Справа № 2А-569/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Енергодар 17 серпня 2009 року
Суддя Енергодарського міського суду Запорізької області Федоренко О.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС № 2 для обслуговування доріг державного значення при УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітана міліції Мельника Віталія Анатолійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
7 липня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить поновити строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно нього відповідачем 17.4.2009 року. В позовній заяві позивач зазначив, що 12.6.2009 року у відділенні ДАІ Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області йому стало відомо, що відносно нього складено постанову по справі про адміністративне правопорушення АР 098615 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що при складанні постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем було порушене законодавство: розгляд справи – винесення постанови проводився без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим порушено її право на захист, прилад «Візир» за допомогою, якого була зафіксована швидкість не є автоматичним засобом фіксації, немає доказів роботи приладу в автоматичному режимі, відсутні відомості, саме яким чином та якою посадовою особою проводилася фіксація. Інспектор ДАІ при виявленні порушення правил дорожнього руху повинен був скласти відповідний протокол. Окрім того, вважає, що при направленні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектором ДАІ порушені вимоги ч.6 ст.258 КУпАП, оскільки постанову винесено 17.4.2009 року, але її копію він не отримував та про її існування дізнався лише 12.6.2009 року. Звернення до суду лише 7.7.2009 року пояснює тим, що у період з 22 червня до 6 липня прийом заяв судом не проводився у зв’язку з піврічним звітом.
Сторони до суду не з’явилися. Позивач та його представник надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідач – клопотання про проведення розгляду справи за його відсутністю та заперечення проти позову де зазначив, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача винесена на законних підставах, у відповідності до норм та вимог КУпАП, просить в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення АР 098615 від 17.4.2009 року, винесену відповідачем відносно позивача, зазначено, що 16.04.2009 р. об 11.29 на 323 км. а/д. Харків- Сімферополь, гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Фольксваген» д/н. АР НОМЕР_1 перевищив швидкість руху на 26 км., керував зі швидкістю 116 км/год., чим допустив порушення п.12.6 ґ ПДР України, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та призначено штраф в розмірі 300 грн. В постанові зазначено, що швидкість вимірювалась приладом «Візир» номер 0812550. До постанови доданий фотознімок де зафіксована задня частина автомашини «Volkswagen passat» державний номерний знак « НОМЕР_1 », зверху на знімку зазначено: 16.04.09, 11:29:54; нижче: «скорость 116 км/ч», нижче 0812550.
Постанова винесена 17 квітня 2009 року. Відповідачем не доведено, що позивачеві надсилалась копія постанови. На підставі чого суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вимоги ч.6 ст.258 КУпАП, яка передбачає направлення постанови особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення.
Відповідно до ст.294 КУпАП строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення становить десять днів з дня винесення постанови. Постанова винесена 17.4.2009 року, про наявність постанови позивач довідався лише 12.6.2009 року у ДАІ. Відсутність прийому заяв до суду у зв’язку зі звітом протягом з 22 червня по 6 липня 2009 року, суд вважає об’єктивною причиною пропуску строку, оскільки вона сталася не з вини позивача, тому вважає за можливим поновити строк для оскарження постанови, про що з відповідним клопотанням звернувся позивач.
Відповідно до ч.1 ст.141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Посилання позивача, щодо порушення відповідачем законодавства, а саме – розгляд справи без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що працівник ДАІ при виявленні порушення правил дорожнього руху повинен був зупинити автомашину та скласти відповідний протокол, суд також вважає безпідставним, оскільки у відповідності до ч.6 ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд не може прийняти, як належний доказ знімок фотофіксації, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову з наступних підстав. Відповідно до знімку на ньому зафіксовано лише: задня частина автомашини та її державний номерний знак, вказана дата та час перевищення швидкості. З цього знімку суд не може встановити де саме встановлений прилад, за допомогою якого проводилося вимірювання швидкості, оскільки відсутні орієнтири розташування приладу до місцевості (ділянки дороги), в межах дії яких дорожніх знаків, розташовано прилад, немає підтвердження, що знімок зроблено саме на 323 кілометрі автотраси Харків-Сімферополь. Відсутні докази підтверджуючі роботу вимірювального пристрою в автоматичному режимі.
Відсутність відомостей, щодо обмеження швидкості на відрізку дороги, де було зроблено знімок, на думку суду є основною обставиною, щодо встановлення факту адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до п.12.6.ґ ПДР України на автомагістралях встановлене максимальне обмеження швидкості не більш ніж 130 км/год., на дорогах для автомобілів встановлене максимальне обмеження швидкості не більш ніж 110 км/год., тому швидкість 116 км/год., як зафіксовано на знімку та в оскаржуваній постанові, у відповідності до диспозиції ч.1 ст.122 КУпАП не утворює складу адміністративного проступку, оскільки відповідно до диспозиції ч.1 ст.122 КУпАП адміністративна відповідальність настає при перевищенні обмеження швидкості більш, як на двадцять кілометрів на годину.
До того ж, у постанові відсутні посилання на те, хто саме проводив фото фіксацію. Зазначення в постанові цих даних є обов’язковою, оскільки у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС від 13.11.2006р. за № 1111, до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Таким чином, зазначення відомостей про цих співробітників ДАІ буде доводити факт законності та достовірності фіксації порушень ПДР технічними приладами. Також, в постанові відсутні посилання на записи у журналі обліку роботи технічних засобів вимірювання про використання спеціального пристрою, у порядку встановленому вищевказаною Інструкцією.
Відповідно до ст.268 КУпАП на особу, яку звинувачують у скоєнні правопорушення не покладається обов’язок доказування, цей обов’язок покладається на органи та посадових осіб, які складають протокол та розглядають справу. Це право особи закріплено у ст.62 Конституції України. Окрім того, що позивач керував вищезазначеною автомашиною у вказаному в постанові час та місці, інших доказів не надано.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи за їх сукупністю, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином на підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.141,122,252,258,268, 294 КУпАП, ст.ст. 2,8,11,69-71,94,99,100,158-164,186 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити. Поновити ОСОБА_1 пропущений з об’єктивних причин строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову АР 098615 від 17.4.2009 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати.
В повному обсязі постанову буде виготовлено 21 серпня 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя: О.І. Федоренко