Справа № 2-3857/2009р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого – судді - Івасюти Л.В.
при секретарі - Зінчук А.О.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про незаконність односторонньої зміни умов кредитного договору, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про незаконність односторонньої зміни умов кредитного договору.
Позовні вимоги мотивує тим, що 15.08.2007 року між нею та відповідачем КБ «ПриватБанк» було укладено договір про іпотечний кредит № UOYOG400000276, у відповідності до якого позивачка отримала кредитні кошти в сумі 217781,25 грн. із сплатою відсотків в розмірі 15,6 річних та кредитний договір № UOYOG500000276, згідно якого відповідач зобов’язувався надати позивачці з 15.08.2007р. до 15.08.2022р. строковий кредит у розмірі 72 592,75 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 15,6 річних.
В червні 2008р. та в січні 2009р. відповідач повідомив позивача про підвищення відсоткової ставки за кредитним договором, що, на думку позивача, суперечить діючому законодавству, оскільки укладеним договором № UOYOG400000276 передбачено право банку встановлювати новий розмір відсоткової ставки за кредитом в наступних випадках: порушення позичальником кредитної дисципліни, погіршення фінансового стану позичальника, здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами або кредитами або зміни в грошово-кредитній політиці НБУ. При цьому банк за 14 днів до вступу в силу зміненої відсоткової ставки направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки.
Посилаючись на вищенаведене, просить суд визнати незаконними односторонні зміни до кредитних договорів № UOYOG400000276 і № UOYOG500000276 від 15.08.2007р., укладених між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», заборонити відповідачу в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку за зазначеними кредитними договорами.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві та просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Суд зі згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що 15.08.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит № UOYOG400000276, у відповідності до якого позивачка отримала кредитні кошти в сумі 217781,25 грн. із сплатою відсотків в розмірі 15,6 річних та кредитний договір № UOYOG500000276, згідно якого відповідач зобов’язувався надати позивачці з 15.08.2007р. до 15.08.2022р. строковий кредит у розмірі 72 592,75 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 15,6 річних.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на адресу позивача 26.06.2008р. та 25.12.2008р. було направлено листи про підвищення відсоткової ставки за кредитними договорами, зокрема, з 15.08.2008р. за договором про іпотечний кредит № UOYOG400000276 ставка збільшилась до 2,09%, за кредитним договором № UOYOG500000276 ставка збільшилась до 30% річних. Позивач згоди на зміну відсоткової ставки за кредитними договорами не давала.
Змінюючи відсоткову ставку банк послався на те, що Державна іпотечна установа відмовилась викупляти кредити у КБ «ПриватБанк», що приводить до збитків у Банку, а тому у відповідності до п.8.9 Договору рол іпотечний кредит Банк змушений змінити процентну ставку за договором, в зв’язку з чим, починаючи з 15.08.2008р. за договором про іпотечний кредит № UOYOG400000276 ставка становить 2,09%. Таким чином, відповідач порушив умови вказаного договору, оскільки в ньому не передбачено обов’язковість викуплення кредиту і зміну від цього відсоткової ставки. Крім того, в січні 2009 року позивач отримала від відповідача повідомлення, яким він збільшив відсоткову ставку до 30% річних по кредитному договору № UOYOG500000276 від 15.08.2009р. В договорі передбачено ( п.7.1) сплату відсотків у розмірі 15,6 % річних, а в п.2.3.1 вказано, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань в страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банку у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара. Однак, в повідомленні не вказана причина підвищення майже вдвічі відсоткової ставки за кредитом.
При підвищенні відсоткової ставки у якості обґрунтування за користування кредитом банк послався на зміну кон’юнктури ринку грошових ресурсів, як це передбачено в договорі. Але кон’юнктура ринку це не стала величина, а підвищення відсоткової ставки стосується всього строку договору. В пропозиції про підвищення відсоткової ставки обставини, які обґрунтовували саме цей розмір підвищення відсоткової ставки не наведені.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, оцінивши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не вправі був змінювати в односторонньому порядку відсоткову ставку за кредитними договорами № UOYOG400000276 і № UOYOG500000276 від 15 серпня 2007року.
Разом з тим, суд не вбачає підстав щодо заборони відповідача в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку за кредитними договорами № UOYOG400000276 і № UOYOG500000276 від 15 серпня 2007 року.
Керуючись ст. ст.8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 207, 651, 654, 1055 ЦК України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», суд,-
в и р і ш и в :
Визнати незаконними односторонні зміни до кредитних договорів № UOYOG400000276 і № UOYOG500000276 від 15 серпня 2007року, укладені між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта