ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2а- 4482 /09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2009 року, 18 год. 05 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кравчука В.М.,
суддів Качур Р.П., Коморного О.І.,
при секретарі судового засідання Ганачівській Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України про поновлення на дійсній військовій службі, -
В С Т А Н О В И В:
13 липня 2009 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, міністра оборони України з вимогою поновити його на дійсній військовій службі. Ухвалою суду від 14.07.2009 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк до 29.07.2009 року на усунення недоліків, наведених в мотивувальній частині ухвали, та приведення її у відповідність з вимогами п.4 ч.1 та ч.3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
В частині долучення до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у відповідності до ч. 3 ст. 106 КАС України, позивачем вимоги ухвали від 14.07.2009 року виконано. Ухвалою суду від 23.07.2009р. відкрито провадження у справі. В доповненнях до позовної заяви від 18.08.2009р. (а.с. 50) позивач просить поновити його на дійсній військові службі по місцю його попереднього перебування на службі у м. Львові. В обґрунтування позову у позовній заяві (а.с. 3) покликається на те, що відповідачі злісно та протягом тривалого часу порушують його соціальні права та пільги, як пенсіонера, полковника у відставці, йому не видають довідку про обліковий стан, дискримінують його за соціальною ознакою, його сім‘ю було позбавлено пільг, йому не надають інформації з архівних документів, не реагують на його неодноразові звернення.
У доповненнях до позовної заяви (а.с. 50) позивач скаржиться на незадовільні побутові умови проживання, зазначає, що звільнення з дійсної військової служби призвело до порушення усіх його конституційних прав, скасовано усі його права та пільги, виключено з усіх видів забезпечення, виключено воду, газ електрику в помешканні по вул. Авіаційній, 3/7. Вважає, що єдиним реальним шляхом поширити дію норм Конституції України на позивача та його сім‘ю є поновлення його на дійсній військовій службі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив. Покликається на те, що звільнення ОСОБА_1 з дійсної військової служби 29.03.1999р. відбулося у встановленому законом порядку, позивач наказ про звільнення не оскаржував, звернувся до суду із пропуском строку, на момент звернення до суду досяг граничного віку проходження військової служби. Вважає позов безпідставним і просить відмовити.
Клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні відповідача Генеральної прокуратури України Суд не задовольнив, а тому зазначена особа участі у справі не брала.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
Наказом заступника Міністра оборони України № 094 від 29.03.1999р. (а.с. 4) ОСОБА_1 був звільнений з у запас за пунктом 65 підпункт «Б» (за віком) з посади заступника начальника з виховної роботи 117 авіаційного ремонтного заводу 14-го Авіаційного корпусу. В наказі зазначено, що звільняється із залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду військової частини.
Наказом командира військової частини 36983 від 27.04.1999р. № 42 (а.с. 19) ОСОБА_1 з 10.06.1999р. виключено зі списків особового складу частини, усіх видів забезпечення. На примірнику наказу, копія якого наявна в матеріалах справи є резолюція такого змісту: «Зняти з квартирного забезпечення: виключити воду, електрику, газ». Позивач стверджує, що на підставі цієї резолюції помешкання по АДРЕСА_1 де він мешкає з сім‘єю, у 1999 році було від‘єднане від централізованого водопостачання, газу та електрики. З цього часу ОСОБА_1 неодноразово звертався із скаргами до Міністерства оборони України, правоохоронних органів та із позовними заявами до судів, в яких покликався на порушення адміністрацією авіаційно-ремонтного заводу його житлових та соціальних прав.
В провадженні Личаківського районного суду м. Львова (суддя – Лакомська Ж.І.) перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного військового комісаріату та інших про перерахунок дійсної вислуги років та розміру грошового забезпечення, відшкодування моральної шкоди (а.с. 33).
В провадженні Залізничного районного суду м. Львова (суддя – Боровков Д.О.) перебуває справа за позовом прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод» та Міністерства оборони України про поновлення ОСОБА_1 на квартирному обліку за місцем звільнення на пенсію (а.с. 34).
В судовому засіданні позивач пояснив, що рішення у цих справах не прийнято, судові засідання не проводяться, на його численні звернення суди не відповідають.
ОСОБА_1 звертався також до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Генеральної прокуратури України про зобов‘язання виконати ухвалу суду від 2005 року, тобто відкрити кримінальну справу проти посадових осіб авіаційно-ремонтного заводу. Ухвалою суду від 07.08.2009р. провадження у цій справі (справа № 2а-11090/08/1370) було закрито (а.с. 37).
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 27.07.2009р. залишено без змін рішення Франківського районного суду від 10.06.2009р., яким ОСОБА_1 відмовлено в його позові до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу Міністерства оборони України, Залізничної райадміністрації м. Львова, житлової комісії в/ч 36983 про забезпечення житловою площею, порушення житлового законодавства при розподілі житла серед колишніх військовослужбовців, про визнання недійсним розпоряджень та рішень про надання квартир (а.с. 38).
ОСОБА_1 неодноразово звертався до Міністерства оборони України із проханням видати йому довідку про перебування його на квартирному обліку встановленого взірця (а.с. 4, зв.) Листом Міністерства оборони від 21.01.2009р. ОСОБА_1 було надано відповідь, що питання поновлення на квартирному обліку та забезпечення житловою площею вирішуються за місцем проходження служби, перебування на обліку або в судовому порядку (а.с. 9). Подальше листування з ним припинено на підставі ч.2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», оскільки його звернення кваліфіковані як повторні (а.с. 8) .
Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені в ході судового слідства та судових дебатів, Суд дійшов висновку про безпідставність позову з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під час розгляду справи Суд не встановив порушень прав позивача, які пов‘язані із звільненням з дійсної військової служби у 1999 році. Упродовж 11 років після припинення служби позивач наказів про звільнення не оскаржував, вимог про поновлення на службі не заявляв. Зазначене свідчить про те, що позивач із звільненням погоджувався. Як вбачається з його пояснень та змісту звернень, позивач вважає, що поновлення на службі є способом захисту його пенсійних та житлових прав. Натомість, жодних доводів щодо незаконності звільнення з дійсної військової служби він не навів, а Суд під час судового слідства таких порушень не виявив.
Суд звертає увагу, що захист прав та інтересів особи відбувається у встановленому законом порядку. Цей порядок передбачає, зокрема, розмежування компетенції щодо розгляду справ між судами різних юрисдикцій. Судом встановлено, що позивач захищає свої права у сфері пенсійного та житлового забезпечення шляхом пред‘явлення відповідних позовів до Личаківського та Залізничного районних судів м. Львова. Відтак, ОСОБА_1 реалізував своє конституційне право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про поновлення на дійсній військовій службі не є способами захисту прав, на порушення яких покликається позивач, а належними способами захисту він уже скористався шляхом подання відповідних позовів до інших судів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначені положення у спірних правовідносинах, пов‘язаних із звільненням позивача, відповідачами не порушені. За таких обставин Суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
Керуючись ст. ст. 2, 17-19, 86, 94, 160-163, КАС України, ст. 8 Конституції України, Суд –
П О С Т А Н О В И В :
У позові ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Міністра оборони України про поновлення на дійсній військовій службі - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 жовтня 2009 р. о 12:50
Головуючий суддя В.М.Кравчук
Судді: Р.П.Качур
О.І.Коморний