Справа № 2-2461/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
29 вересня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
в складі: головуючої – судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Шафранюк І.Ф.,
з участю представника позивача Самчук Ю.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставлене майно , -
В С Т А Н О В И В :
30 січня 2009 року в суд звернувся АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк” з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свій позов мотивує тим, що 24 квітня 2008 року між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, від імені якого діяла Волинська обласна філія та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір про надання повальної кредитної лінії № 070-22-122/08, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами (траншами) грошові кошти зі сплатою 14 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному у Додатку № 1 до Договору кредиту, що є його невід’ємною частиною в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 150 000 доларів США із зниження ліміту заборгованості відповідно до графіку, зазначеного в Договорі та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 23.04.2018 року.
ОСОБА_2 . відповідно до п.п. 3.3.7, 3.3.8 п. 3.3. Договору зобов'язувалася своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1., 2.4., 3.3.14 цього Договору, сплачувати проценти в порядку, визначеному п.п. 1.1.1., 2.4., 2.9. цього Договору та комісії в розмірах та порядку передбачених цим Договором.
Банк, свої передбачені договором зобов'язання виконав повністю, надавши кредитні кошти в розмірі 150 000,00 доларів США шляхом перерахування на позичковий рахунок позичальника № 22030070167791 згідно меморіального валютного ордеру № 7-020 від 24.04.2008 року для подальшого зняття готівкою, отримання якої позичальником підтверджується заявою на видачу готівки № 1-001 від 25.04.2008 року, на якій наявний її підпис про їх отримання.
В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту 24.04.2008 року Банком було укладено з ОСОБА_2 . іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1464, за умовами якого відповідачем було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: офісне приміщення загальною площею 64,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також з ОСОБА_1 . - договір поруки № 24/04/08-1, відповідно до якого відповідач поручилася за виконання позичальником зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 070-22-122/08 від 24.04.2008 року у повному обсязі та зобов'язувалася відповідати перед Кредитором разом із Позичальником як солідарний боржник.
19.09.2008 року було внесено зміни до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №и 070-22-122/08 від 24.04.2008 року шляхом укладення додаткової угоди до нього, якою було встановлено максимальний ліміт заборгованості на рівні 111 800,00 доларів США.
Згідно заяви позичальника від 18.09.2008 року № 96/459 щодо заміни предмета іпотеки в забезпечення виконання її зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії 19.09.2008 року з врахуванням внесених змін до нього Банком було укладено з майновим поручителем-фізичною особою ОСОБА_1 , іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7378, за умовами якого ОСОБА_1 . було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: нежитлове (офісне) приміщення загальною 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язання позичальника за договором кредиту було забезпечене також порукою ОСОБА_1 ., встановленою договором поруки № 24/04/08-1 від 24.04.2008 року, до якого було внесено відповідні зміни шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 19.09.2008 року.
Листом № 8-41/96-1014 від 14.10.2008 року позичальника було повідомлено про збільшення ставки за користування кредитом до 15 % річних у зв'язку із підвищенням облікової ставки НБУ, зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України та відповідно до рішення Управляючого комітету роздрібного бізнесу АКБ «Укрсоцбанк» № 380 від 24.09.2008 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Однак позичальник свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково: в частині сплати суми основного 6оргу в розмірі 38201,38 доларів США та в частині сплати відсотків в сумі 7788,62 доларів США.
У зв'язку з невиконанням Позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, 24.10.2008 року Банком було направлено їй повідомлення № 18-41/96-1417, з нагадуванням про наявність простроченої заборгованості за кредитом та попередженням про можливі наслідки несплати наявної суми заборгованості. Однак відповіді на вказаний лист позичальник не дала, вимог, зазначених у ньому, не виконала.
11.11.2008 року Банком на адресу ОСОБА_2 . було направлено претензію № 02-05/96-1495 з вимогою погасити наявну заборгованість за кредитом, нарахованими відсотками та штрафними санкціями. Однак у встановлений законом строк відповідач відповіді на претензію не дала, вимог, зазначених у ній, не виконала.
11.11.2008 року претензією № 02-05/96-1496 було повідомлено і майнового поручителя ОСОБА_1 . про невиконання позичальником умов кредитного договору та попередженням про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, факт отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 9817053, на якому наявний підпис майнового поручителя від 26.11.2008 року.
