Копія Справа № 2а-2451/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2009 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі судді – Бурко Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка в судове засідання не з’явилась, повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи. Позивачкою надана заява щодо можливості розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вонаОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, відповідно до ст. 1 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 така допомога не виплачувалась. Верховна Рада України Законом України від 20.10.2005 року "Про державний бюджет України на 2006 рік" ст. 77 та ст. 110 та Законом України від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік", ст. 71 п. 12 призупинила дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни". Конституційний Суд своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29/2007, керуючись ст. 147, 150, 152 Конституції Країни та статтями 45, 51, 61, 63, 65 Закону України "Про Конституційний Суд України", вирішив: Пункт 1. Визнати таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 Закону України № 2195-IV 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни", пункт 3 положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №498-V від 19.12.2006 року визнати неконституційним. Пункт 5. Рішення Конституційного суду в цій справі має преюдиційне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Пункт 6. Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 350 грн., з 1 квітня – 359 грн., з 1 жовтня – 366 грн. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., а з жовтня – 411 грн. Згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., а з 1 жовтня – 489 грн. Таким чином, сума соціальної допомоги за 2006-2008 роки становить 4463 грн. 10 коп.
Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, законів України, крім того, про належні як дитині війни виплати повідомлено не було, тому про факти порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі. Отже, про грубе порушення прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
Просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 до 01.11.2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді нарахувати на мою користь недоплачену мені як дитині війни щомісячну держану соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891 гривні 90 копійок.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився надав до суду заяву щодо можливості розгляду справи за їх відсутності. Представником відповідача до суду надані письмові заперечення в яких зазначено, що управління ПФУ в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету.
Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду України не включені до Державного бюджету України. Статтею 9 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачені виплати, які здійснюються за рахунок коштів пенсійного фонду, виплати дітям війни серед перерахованих в ст. 9 пенсійних виплат відсутні. Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснює всі виплати на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", будучи органом виконавчої влади виконує нормативні акти, які діють в певний проміжок часу. Крім цього згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який є спеціальною нормою та положенням про управління Пенсійного фонду України в районах , містах і районах у містах передбачено, щодо функцій управлінь Пенсійного фонду входить призначення ( перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, позивач же просив зобов'язати проводити нарахування щoмicячнoї соціальної державної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Представник відповідача посилається на те, що до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата. І із норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вбачається, що виплати дітям війни повинні проводити органи Пенсійного фонду. Вважає жоден з правових актів, які регулюють дані правовідносини не покладає обов'язку на органи Пенсійного фонду даних виплат. Крім цього посилається на ст. 100 КАС України, та управління наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог, так як минув річний строк звернення до суду визначений ст. 99 КАС України. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка, є громадянкою України, отримує пенсію за віком. Згідно ЗУ ?ро соціальний захист дітей війни ” є дитиною війни має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ ЗУ від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Розділ II цього Закону набрав чинності 01.01.2008 року.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, виходячи із обґрунтування доводів сторін суд дійшов висновку, щодо зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачці доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки його відмова у перерахунку та виплаті даної соціальної підтримки є незаконною.
Згідно підпункту 2 п. 41 р. ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.
Рішенням № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (ч. 2 ст. 150).
Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно також зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу доплати до пенсії, передбачені ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, у розмірі, що буде передбачено діючим законодавством у відповідні періоди.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача в запереченні про те, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного підвищення до пенсії.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати бездіяльність даного управління протиправною.
Доводи представників відповідачів щодо пропущення позивачкою строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивачки тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то, зважаючи на те, що позивачка є особою похилого віку, та лише із засобів масової інформації дізналася про порушення свого права, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду позивачкою не пропущено.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), ЗУ «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 104, 105, 106, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання неправомірною бездіяльність та зобов’язання провести перерахунок та виплату пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни» – задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо нездійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни".
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни" починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В решті заявлених вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Кіровський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України шляхом подання апеляційної скарги в строк, передбачений для подання заяви про апеляційне оскарження. Одночасно копія апеляційної скарги направляється до апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда підпис Бурко Р.В.
З оригіналом згідно
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда Бурко Р.В.