Справа № 2а – 2219/09/0308

 Л У Ц Ь К И Й   М І С Ь К Р А Й О Н Н И Й  С У Д   В О Л И Н С Ь К О Ї  О Б Л А С Т І

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

14 жовтня  2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області  

в складі:

    головуючого судді                    Івасюти  Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни ,-  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 . звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.  

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що має статус дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Протягом 2006-2008 років їй така допомога не нараховувалася та не виплачувалася. Просить зобов'язати відповідача провести їй нарахування державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки і за 12 місяців 2008 року.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з’явилися, проте подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України ухвалою суду від 09.02.2009 року вирішено здійснити судовий розгляд справи за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни  в порядку письмового провадження.  

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1   знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинської області і одночасно отримує надбавку до пенсії як члену сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця згідно ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та наділена правовим статусом дитини війни. Як вбачається з довідки відповідача № 1542 від 11.09.2009 року – ОСОБА_1 . протягом 2006-2008 років отримувала пенсію за віком без доплати як дитині війни, проте їй виплачувалося підвищення до пенсії як члену сім’ї загиблого (померлого)  військовослужбовця.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно із п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Оскільки позивач отримує надбавку до пенсії в разі втрати годувальника військовослужбовця, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому втратила своє право на отримання підвищення до пенсії за Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і не має права на отримання надбавки як дитина війни передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, оскільки позивач є членом сім’ї померлого військовослужбовця, користується пільгами, передбаченими ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в тому числі протягом 2006-2008 років одержувала підвищення до пенсії в разі втрати годувальника військовослужбовця, не зверталася до відповідача із заявою про відмову від пільг в разі втрати годувальника військовослужбовця та надання пільг як дитині війни, тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 71, 122, 159, 163, 167 КАС України, на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” від 22.10.1993 року № 3551-XII, Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, суд, -

  п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1  до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк з дня подання заяви про апеляційне оскарження, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького  міськрайонного суду                                                           Л.В.  Івасюта