Справа № 2-173/09                            

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 жовтня 2009 року                                                                                     селище Верховина  

Верховинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

 головуючого-судді Атаманюка Р.І.,з участю

 секретаря : Ласкурійчук С.І.,

 позивача-відповідача : ОСОБА_1,

представника позивача-відповідача: ОСОБА_2,

відповідача-позивача, представника відповідача- позивача: ОСОБА_3,

позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  

представника відповідачів-позивачів, представника позивачів: ОСОБА_7,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8, третьої особи на стороні відповідачів ОСОБА_9 сільської ради про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку та позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_8 і  ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_5, до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на будинок з господарськими спорудами,-

ВСТАНОВИВ:  

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_9 сільська рада про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку, який знаходиться в с.Устеріки. вул.Центральна №97 Верховинського району. Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулись в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_9 сільської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в с.Устеріки, вул.Центральна №97.

Позивач-відповідач ОСОБА_1 свої позовні вимоги мотивує тим, що з 29.04.1977 року він постійно прописаний та проживає в житловому будинку в с.Устеріки. У вказаний будинок він вселився на правах члена сім’ї ОСОБА_12, з якою вів спільне господарство та проживав в фактичних шлюбних відносинах до дня її смерті 22.02.2000 року. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 є його та померлої ОСОБА_12 дітьми.У ОСОБА_12 були також діти від першого шлюбу, які всі на даний час проживають окремо.

На момент його вселення в житловий будинок господарство ОСОБА_12 відносилось до категорії колгоспного двору. Згідно закону право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування в рівних долях мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідачі, які були членами колгоспного двору не витребували свою частку у межах строку позовної давності. В майні колишнього колгоспного двору йому належить 1/2 частина, оскільки він та померла ОСОБА_12 в ріних долях володіли майном двору, залишились постійно проживати в будинку і не втратили право на ці частки.

У вказаному господарстві він проживає до даного часу та після смерті ОСОБА_12 став головою двору. Просить позов задовольнити.

Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5  свої позовні вимоги мотивують тим, що згідно даних погосподарської книги ОСОБА_9 сільської ради  за 1986-1990 роки членами колгоспного двору в с.Устеріки по вул. Центральній №97 були ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_8

Оскільки членами їхнього двору було 9 осіб то житловий будинок після ліквідації інституту колгоспних дворів належав по 1/9 частці кожному.

22.02.2000 року їхня мати ОСОБА_12 померла. Післі її смерті відкрилася спадщина за законом. До спадкової маси ввійшла 1/9 частка спірного будинку.

ОСОБА_8 на момент смерті матері проживав разом з нею в спадковому будинку і фактично вступив в володіння спадковим майном і воно належить йому з моменту відкриття спадщини. ОСОБА_3 на момент смерті матері навчалася в м.Київ, однак приїжджала додому під час канікул. Допомогала утримувати будинок та обробляти земельну ділянку. Після смерті матері в червні 2000 року приїхала додому і проживала в будинку до кінця канікул. Прибрала будинок, обробляла земельну ділянку, оплатила земельний податок.Також після смерті матері взяла з дому речі, які належали матері, а саме: ковдру, ліжник та набір кастрюль. Вона фактично вступила в управління спадковим майном після смерті матері.

Інші спадкоємці ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 не вчиняли жодних дій, що свідчать про прийняття спадщини, а тому вважаються такими, що відмовились від неї.

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вдвох прийняли спадщину то частка в будинку розподілилась між ними по 1/18 частці.

Таким чином частки на даний час у спірному будинку розподілились наступним чином: ОСОБА_8 та ОСОБА_3 належить по 1/6 частці, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, та ОСОБА_5- по 1/9 частці.

Збираючи документи на оформлення спадщини та своїх часток вони дізнались, що будинок не зареєстрований і на нього відсутній правовстановлюючий документ. Просять позов задовольнити.  

В судовому засіданні позивач –відповідач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав, позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 не визнав, просить в задоволенні їхніх позовних вимог відмовитиу зв’язку з пропуском строку позовної давності.

Відповідач-позивач ОСОБА_3, позивачі ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Позов ОСОБА_1 визнали частково, вважають, що йому в спірному будинку належить 1/9, а не 1/2 частка. Також пояснили, що вони протягом 1991-2008 років періодично приїжджали в с.Устеріки Верховинського району і мали безперешкодний доступ до спірного будинку. Вирішили оформити право власності на свої частки, коли дізналися, що ОСОБА_1 має намір продати будинок. Спір з приводу належності будинку виник  в 2008 році, а тому вважають, що строк позовної давності ними не пропущено.

Представник ОСОБА_9 сільської ради в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений в установленому порядку.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, приходить до висновку що позов ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 підлягає до задоволення, а позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що домогосподарство по вул.Центральній №97 в с.Устеріки Верховинського району відносилось до категорії колгоспного двору, що стверджується даними погосподарських книг сільської ради № 2 за 1986-1990 роки та № 3 за 1991-1995 роки( том.1 а.с.221-222,том 2 а.с.115-116).  

Станом на 01.01.1986 року в господарстві проживали : ОСОБА_12,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, що стверджується довідкою сільської ради за вих.№2-11/197 від 25.06.2009 року(том2 а.с.43) та даними по господарської книги №2 за 1986-1990 роки(том2 а.с.115-116).  

Ці ж особи, крім ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були прописані в господарстві станом на 15.04.1991 року, що стверджується даними по господарської книги № 3 за 1991-1995 роки( том.1 а.с. 221-222).

На даний час в господарстві проживає ОСОБА_1, що стверджується довідкою ОСОБА_9 сільської ради за вих.№ 2-11/684 від 15.12.2008 року( том1 а.с.99).

Із технічного паспорта  Коломийського МБТІ від 21.07.2008 року видно, що домогосподарство по вул.Центральній №97 в с.Устеріки складається із житлового будинку та господарських споруд та їх інвентаризаційна вартість становить 41225 грн.( том 1 а.с.23-28).

Відповідно до ст.123 ЦК України(в редакції 1963 року) розмір частки члена колгоспного двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними в п.п.а,б)  п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»  право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглось після припинення його існування мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору(в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Суд вважає, що відповідачі-позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_8, а також позивачі ОСОБА_10, ОСОБА_4 не втратили право власності на майно, яке належало колгоспному двору по вул. Центральній №97 в с.Устеріки, оскільки були прописані в господарстві станом на 15.04.1991 року. Позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також не втратили право власності на майно колгоспного двору, оскільки ОСОБА_5 з 1986 по 1991 рік навчалась в Бучацькому радгоспі –технікумі, що стверджується її дипломом серії ПТ № 861473 від 29.10.1991 року, а ОСОБА_6 вибувала в 1986 році з господарства на навчання в Коломийське ПТУ, про що свідчить відмітка в погосподарській книзі №2 за 1986-1990 роки(том2 а.с.115-116)   та тільки 30 червня 1993 року була прописана на постійне місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_10, що стверджується відміткою у її паспорті.

Таким чином суд вважає, що  оскільки членами домогосподарства по вул.№97 в с.Устеріки було 9 осіб то житловий будинок після ліквідації інституту колгоспних дворів належав по 1/9 частці кожному.

22.02.2000 року  ОСОБА_12 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за законом. До спадкової маси ввійшла 1/9 частка спірного будинку.

ОСОБА_8 на момент смерті матері проживав разом з нею в спадковому будинку, що стверджується довідкою виконкому сільської ради за вих.№2-11/466 від 16.09.2008 року(том.1 а.с.8), а тому відповідно до вимог ст.549 ЦК України (в ред.1963 року) фактично вступив в володіння спадковим майном і воно належить йому з моменту відкриття спадщини(ст.548 ЦК України в ред.1963 року).  

Відповідно до п.113 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року №18/5 доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті матері навчалася в м.Київ, однак приїжджала додому під час канікул. Допомогала утримувати будинок та обробляти земельну ділянку. Після смерті матері в червні 2000 року приїхала додому і проживала в будинку до кінця канікул. Прибрала будинок, обробляла земельну ділянку та після смерті матері взяла з дому речі, які належали матері, а саме: ковдру, ліжник та набір каструль, що не заперечив в судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1  

Інші спадкоємці, а саме : ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_4 не вчиняли жодних дій, що свідчать про прийняття спадщини, а тому відповідно до ст..553 ЦК України (в ред.1963 року) вважаються такими, що відмовились від неї.

Таким чином суд, вважає підставною позовну вимогу про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_12, яка померла 22.02.2000 року, оскільки відповідач-позивач фактично всупила в управління спадковим майном після її смерті.  

Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_8 вдвох прийняли спадщину після смерті матері то належна їй 1/9 частка в будинку розподілилась між ними по 1/18 .

Таким чином частки на даний час у спірному будинку розподілились наступним чином: ОСОБА_8 та ОСОБА_3 належить по 1/6 частці, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5  та ОСОБА_4 - по 1/9 частці.

Із свідоцтва про смерть  серії І-БА № 833049(том2 а.с.48) видно, що ОСОБА_4 помер 15.07.2006 року.

Відповідно до ст.76 ЦК України (в ред.1963 року)  перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч.1 ст.261 чинного ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт, що відповідачі-позивачі, позивачі протягом 1991-2008 років періодично приїжджали в с.Устеріки Верховинського району і мали безперешкодний доступ до спірного будинку.  Оскільки спір з приводу належності будинку виник між сторонами  в 2008 році,  то суд вважає вимогу позивача-відповідача про застосування позовної давності безпідставною.

Відповідно до вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд, належно оцінивши зібрані у справі докази вважає, що позов ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 підлягає до задоволення в повному обсязі, а позов ОСОБА_1 слід задовольнити частково, визнавши за ним право власності на 1/9 частку житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться в с.Устеріки, вул.Центральна №97 Верховинського району Івано-Франківської області.    

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.76,120,122,123,548,549,553 Цивільного Кодексу України (в ред.1963 р.), ст.ст. 261,346,392 чинного Цивільного Кодексу України, «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 18.06.1994 року №18/5, ст.ст. 209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:  

 Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/9 частку житлового будинку з господарськими спорудами, який знаходиться в с.Устеріки, вул.Центральна №97 Верховинського району Івано-Франківської області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 задовольнити.

Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_12, яка померла 22.02.2000 року.

Визнати право власності на будинок з господарськими спорудами, який знаходиться в с.Устеріки, вул.Центральна №97 Верховинського району Івано-Франківської області за :

- ОСОБА_8 – на 1/6 частку;

- ОСОБА_3 – на 1/6 частку;

- ОСОБА_10 – на 1/9 частку;

- ОСОБА_11    – на 1/9 частку;

- ОСОБА_6 – на 1/9 частку;

- ОСОБА_5 – на 1/9 частку;

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Головуючий:                                                                             Р.І.Атаманюк