Судове рішення 2-1185/09 від 19.11.2009

Судове рішення #6404347

Справа № 2-1185/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Енергодар 2 вересня 2009 року

Енергодарський міський суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді: Федоренка О.І.;

при секретарі: Сердюк О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору відділ охорони дитинства служби у справах дітей Енергодарської міської ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 . звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 . аліментів на утримання онуки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В свою чергу ОСОБА_2 . звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 . та ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою суду від 8.7.2009 року обидва позови об’єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 . та її представник позовні вимоги підтримали та в їх обґрунтування пояснили, що ОСОБА_4 є дитиною ОСОБА_2 . та ОСОБА_3 – сина ОСОБА_1 ., шлюб між якими розірвано 16.4.2002 року й після розірвання шлюбу дитина залишилася жити з матір’ю – ОСОБА_1 До березня 2009 року ОСОБА_4 мешкала разом з ОСОБА_1 , але з березня перейшла жити до ОСОБА_1 ., де й мешкає зараз. ОСОБА_1 . є пенсіонеркою, окрім пенсії ніяких інших джерел для існування немає. Батько онуки надає матеріальну допомогу на її утримання, але її недостатньо для задоволення всіх необхідних потреб ОСОБА_4 , оскільки вона вже доросла, а життя постійно дорожчає. ОСОБА_2 . надає матеріальну допомогу дитині на свій розсуд визначаючи її розмір та нерегулярно. Просять позов задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 . на користь ОСОБА_1 ., аліменти на утримання онуки ОСОБА_4 в розмірі ј частини від її доходів до досягнення дитиною повноліття.

Щодо позовних вимог ОСОБА_2 . про встановлення місця проживання дитини разом з нею просять в задоволенні позову відмовити у зв’язку з тим, що дитина вже досягла чотирнадцятирічного віку й вільна самостійно обирати місце свого проживання.

ОСОБА_2 . та її представник позовні вимоги стосовно визначення місця проживання неповнолітньої дитини підтримали та в їх обґрунтування пояснили, що до квітня 2009 року дитини проживала разом з матір’ю, яка створювала належні умови для нормального життя та існування дитини, ніяким чином не перешкоджала в спілкуванні з батьком, просять позов задовольнити визнавши місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 Щодо позовних вимог ОСОБА_1 . про стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої онуки просять відмовити у зв’язку з тим, що вона немає право на їх отримання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та співвідповідач по зустрічному позову ОСОБА_3 ., позовні вимоги ОСОБА_1 . про стягнення з ОСОБА_2 . на її користь аліментів на утримання неповнолітньої онуки підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, щодо вимог ОСОБА_2 . про встановлення місця мешкання неповнолітньої дитини разом з ОСОБА_1 проти задоволення заперечує, просить відмовити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – відділу охорони дитинства служби у справах дітей Енергодарської міської ради позовні вимоги щодо стягнення аліментів залишив на розгляд суду, щодо позову про визначення місця проживання дитини, пояснив, що ОСОБА_4 вже досягла чотирнадцятирічного віку, що дає її право самостійно визначатися зі своїм місцем проживання, просить в задоволенні цих позовних вимог відмовити.

Допитана в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що бажає проживати разом з бабусею ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено у судовому засіданні й проти чого не заперечують сторони неповнолітня ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ., шлюб між якими було розірвано 16.4.2002 року. Після розірвання шлюбу дитина залишилася жити з ОСОБА_1 З 15.2.2002 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 . проводилося стягнення аліментів на утримання неповнолітньої донька ОСОБА_4 . Рішенням суду від 9.6.2009 року стягнення аліментів припинилося у зв’язку з тим, що неповнолітня ОСОБА_4 пішла від ОСОБА_2 . жити до ОСОБА_1 . Рішення суду набуло законної сили.

Згідно ст.3 ЦПК України право на звернення до суду має право особа за захистом порушених саме своїх прав, свобод та інтересів, або органи та особи, право на звернення яким за захистом прав свобод та інтересів інших осіб надано законом.

Згідно ст.42 СК України право на звернення до суду за захистом порушених прав дитини мають батьки, опікун, піклувальник дитини, прокурор, орган опіки та піклування.

ОСОБА_1 ., яка звернулася з позовом про стягнення з матері дитини на свою користь аліментів на утримання неповнолітньої онуки є бабусею неповнолітньої дитини, й у даному випадку з урахуванням змісту ст.42 СК України є неналежним позивачем, оскільки не є опікуном або піклувальником дитини. Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 . щодо стягнення на її користь аліментів на утримання неповнолітньої онуки безпідставні та не підлягають задоволенню.

Щодо встановлення місця проживання дитини, суд вважає наступне.

Згідно ч.3 ст.160 СК України, якщо батьки мешкають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Аналогічна норма міститься й у ч.2 ст.29 ЦК України, яка наділяє особу, яка досягла чотирнадцяти років правом вільного вибори місця проживання за винятком певних обмежень.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 и у квітні 2009 року, коли обрала своїм місцем проживання разом з бабусею ОСОБА_1 . набула чотирнадцятирічного віку, що надає їй право на вільний вибір місця проживання. На підставі чого, суд приходить до висновку,Ю що позовні вимоги, щодо встановлення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 разом з ОСОБА_1 , безпідставні та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.42,160 СК України, ст.29 ЦК України, ст.ст.3,10,14,57-60,81,88,208-209, 212-215,218,294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Повний текст рішення буде виготовлено 7 вересня 2009 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня складання рішення у повному обсязі. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після спливу строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Суддя О.І. Федоренко