Справа № 2-486/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2009 року                                         м.Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                Бакуменка А.С.,

при секретарі                     Сиротенко О.М.

позивачки                     ОСОБА_1

з участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської Ради Київської області про визнання права власності на підвальне приміщення приватного будинку, -

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві до Богуславської міської Ради Київської області просить суд визнати за нею право власності на нежиле підвальне приміщення, загальною площею 23,7 кв. метрів, що знаходиться під її приватним будинком №4 по вул. Трудова в м. Богуславі Київської області, посилаючись на те, що вона з 1998 року користується ним як підсобним приміщенням та ремонтує його, а тому набула право власності на нього за набувальною давністю, оскільки власника на це приміщення немає.

В судовому засіданні позивачка підтримала свій позов змінивши підстави його обґрунтування та пояснила, що підвальне приміщення не "має власника та згідно висновків відділу архітектури та містобудування і санітарно-епідеміологічної станції не відповідає вимогам жилого приміщення, тому повинне бути складовою частиною її будинку.

Представник міської Ради позов позивачки не визнала і пояснила, що позивачка не набула права власності на вказане приміщення за набувальною давністю оскільки придбала першу квартири в будинку № 4 лише в 2000 а другу - в 2003 роках, а спірне приміщення до цих пір рахується як квартира №3, тобто як жиле приміщення тому може бути предметом цивільно-правової угоди.

Суд вислухавши обґрунтування сторін, вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити з таких підстав:

Відповідно до ст.187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.

В судовому засіданні з акту комісії міської Ради від 14.12.2007 року (а.с.13) та технічного паспорта виготовленого 28.01.2008 року встановлено, що в цілому будинок 1941 року забудови, стіни дерев'яні, облицьовані цеглою, фундамент стрічковий, бутовий. Спірне приміщення підвальне незадовільний технічний та санітарний стан. В підвальному приміщенні відсутнє зовсім опалення, енергопостачання, водопровід, каналізація. На стінах та стелі є поздовжні тріщини, дерев'яні елементи вражені грибком. Висота приміщення лише 1,8 метра, і не використовується як житло з 1975 року. Ремонтні роботи та догляд за приміщенням проводить позивачка ОСОБА_1

Із висновку санітарно-епідеміологічної станції (а.с.43) та висновку відділу містобудування та архітектури (а.с.42) вбачається, що вказане приміщення не відповідає будівельним та санітарним вимогам, тому не може класифікуватись та використовуватись як житлове приміщення.

Із листа директора КП КОР Білоцерківське БТІ (а.с. 44) вбачається що власниками квартир 1, 2 в будинку №4 по вул. Трудова м. Богуслава значиться ОСОБА_1, а власником квартири №3 значилася ОСОБА_3.

Із виписки з актового запису про смерть за № 42 від 12 березня 1996 року вбачається, що власник підвального приміщення ОСОБА_3 померла 12 березня 1996 року.

Враховуючи вищенаведене та фактичні обставини справи, що приміщення довгий час не використовується як житло, не має власника, а також враховуючи, що приміщення як спадщина ніким не прийняте та не може кваліфікуватися як житлове приміщення за висновками санітарно епідеміологічної станції та відділу архітектури, суд вважає що зазначене приміщення лише може бути складовою частиною будинку, в якому проживає позивачка, тому що воно не може використовуватися як жиле приміщення, а нежиле приміщення не може бути предметом відчуження окремо від будинку.

Оскільки, позивачка на даний час є єдиним власником квартир в будинку №4 по вулиці Трудова в м. Богуславі, що підтверджується договорами купівлі продажу їй квартир (а.с. 7, 8) суд вважає, що підвальне приміщення площею 23,7 кв. м. під вказаним будинком повинне бути приналежністю її будинку.

Обґрунтування представника відповідача, що підвальне спірне приміщення може бути об'єктом продажу з аукціону як жиле є бездоказовим твердженням і суперечить висновкам відділу архітектури та санітарно епідеміологічної станції, а тому суд вважає таке обґрунтування відповідача хибним, тобто необ'єктивним. Відповідно до правових позицій Верховного суду України зазначене підвальне приміщення не може бути предметом купівлі - продажу, оскільки воно є складовою частиною всього будинку і призначене обслуговувати будинок, тому не може бути відокремлене від будинку і відчужене як окремий майновий об'єкт. Судова практика свідчить, що на такі приміщення не може визнаватися окремо право власності без будинку, тому вказане приміщення є приналежністю будинку №4, власником якого є позивачка ОСОБА_1.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, ст. 182, 187 ч. 1; ч. 1 ст.344, ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити.

Визнати, що підвальне та непридатне для проживання приміщення під будинком №4 по вул. Трудова в м. Богуславі Київської області, площею 23.7 кв. метрів, вартістю 4953 гривні, що за життя належало ОСОБА_3, та не витребуване як спадкове майно, є приналежністю головної речі - будинку, тому визнається власністю ОСОБА_1, яка є одноосібним власником вказаного будинку, в зв'язку з чим реєстрація цього приміщення за ОСОБА_3, яка померла, підлягає скасуванню.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції починаючи з 21 вересня 2009 року шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження рішення.

Головуючий: суддя           (підпис)       А.С.Бакуменко