності на спірний будинок.

ОСОБА_6 . суду пояснила , що вона дійсно якийсь  період не проживала з ОСОБА_7 , але фактично шлюб між ними не був розірваний, будинок був придбаний в період шлюбу тому є їх спільною сумісною власністю , а тому їй належить право власності на Ѕ частину цього будинку. Крім того, вона єдина спадкоємиця за законом тому вона просить визнати за нею право власності на 1/ 2 частину цього будинку після смерті свого чоловіка.

ОСОБА_5 ., в судове засідання не з*вився, однак надав суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі та підтвердив , що кошти за продаж  будинку АДРЕСА_1   йому  передавав ОСОБА_4 . та він же  домовлявся з ним про всі істотні умови договору (а.с.248).

    Представники третіх осіб ЗМБТІ, першої державної нотконтори, другої державної нотконтори , АБ «Металург»  в судове засідання не з*явились,  про слухання справи повідомлені, про що в справі є докази, своїх заперечень не надали. .

    Свідок ОСОБА_12  в судовому засіданні пояснив , що він в 2002 році давав в борг для покупки будинку   ОСОБА_4 . гроші - 1200 долларів США. Про зайом грошей складалась розписка. В теперішній час борг по розписці виплачений повністю. Гроші брались для придбання будинку для ОСОБА_7   – брата дружини ОСОБА_4 .

    Свідки ОСОБА_8   ОСОБА_9 ., ОСОБА_10  в судовому засіданні підтвердили ,що їм відомо про те , що ОСОБА_11 . та ОСОБА_3 . придбали за свої кошти будинок для брата ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_13 . в судовому засіданні підтвердила , що ОСОБА_6 . не проживала однією сім*єю з ОСОБА_7 , оскільки вона надавала уход за хворим членом своєї родини.

    Вислухавши сторони , свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає позов ОСОБА_3  , ОСОБА_4  до ОСОБА_5 , ОСОБА_6  за участі третьої особи другої державної нотконтори, ОП ЗМБТІ про визнання договору купівлі-продажу не дійсним  таким , що підлягає задоволенню, а позов ОСОБА_6  до ОСОБА_3  за участі третьої особи першої державної нотаріальної контори про визнання права власності таким  , що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    14.05.2002 р. було укладено договір купівлі-продажу  б. АДРЕСА_1  в м Запоріжжі, за яким ОСОБА_5 . продав ОСОБА_7  данний будинок. Договір купівлі продажу завірений державним нотаріусом другої державної нотконтори м. Запоріжжя  та зареєстрований в реєстрі за № 1-656 (а.с.15-16).

Згідно п. 4 зазначеного договору гроші за покупку будинку було передано  до підписання договору. Як встановлено в судовому засіданні у відповідності до пояснень ОСОБА_4 . та письмових пояснень ОСОБА_5 ., гроші за придбання квартири передавались ОСОБА_5 . - ОСОБА_4 . і саме ОСОБА_4 . домовлявся з ним з приводу усіх істотних умов цього договору.

Як встановлено в судовому засіданні 10.05.02 ОСОБА_4 . взяв в борг у ОСОБА_4 . 1200 доларів США для придбання будинку по АДРЕСА_2 , про що надана розписка  (а.с. 249) та свідчать пояснення, допитаного в якості свідка, ОСОБА_4 . Факт покупки будинка ІНФОРМАЦІЯ_1   для ОСОБА_7  підтверджений також поясненнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9  

Суд не може взяти до уваги пояснення представника ОСОБА_6 . – адвоката ОСОБА_1 . про те , що спірний будинок було придбано за гроші , які ОСОБА_7  отримав від продажу квартири  у м. Марганець, оскільки це не підтверджено жодними доказами.

Крім того , представник ОСОБА_4 . – адвокат ОСОБА_2 ., надала суду копію рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08.10.01 за позовом ОСОБА_7  до ОСОБА_6 .  про визнання особи такою , що втратила право користування житловим приміщенням (а.с. 247) , згідно якого встановлено, що ОСОБА_6 . припинила подружні стосунки з ОСОБА_7   ще з 1995 року а в 1998 році вона почала проживати окремо від нього. Згідно рішення цього суду ОСОБА_6 . була визнана такою , що втратила право користування квартирою де продовжував проживати ОСОБА_7  , що свідчить про те , що спірний будинок був придбаний в той час , коли шлюбні стосунки були фактично припинені.  

Таким чином, в судовому засіданні встановлено , що фактично спірний будинок був придбаний ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки ОСОБА_6 . як дружина ОСОБА_7 , вже 10 років з ним не проживала , а дітей у нього не було,   ОСОБА_4 . та ОСОБА_3 . вважали , що будинок залишиться у володінні їх сім*ї , тому не ставили питання про визнання договору купівлі-продажу цього будинку удаваним. Про порушення своїх майнових прав відносно цього будинку , вони дізнились після пред*явлення 2008 році своїх прав на будинок ОСОБА_6 . Таким чином вони не пропустили стоки звернення до суду з данним позовом.

           Керуючись ст.ст.208,209, 212-215 ЦПК України, ст. 58 ЦК України 1963 року суд,-


                                                             ВИРІШИВ

    Визнати угоду купівлі-продажу від 14.05.2002 р. між   ОСОБА_5  та ОСОБА_7  завірену державним нотаріусом другої державної нотконтори м. Запоріжжя  та зареєстровану в реєстрі за № 1-656 за якою ОСОБА_5  продав ОСОБА_7  б. АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі недійсною та такою що фактично є  угодою купівлі продажу б. АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі між ОСОБА_5  та ОСОБА_4 , ОСОБА_3  .

      Забов*язати ОП ЗМБТІ скасувати реєстрацію права власності на б. АДРЕСА_1  в м. Запоріжжі за ОСОБА_7

    Визнати за ОСОБА_3  та ОСОБА_4  право власності на б. АДРЕСА_1  в м. Запоріжжя.

        У задоволенні позову ОСОБА_6  до ОСОБА_3  за участі третьої особи першої державної нотаріальної контори про визнання права власності відмовити.  

        Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

    Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   




Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація