ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-3250/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
при секретарі судового засідання Кунинець А.С.
з участю представника позивача – Пигитчина М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області до Приватного підприємства «Аніта» про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В :
Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області звернулася до адміністративного суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Аніта» (надалі ПП «Аніта») заборгованості у сумі 2718,99 грн. .
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу.
В судовому засіданні представник позивач підтримав позовні вимоги з тих самих міркувань, просить позов задоволити.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, за зазначеною адресою не знаходиться.
Відповідно до ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні. У зв”язку з цим, суд розглядає справу у відсутності відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
ПП «Аніта» зареєстроване виконкомом Дрогобицької міської ради 09.03.2004 року, підтвердженням чого є копія Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
Як платник податків позивач взятий на облік ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області 01 квітня 2004 року за № 2767, що підтверджується Довідкою позивача за № 77 від 01.04.2004 року.
Податковий борг підприємства становить 2 718,99 грн..
Даний податковий борг виник із заборгованості:
- по сплаті податкового зобов‘язання з податку на додану вартість в сумі 170 грн, що підтверджується податковими повідомленням-рішенням № 0001541502/0 від 24.04.2008 року;
- по сплаті податкового зобов‘язання з податку на прибуток сумі 2550 що підтверджується податковими повідомленням-рішенням № 0003301501/0 від 22.10.2008 року.
У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).
Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
На вимогу суду відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказані суми податкових зобов‘язань узгоджувались в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадані податкові зобов‘язання дійсно є податковим боргом.
ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області на адресу відповідача направила першу податкову вимогу за №1/245 від 20.05.2008 року.
Враховуючи те, що відповідач не сплатив у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу за №2/366 від 07.07.2008 року.
Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено.
У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов‘язок сплачувати податки і збори (обов‘язкові платежі).
Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” одним із обов‘язків платників податків є обов‘язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов‘язкових платежів) у встановлені законом терміни.
Згідно частин 1 підп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Частиною 2 цього ж підпункту передбачено, що стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
У відповідності до вимог підп.3.1.1 п.3.1 ст.3 даного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та під ставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. 1. Позовні вимоги задовольнити.
2. 2. Стягнути з Приватного підприємства «Аніта» в користь державного бюджету 2718,99 грн. податкового боргу.
3. 3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. 4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.А.Кухар