Справа № 2-а-1281\09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 серпня 2009 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого-судді Ганька І.І.,
при секретарі – Данилевич Н.І.,
з участю позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, лейтенанта міліції ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АО 028575 від 15 травня 2009 року,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 17 липня 2009 року він отримав поштою постанову про відкриття виконавчого провадження від 15 липня 2009 року про стягнення з нього за постановою про адміністративне правопорушення серії АО № 028575 від 15 травня 2009 року, винесеною державтоінспектором ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району, лейтенантом міліції ОСОБА_3, штрафу у розмірі 300 грн. за перевищення швидкості руху більш як на 20 км/год. Вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена в порушення норм КУпАП, а саме справа про адміністративне правопорушення розглянута у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та в присутності свідків, які не зазначені в проколі про адміністративне правопорушення. Також в постанові не зазначено, хто саме робив вимірювання швидкості за допомогою приладу «Беркут», що робить неможливим встановлення правильності роботи з даним приладом та достовірності вимірюваних даних. Крім цього, вказана постанова не була йому надіслана протягом трьох днів, що унеможливило вчасно звернутися до суду щодо її оскарження.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, а тому суд розглядає справу у його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 15 травня 2009 року інспектором ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району, ОСОБА_3, складено протокол про адміністративне правопорушення серії АБ № 630074, згідно якого ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Форд», дн 864-19 РЕ в м. Перечині по вул. Жовтневій, перевищив встановлену швидкість руху більш як на 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Беркут» № 0510031 (а. с. 5).
Також встановлено, що цього ж дня інспектором ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району, ОСОБА_3, винесено постанову серії АО № 028575 за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн. (а. с. 4).
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.11 Закону України ?ро міліцію” передбачено право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів(п.13.1); до роботи зі спеціальними технічними засобами допускаються працівники, які вивчили інструкції з їх експлуатації та склали заліки з правил їх застосування. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються, забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув(п.13.2); на кожний засіб вимірювання заводиться журнал обліку роботи технічних засобів вимірювання (додаток 8). Він заповнюється працівником ДПС ДАІ,що застосовував прилад при нагляді за дорожнім рухом. Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється(п.13.4).
Також, у відповідності до ст.ст 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів надано не було.
Отже, із наданих позивачем документів не убачається, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке було зафіксоване приладом Беркут, було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України ?ро міліцію”, Закону України ?ро дорожній рух”, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, так як відповідачем документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі, не надано.
Крім цього, згідно ст.251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпеченням безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, крім протоколу про адміністративне правопорушення, про те, що позивач вчинив зазначене в постанові правопорушення.
Також, в порушення вимог ст.33 КУпАП при винесенні постанови інспектором не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Разом з цим, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).
Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМУ від 14.04.1997р. №341 одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки учасників дорожнього руху,захист їх прав та законних інтересів (п.п.5п.4).
Відповідно до Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України №1111 від 13.11.2006р. діяльність підрозділів ДАІ здійснюється відповідно до принципів дотримання законності, права на повагу до гідності, забезпечення свободи та недоторканності особи та її прав, гласності та верховенства права (п.2.2); взаємовідносини працівника ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканності особи, забезпечення її прав, уважному, доброзичливому і поважному ставленні до громадян (п.22.1).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, лейтенанта міліції ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 028575 від 15 травня 2009 року підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п.3 ч.1 ст. 293 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.1,2,3,17,18,70,71, 86, 159-163 КАС України, ст.ст.222, 251, 258,288 КУпАП, ст.11 Закону України ?ро міліцію”, Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за №1111, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району УДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, лейтенанта міліції ОСОБА_3, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 028575 від 15 травня 2009 року - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО № 028575 від 15 травня 2009 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 300 грн., закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через цей суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст.186 КАС України.
Головуючий: Ганько І.І.