Справа № 2 - 408/09р.

ЛУЦЬКИЙ  МІСЬКРАЙОННИЙ  СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

У Х В А Л А  

22 жовтня 2009 року                     Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді  Савицької Н.В.,

при секретарі      - Загородній О.А.

з участю представника позивача – Рязанцева О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом Малого приватного підприємства «К.О.Т.» до ОСОБА_1 , приватного підприємця ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Ксена», Відкритого акціонерного товариства «Кредит банк» про визнання правочинів недійсними та відшкодування збитків, завданих простроченням забов’язання,  -

в с т а н о в и в:

            З ініціативи суду в судовому засіданні вирішувалось питання про закриття провадження в даній справі оскільки, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    В судовому засіданні представник МПП «К.О.Т.» - Рязанцев О.Є. заперечив щодо закриття провадження у даній справі оскільки, є вирок суду яким визнано винним ОСОБА_1 . у передачі верстата шляхом обману в заставу ВАТ «Кредит- банк».

           Заслухавши думку учасника процесу, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що провадження по даній справі слід закрити оскільки, справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

    Як вбачається з матеріалів справи, Мале приватне підприємство «К.О.Т.» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 ., приватного підприємця ОСОБА_2 ., ПП. «Ксена», ВАТ «Кредитбанк» про визнання правочинів недійсними та відшкодування збитків, завданих простроченням забов’язання. Просить суд, визнати недійсними правочини з безоплатної передачі верстата в серпні 2003 року приватному підприємцю ОСОБА_2 . та передачі верстата від приватного підприємця ОСОБА_2 . у власність приватного підприємства «Ксена» та передачі верстата  приватним підприємство «Ксена» у заставу ВАТ «Кредитбанк».

    Крім того, позивач просить суд, стягнути з ВАТ «Кредитбанк» в користь Приватного підприємства «Ксена» збитки, завдані простроченням повернення верстата в розмірі 67200,00 грн.

    Як вбачається з договору оренди від 20.01.2009 р. МПП «К.О.Т.» передало  в оренду ТзОВ «Корвет»  шліфувальний верстат «Sandingmaster”.

    При укладенні даного договору відповідач ОСОБА_1 . діяв від імені підприємства ТзОВ «Корвет»  будучи директором.

    Даний договір оренди був підписаний директором ОСОБА_1 . у відповідності до наданих йому повноважень статутом підприємства.

    Ст. 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

    На думку суду, виник спір між суб’єктами підприємницької діяльності, а тому спір підвідомчий господарському суду і справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства оскільки, вимоги щодо визнання правочинів недійсними та стягнення збитків, позивач заявив саме до суб’єктів  підприємницької діяльності.

    Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника позивача Рязанцева О.Є. про те, що правочин щодо передачі ОСОБА_1 . верстата приватному підприємцю ОСОБА_2 . був вчинений одним із відповідачів як фізичною особою. Оскільки, ОСОБА_1 . передаючи верстат приватному підприємцю діяв від імені підприємства ТзОВ «Корвет»  так як верстат отриманий в оренду від МПП «К.О.Т.».

    Разом з тим, як вбачається з вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2005 р. ОСОБА_1 . визнано винним у вчиненні злочину згідно ст. 192 ч. 2 КК України (заподіяння майнової шкоди у великих розмірах).

    Отже, позивач не позбавлений можливості звернутися в суд з позовом до ОСОБА_1 . про відшкодування шкоди завданої злочином.

    Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини існують у сфері господарювання на думку суду, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити.

            Керуючись  п.1 ч. 1 ст. 205, ст. 210 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

     Провадження у справі за позовом  Малого підприємства «К.О.Т.» до ОСОБА_1 , приватного підприємця ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Ксена», Відкритого акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання правочинів недійсними та відшкодування збитків, завданих простроченням забов’язання -  закрити.

             На ухвалу може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом п’яти днів з дня її проголошення.

 Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Луцького міськрайонного суду                                                   Савицька Н.В.