Відповідно до п. 4.1. Договору у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4., 2.9 цього Договору, комісій, передбачених умовами цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту (Траншів кредиту), визначених п. 1.1., 3.2.3, 3.3.8.1, 3.3.14 цього Договору Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
У зв’язку з несвоєчасним погашенням суми основного боргу та відсотків відповідачу нарахована пеня в сумі 2819,44 грн.: в тому числі 1201,82 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно, 1617,62 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно.
Заборгованість позичальника перед Банком станом на 26.01.2009 року становить 914496,98 (дев’ятсот чотирнадцять тисяч чотириста дев’яносто шість гривень 98 коп.) гривень в тому числі:
• - сума строкової заборгованості за кредитом – 107 912,00 грн., еквівалент 830 922,40 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ;
• - сума простроченої заборгованості за кредитом - 29 926,98 грн., еквівалент 3 886,62 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ;
• - сума простроченої заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 24.04.2008 року по 25.01.2009 року - 50 828,16 грн., еквівалент 6 601,06 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ;
• - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно -1201,82 гри.;
• - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно -1 617,62 грн.
Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Підпунктом 3.2.3.1 п.п. 3.2.3 п.3.2 та п. 4.5. Договору кредиту передбачено, що Кредитор має право вимагати дострокового повернення Кредиту (Траншів Кредиту), нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі: затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів.
Таким чином, незважаючи на той факт, що кінцевий термін погашення заборгованості за Договором кредиту – 23 квітня 2018 року, Банк вправі заявити вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості.
Частиною 2 ст. 591 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України від 05.06.2003 року «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п.п. 2.4.3 п. 2.4 іпотечного договору від 19.09.2008 року Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 33 Закону «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Відповідно до п.п. 4.5.1 п. 4.5 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із способів, в т.ч. на підставі рішення суду .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Як вбачається із висновку про вартість об'єкта оцінки, підготовленого 16.09.2008 року експертом-оцінювачем ТзОВ «Атланта» ЛТД Волинцевою О.І., ринкова вартість об'єкта складає 847 350,00 грн. Згідно п. 1.1 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 775 135,00 грн. Сума ж заборгованості за кредитним договором складає 914 496,98 грн.
Однак, відповідач одночасно є і поручителем, а відтак, згідно ч. 1-2 ст. 554 ЦК України та п. 1.1., п.п. 3.1.2 п. 3.1 Договору поруки № 24/04/08-1 від 24.04.2008 року відповідає перед кредитором як солідарний боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків усім своїм майном, на яке може бути звернуто стягнення.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави не покриває вимог заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає з іншого майна боржника, якщо інше не встановлено договором. П.п. 2.4.10 п. 2.4 іпотечного договору від 19.09.2008 року передбачено, що у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог Іпотекодержателя, забезпечених іпотекою, він має право отримати решту суми з іншого майна Іпотекодавця у порядку, встановленому законом.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку» та п. 4.6 іпотечного договору від 19.09.2008 року позивач просить визначити в рішенні суду такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Банк, незважаючи на наявність в договорі третейського застереження просить суд розглянути вказаний спір та вирішити його по суті, за умови, якщо від відповідача до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами не надійде заперечення проти вирішення спору в суді.
Позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерно - комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” заборгованість в сумі 914496,98 грн., в тому числі - сума строкової заборгованості за кредитом – 830922,40 грн., еквівалент 107912,00 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ; сума простроченої заборгованості за кредитом – 29926,98 грн., еквівалент 3886,62 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ; сума простроченої заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 24.04.2008 року по 25.01.2009 року – 50828,16 грн., еквівалент 6601,06 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно – 1201,82 гри.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно – 1617,62 грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно за іпотечним договором від 19.09.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., - нежитлове офісне приміщення загальною 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, та визначити такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, а також стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
03.03.2009 року представник позивача уточнила позовні вимоги згідно заяви від 03.03.2009 року № 02-05/85-18, в якій вказала, що відповідач по справі (майновий поручитель) є одночасно і поручителем, а відтак, відповідно ч. 1,2 ст. 554 ЦК України та п. 1.1, п.п. 3.1.2 п. 3.1 Договору поруки № 24/04/08-1 від 24.04.2008р. відповідає перед кредитором як солідарний боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків усім своїм майном, на яке може бути звернуто стягнення. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в повному обсязі.
Однак, ринкова вартість нерухомого майна, про звернення стягнення на яке ставиться питання, згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, підготовленого 16.09.2008р. експертом-оцінювачем ТзОВ «Атланта» ЛТД Волинцевою О.І., складає 847 350,0 грн. П. 1.1 іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін встановлена на рівні 775 135,00 грн. Сума ж заборгованості за кредитним договором складає 914 496,98 грн.
