АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  КІРОВОГРАДСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №  22-2401/2009 р            Головуючий у 1-й  інстанції – Безсмолий Є.Б.

                                                         Доповідач – Пономаренко В.Г.                                                                                

У Х В А Л А

21 жовтня  2009 року    Колегія суддів судової  палати  у цивільних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :

головуючого -   судді Авраменко Т.М.,                                              

суддів – Суровицької Л.В.,  Пономаренко В.Г.

при секретарі  -  Чернезі М.В.,    

за участю- позивача ОСОБА_1., він же представник позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4.,                                                      

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,  який діє в своїх інтересах та в інтересах позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від  31 серпня 2009 року про визнання заяви неподаною і її повернення,    

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 серпня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до провідного інженера Кіровоградського міського РЕМ ВАТ „Кіровоградобленерго”  Настащука Олега Васильовича, майстра Кіровоградського міського РЕМ  ВАТ „Кіровоградобленерго” Колоса Григорія Валентиновича  про зобов’язання до вчинення  дій  та відшкодування моральної шкоди, визнано неподаною та повернуто позивачам із тих підстав, що позивачами не були виконані вимоги ухвали суду  від 24 липня 2009 року про залишення позовної заяви без руху.

 В апеляційній скарзі ОСОБА_1, який діє у власних інтересах та в інтересах позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. просить скасувати ухвалу суду, як постановлену з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що  вимоги ухвали від 24 липня 2009 року щодо сплати  витрат на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи  виконані позивачами 18 серпня 2009 року, а щодо інших вимог, які в ухвалі  суду чітко не визначені, ним 31 липня 2009 року подана до суду заява стосовно конкретизації недоліків змісту позовної заяви, які належить усунути,  але відповіді на своє звернення він не отримав.  

У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на постановлені окремої ухвали щодо порушення суддею норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду – скасуванню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву суд виходив з того, що  позивачами не виконані  вимоги ухвали суду  від 24 липня 2009 року щодо сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. .

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Як убачається з  матеріалів справи,  ухвалою суду від 24 липня 2009 року позовну заяву ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4. залишено без руху до 25 серпня 2009 року з тих підстав, що позовна заява за змістом та незрозумілим посиланням не відповідає вимогам ст.. 119 ЦПК України, а також до позовної заяви не надано документа, що підтверджує оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7.50 грн. Копію ухвали позивач отримав 28 липня 2009 року.

Згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року  № 2  „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”  якщо заява не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК  або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі  й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд вимог закону та  зазначених роз’яснень Пленуму Верховного Суду України в повній мірі не врахував, і, зазначивши в ухвалі, що позовна заява за змістом та незрозумілим посиланням не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України,  не конкретизував у чому саме полягають недоліки  змісту позовної заяви, які належить усунути позивачам.

Зазначене дає підстави вважати, що в зазначеній частині ухвала суду  від 24 липня 2009 року не відповідає вимогам норм процесуального закону, тому  доводи апеляційної скарги щодо незаконності ухвали в цій частині є обґрунтованими.      

Згідно з ч.2 ст. 121 ЦПК України позовна заява  вважається неподаною і повертається позивачеві , якщо  позивач  відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає  вимог, встановлених ст.ст. 119, 120 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 18 серпня 2009 року на   виконання ухвали суду, в межах строку, встановленого судом для усунення недоліків позовної заяви, позивачем надано до суду оригінал квитанції про сплату  витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 7.50 грн. (а.с. 19), що не було враховано судом при постановлені ухвали про повернення позовної заяви з підстав неподання доказів про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

За таких обставин висновок суду про те, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачами не виконані, є безпідставними.

    Таким чином, при постановлені ухвали від 31 серпня 2009 року суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції.

     Відповідно до ст.. 320 ЦПК України апеляційний суд може постановити окрему ухвалу, в якій зазначити порушення норм і помилки,  допущені судом першої інстанції, які не є підставами для с касування рішення чи ухвали суду першої інстанції.

Оскільки допущені судом порушення норм  цивільно-процесуального законодавства призвели до скасування постановлених ухвал судом першої інстанції, і ці порушення зазначені в ухвалі апеляційного суду, підстав для постановлення окремої ухвали колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст..ст. 303, 304,  п.4 чт. 2 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 312, п.6 ч.1 ст. 314,315 ЦПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.  

Скасувати ухвалу Ленінського районного суду міста Кіровограда від 31 серпня 2009 року та ухвалу від 24 липня 2009 року в частині невідповідності позовної заяви вимогам ст.. 119 ЦПК України щодо змісту та незрозумілих посилань.

Матеріали  позовної заяви повернути в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає .

    Головуючий-суддя:

    Судді :