Справа № 22ц-1252/09                                                                     Головуючий у 1 інстанції: Пономарьова О.М.

Категорія:  48                                                                                    Доповідач: Мудренко Л.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2009 року                                             місто Луцьк

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Мудренко Л.І.,

    суддів     Веремчук Л.М., Карпук А.К.,

при секретарі      Губарик К.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 серпня 2009 року,-

в с т а н о в и л а :

2 липня 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з даним позовом.

Вимоги мотивувала тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого народилося шестеро дітей. Діти знаходяться на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку допомоги на їх утримання не надає, не займається їх вихованням.

Уточнивши позовні вимоги щодо їх розміру, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей по 300 гривень на кожну дитину щомісячно.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 серпня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі в розмірі по 260 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 02.07.2009 року.

Стягнуто з ОСОБА_1. судовий збір в дохід держави в розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 гривні.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

 Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір визначених судом аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В даному судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав.

Позивач в судовому засіданні апеляційну не визнала і просила рішення суду залишити без змін.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 05.05.1995 року. Під час подружнього життя у них народилося шестеро дітей: дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, дочка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, які перебувають на утриманні позивача ОСОБА_2

    Ці обставини стверджені поясненнями сторін, свідоцтвами про народження                        ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5., ОСОБА_7., ОСОБА_6., ОСОБА_8, у яких сторони записані їхніми батьками (а.с. 5-10).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1. є батьком неповнолітніх дітей ОСОБА_4,                      ОСОБА_3, ОСОБА_5., ОСОБА_7., ОСОБА_6., ОСОБА_8, то зобов’язаний утримувати останніх до досягнення ними повноліття.

Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У відповідності до ст. 184 ч. 1 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

 З матеріалів справи вбачається, що відповідач має постійне місце роботи, але отримує мінливий дохід.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів в сумі по 260 гривень щомісячно на кожну дитину, суд врахував матеріальне становище відповідача, відсутність інших обставин, що можуть вплинути на розмір стягуваних аліментів, зокрема, стан здоров’я, наявність інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, що відповідає вимогам ст. 182 СК України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі.

Та обставина, що позивач з дітьми залишилася проживати в житловому будинку, що належить батькові відповідача, і на яку посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_1., не впливає на розмір аліментів, визначений судом.

Укладений відповідачем з Волинським фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі договір про надання позики на будівництво житлового будинку та отримання коштів в сумі 30 тисяч гривень, як один з доводів апеляційної скарги відповідача, не має істотного значення для визначення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей, оскільки, як ствердив відповідач в даному судовому засіданні, вказані кошти витрачені на облаштування господарства, належного його батькові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни визначеного судом першої інстанції розміру аліментів.

Разом з тим витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 252 гривні, стягнуті судом з відповідача ОСОБА_1., не відповідають встановленому Законом розміру.

Відповідно до Розміру витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 05 серпня 2009 року № 825) сума витрат, що підлягала стягненню з відповідача на момент ухвалення рішення складала 120 гривень, а не 252 гривні.

Отже, рішення суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат слід змінити, зменшивши розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 21 серпня 2009 року в частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий                        

Судді