В позовній заяві ставиться вимога про визначення в рішенні суду такого способу реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, оцінка нерухомого майна здійснювалася на момент укладення іпотечного договору.
Відповідно ж до ст.43 ЗУ «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
П. 3.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 745/4038, також передбачає, що спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості, передбачені Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 N 74/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 15.12.99 за N 865/4158.
Отже, враховуючи той факт, що оцінка нерухомого майна, на яке звертається стягнення, відповідно до Закону проводиться в процедурі виконавчого провадження, не виключено, що його ринкова вартість може бути встановлена суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому від суми заборгованості.
Проте можливий і варіант, коли суми коштів, які буде отримано шляхом реалізації предмета іпотеки для повного задоволення вимог Банку буде недостатньо.
Відповідно до ч.4 ст.591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави не покриває вимог заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає з іншого майна боржника, якщо інше не встановлено договором. Згідно ст..47 ЗУ «Про іпотеку» якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги Іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна боржника у порядку, встановленому законом. П.п. 2.4.10 п. 2.4 іпотечного договору від 19.09.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрованого в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7378, передбачено, що у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог Іпотекодержателя, забезпечених іпотекою, він має право отримати решту суми з іншого майна Іпотекодавця у порядку, встановленому законом.
Однак, враховуючи той факт, що встановити, за якою ціною буде реалізовано предмет іпотеки, як на час подання позову, так і на момент винесення рішення неможливо, то у разі недостатності цих коштів для задоволення вимог Банку як Іпотекодержателя в повному обсязі, він буде позбавлений можливості реалізувати своє передбачене ст. 591 ЦК України та п.п. 2.4.10 п. 2.4 Договору іпотеки право отримати суму, якої не вистачає з іншого майна боржника, оскільки в позовній заяві ставилася вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення лише на заставлене майно, а суд, відповідно до ст.11 ЦПК України, буде не вправі вийти за межі заявлених вимог та задоволити позов про стягнення заборгованості не лише шляхом звернення стягнення на заставлене майно, ай за рахунок іншого майна відповідача, а ДВС, відповідно, звернути стягнення на інше майно боржника, так як відповідно до ч.2 ст.52 ЗУ N 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження» у разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.
Просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 914 496, 98 грн. та 1730 грн. судових витрат, в т.ч. 1700 грн. судового збору та 30 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.09.2008р., посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7378 – нежитлове (офісне) приміщення загальною площею 41,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та інше майно.
В судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги, заявлені в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 . в судове засідання не з’явилася по невідомих суду причинах, хоча належним чином була повідомлена про місце, день та час розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток, а тому суд зі згоди представника позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 24 квітня 2008 року між АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”, від імені якого діяла Волинська обласна філія та фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір про надання повальної кредитної лінії № 070-22-122/08, відповідно до умов якого Банк зобов'язувався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання окремими частинами (траншами) грошові кошти зі сплатою 14 % річних та комісій в розмірі та порядку, визначеному у Додатку № 1 до Договору кредиту, що є його невід’ємною частиною в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 150 000 доларів США із зниження ліміту заборгованості відповідно до графіку, зазначеного в Договорі та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 23.04.2018 року (а.с. 6-10).
ОСОБА_2 . відповідно до п.п. 3.3.7, 3.3.8 п. 3.3. Договору зобов'язувалася своєчасно та в повному обсязі погашати Кредит із можливими штрафними санкціями в порядку, визначеному п. 1.1., 2.4., 3.3.14 цього Договору, сплачувати проценти в порядку, визначеному п.п. 1.1.1., 2.4., 2.9. цього Договору та комісії в розмірах та порядку передбачених цим Договором.
Банк, свої передбачені договором зобов'язання виконав повністю, надавши кредитні кошти в розмірі 150 000,00 доларів США шляхом перерахування на позичковий рахунок позичальника № 22030070167791 згідно меморіального валютного ордеру № 7-020 від 24.04.2008 року (а.с. 32) для подальшого зняття готівкою, отримання якої позичальником підтверджується заявою на видачу готівки № 1-001 від 25.04.2008 року, на якій наявний її підпис про їх отримання (а.с. 33).
В забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту 24.04.2008 року Банком було укладено з ОСОБА_2 . іпотечний договір (а.с. 19-22), посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1464, за умовами якого відповідачем було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: офісне приміщення загальною площею 64,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , а також з ОСОБА_1 . - договір поруки № 24/04/08-1 (а.с. 29-30), відповідно до якого відповідач поручилася за виконання позичальником зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 070-22-122/08 від 24.04.2008 року у повному обсязі та зобов'язувалася відповідати перед Кредитором разом із Позичальником як солідарний боржник.
19.09.2008 року було внесено зміни до договору про надання відновлювальної кредитної лінії №и 070-22-122/08 від 24.04.2008 року шляхом укладення додаткової угоди до нього, якою було встановлено максимальний ліміт заборгованості на рівні 111 800,00 доларів США (а.с. 11-13).
Згідно заяви позичальника від 18.09.2008 року № 96/459 (а.с. 23) щодо заміни предмета іпотеки в забезпечення виконання її зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії 19.09.2008 року з врахуванням внесених змін до нього Банком було укладено з майновим поручителем-фізичною особою ОСОБА_1 , іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрований в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7378 (а.с. 24-27), за умовами якого ОСОБА_1 . було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: нежитлове (офісне) приміщення загальною 41,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язання позичальника за договором кредиту було забезпечене також порукою ОСОБА_1 ., встановленою договором поруки № 24/04/08-1 від 24.04.2008 року, до якого було внесено відповідні зміни шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 19.09.2008 року (а.с. 31).
Листом № 8-41/96-1014 від 14.10.2008 року (а.с. 34) позичальника було повідомлено про збільшення ставки за користування кредитом до 15 % річних у зв'язку із підвищенням облікової ставки НБУ, зростання вартості грошових ресурсів на міжбанківському кредитному ринку України та відповідно до рішення Управляючого комітету роздрібного бізнесу АКБ «Укрсоцбанк» № 380 від 24.09.2008 року.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Однак позичальник свої договірні зобов'язання щодо своєчасної сплати суми кредиту та відсотків за користування грошовими коштами виконав частково: в частині сплати суми основного 6оргу в розмірі 38201,38 доларів США та в частині сплати відсотків в сумі 7788,62 доларів США.
У зв'язку з невиконанням Позичальником умов договору кредиту щодо своєчасної сплати суми основного боргу, відсотків за користування грошовими коштами, 24.10.2008 року Банком було направлено їй повідомлення № 18-41/96-1417 (а.с. 35), з нагадуванням про наявність простроченої заборгованості за кредитом та попередженням про можливі наслідки несплати наявної суми заборгованості. Однак відповіді на вказаний лист позичальник не дала, вимог, зазначених у ньому, не виконала.
11.11.2008 року Банком на адресу ОСОБА_2 . було направлено претензію № 02-05/96-1495 (а.с. 36) з вимогою погасити наявну заборгованість за кредитом, нарахованими відсотками та штрафними санкціями. Однак у встановлений законом строк відповідач відповіді на претензію не дала, вимог, зазначених у ній, не виконала.
11.11.2008 року претензією № 02-05/96-1496 (а.с. 37) було повідомлено і майнового поручителя ОСОБА_1 . про невиконання позичальником умов кредитного договору та попередженням про можливе звернення стягнення на предмет іпотеки, факт отримання якої підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 9817053 (а.с.38), на якому наявний підпис майнового поручителя від 26.11.2008 року.
Відповідно до п. 4.1. Договору у разі прострочення Позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4., 2.9 цього Договору, комісій, передбачених умовами цього Договору, а також прострочення строків повернення Кредиту (Траншів кредиту), визначених п. 1.1., 3.2.3, 3.3.8.1, 3.3.14 цього Договору Позичальник сплачує Кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.
У зв’язку з несвоєчасним погашенням суми основного боргу та відсотків відповідачу нарахована пеня в сумі 2819,44 грн.: в тому числі 1201,82 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно, 1617,62 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно.
Заборгованість позичальника перед Банком станом на 26.01.2009 року становить 914496,98 (дев’ятсот чотирнадцять тисяч чотириста дев’яносто шість гривень 98 коп.) гривень в тому числі:
• - сума строкової заборгованості за кредитом – 107 912,00 грн., еквівалент 830 922,40 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ;
• - сума простроченої заборгованості за кредитом - 29 926,98 грн., еквівалент 3 886,62 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ;
• - сума простроченої заборгованості за відсотками, нарахованими за період з 24.04.2008 року по 25.01.2009 року - 50 828,16 грн., еквівалент 6 601,06 доларів США відповідно до офіційного курсу НБУ;
• - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно -1201,82 гри.;
• - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 13.10.2008 року по 25.01.2009 року включно -1 617,62 грн.
Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Підпунктом 3.2.3.1 п.п. 3.2.3 п.3.2 та п. 4.5. Договору кредиту передбачено, що Кредитор має право вимагати дострокового повернення Кредиту (Траншів Кредиту), нарахованих процентів, сплати комісії та можливих штрафних санкцій у разі: затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на 30 календарних днів.
Таким чином, незважаючи на той факт, що кінцевий термін погашення заборгованості за Договором кредиту – 23 квітня 2018 року, Банк вправі заявити вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості.
Частиною 2 ст. 591 ЦК України визначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України від 05.06.2003 року «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно п.п. 2.4.3 п. 2.4 іпотечного договору від 19.09.2008 року Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки.
Частиною 1 ст. 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 33 Закону «Про іпотеку» визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Відповідно до п.п. 4.5.1 п. 4.5 Іпотечного договору Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на Предмет іпотеки в один із способів, в т.ч. на підставі рішення суду .
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Як вбачається із висновку про вартість об'єкта оцінки, підготовленого 16.09.2008 року (а.с. 39) експертом-оцінювачем ТзОВ «Атланта» ЛТД Волинцевою О.І., ринкова вартість об'єкта складає 847 350,00 грн. Згідно п. 1.1 (а.с. 24) іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 775 135,00 грн. Сума ж заборгованості за кредитним договором складає 914 496,98 грн.
Однак, відповідач одночасно є і поручителем, а відтак, згідно ч. 1-2 ст. 554 ЦК України та п. 1.1., п.п. 3.1.2 п. 3.1 Договору поруки № 24/04/08-1 від 24.04.2008 року відповідає перед кредитором як солідарний боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків усім своїм майном, на яке може бути звернуто стягнення.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 591 ЦК України якщо сума, одержана від реалізації предмета застави не покриває вимог заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає з іншого майна боржника, якщо інше не встановлено договором. П.п. 2.4.10 п. 2.4 іпотечного договору від 19.09.2008 року передбачено, що у разі, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог Іпотекодержателя, забезпечених іпотекою, він має право отримати решту суми з іншого майна Іпотекодавця у порядку, встановленому законом.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 39, 41 Закону України «Про іпотеку» та п. 4.6 іпотечного договору від 19.09.2008 року позивач просить визначити в рішенні суду такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Пунктом 6.2 Договору кредиту та пунктом 5.2 іпотечного договору передбачено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий зазначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Отже, вказані договори містять третейське застереження.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 207 ЦПК України встановлено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.
Вимога цієї статті ЦПК України щодо розгляду справи судом лише за умови відсутності заперечення відповідача проти вирішення спору в суді випливає із положень ст. 651 Цивільного України, яка забороняє односторонню відмову від договору або односторонню зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 15 зазначено вище Закону визначено, що спір може бути переданий на вирішення до третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.
З положення цієї статті закону опосередковано випливає можливість розгляду справи компетентним судом навіть за наявності в договорі третейського застереження.
Частина 1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України визначає, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Оскільки наявний між сторонами спір є цивільно-правовим, то, відповідно до цієї статті процесуального закону, повинен вирішуватися за правилами цивільного судочинства. Отже, вказаний спір підвідомчий загальним судам.
Аналіз вищенаведеного дає підстави дійти висновку, що незважаючи на наявність укладеної між сторонами третейської угоди, суд може прийняти до свого провадження підвідомчий йому спір та вирішити його по суті за умови, що від відповідача не надійде заперечення проти вирішення спору в суді.
Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід задовольнити позов АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”.
Крім того, з відповідача підлягають до стягнення судового збору в розмірі 1700 грн. та понесені позивачем судові витрати в розмірі 30 гривень – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 526, 527, 546, 549, 589, 590, 599, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ід.н. НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” (який знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Щопена, 22а, р № 37390070990035, МФО 303019, код ЄДРПОУ 09303015) заборгованість в сумі 914 496, 98 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 19.09.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 ., зареєстрованим в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 7378 – нежитлове (офісне) приміщення загальною площею 41,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та інше, належне ОСОБА_1 . майно. Визначити такий спосіб реалізації предмета іпотеки, як продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Стягнути з ОСОБА_1 , в користь Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 1700 (одна тисяча сімсот) гривень судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою ОСОБА_1 , яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук