П О С Т А Н О В Л Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
19 жовтня 2009 року
Суддя Торезького міського суду Донецької області Савков С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який є фізичною особою-підприємцем, мешкає в місті Торезі, пров.Воровського, 53,
за ст.44 ч.1 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
18-21 вересня 2009 року Територіальною державною інспекцією праці у Донецькій області проведено первинну, комплексну, за вимогою прокуратури перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
В ході перевірки встановлено, ОСОБА_1 має право прийому працівників на роботу шляхом укладення з ними письмових трудових договорів відповідно до вимог ст.24 КЗпП України та наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою» №260 від 8.06.2001 року, тобто відповідно до ст.21 КЗпП України виступає однією із сторін трудового договору, в зв’язку з чим зобов'язаний забезпечувати реалізацію трудових прав працівників.
Однак, здійснюючи свою діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 порушив вимоги чинного трудового законодавства, що виразилось в наступному.
В порушення вимог ч.5 ст.79 КЗпП України та п.6 договору від 2009.2009 року укладеному з офіціантом ОСОБА_2, не встановлено конкретна дата надання щорічної відпустки. Також не встановлена конкретна дата надання щорічної відпустки таким працівникам як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Разом з цим, в порушення ст.ст.29, 32 КЗпП України та п.2 трудового договору ОСОБА_2 декілька місяців виконую роботу бармена, а не офіціанта.
В порушення ст.ст. 29, 66 КЗпП України робочий день офіціантів продовжується з 9.00 до 22.00 годин три дні через три дні відпочинку без перерв.
У трудовому договорі встановлено восьмигодинний робочий день, а фактично працівники працюють по 13 годин без перерви, що свідчить про порушення ст.30 Закону України «Про оплату праці» в частині не забезпечення достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та витрат на заробітну плату. В порушення ст.106 КЗпП України - оплата надурочних робот не проводиться.
Не дотримуються ОСОБА_1 й вимоги ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці», ст.4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п.1 Постанови Кабінету Міністрі України №1078 від 17.07.2003 року з питань проведення індексації заробітної плати працівникам. Так, індексація грошових доходів громадян працівниці за липень, серпень, вересень 2008р., березень - серпень 2009 р. не нарахована та не сплачена.
Відповідно до вимог законодавства громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Кодексом Законів про працю України, ЗУ „Про відпустки" визначено відповідний порядок надання відпустки та обов'язки власника (роботодавця) щодо цього. В процесі перевірки були затребувані графіки надання відпусток, заяви працівників, письмові повідомлення працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну, розрахунки обчислення середньої заробітної плати, що належить до виплати працівнику за час відпустки. Жодних документів, що підтверджували б дотримання встановленого порядку надання відпусток, фактичне їх надання та оплату відповідно до вимог законодавства під час перевірки не було надано, що є порушенням вимоги ст.79 КЗпП України та ст.10 Закону України «Про відпустки».
Під час перевірки встановлені й порушення вимог ст.142 КЗпП України фізичною, в зв’язку з тим, що особою - підприємцем не розроблено Правила внутрішнього трудового розпорядку.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.41 ч.1 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді винним себе визнав та підтвердив, що перевіркою встановлені вище перелічені порушення діючого законодавства, які він не оспорює. Обіцяв в подальшому виправити становище. В скоєному щиро кається. Права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.263 КпАП йому роз’яснені.
Крім пояснення, винуватість ОСОБА_1 підтверджується й іншими дослідженими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №05-25-106/0068 від 23.09.2009 року; актом перевірки додержання законодавства про працю №-5-25-106/0052 від 21.09.2009 року; письмовими поясненнями ОСОБА_5ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
Обставиною, що пом’якшує адміністративну відповідальність ОСОБА_1 є щире розкаяння. Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність порушника, по справі не існує.
Вирішуючи питання щодо розміру адміністративного стягнення слід врахувати особу правопорушника, його ставлення до правопорушення, наявність обставин, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
За встановлених обставин вбачається можливим накладення адміністративного стягнення не в максимальному розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283-285 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) грн.
На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію або внесено протест прокурором до Апеляційного суду Донецької області через Торезький міський суд.
Суддя С.О.Савков