ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-2656/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кухар Н.А.
при секретарі судового засідання Кунинець А.С.
з участю представника позивача – Тимчишин І.В.
представника відповідача- Дембіцького Р.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова до Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Полярон» про стягнення заборгованості в сумі 999 525 грн. 35 коп.,
В С Т А Н О В И В :
Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Полярон» заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкціях та пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є страхувальником відповідно до Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Відповідно до ст.20 даного Закону страхувальники зобов”язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Згідно з поданими відповідачем розрахунками страхових внесків за період з травня 2008 року по січень 2009 року підлягають сплаті – 1217673,85 грн.. Відповідачем фактично сплачено і зараховано внесків – 270 554,73 грн.. Заборгованість по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідача становить 947 119,12 грн..
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав повністю, пояснив, що заборгованість склалась через відсутність коштів.
Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
В матеріалах справи наявні Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування з травня 2008 року по січень 2009 року, в яких відповідачем визначено загальну суму страхових внесків.
Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, згідно п.2 ч.9. ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003р. накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум — у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум — у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум — у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу
Рішеннями № 559 від 05.05.2008 року, № 2009 від 22.12.2008 року на підставі пункту 2 ч.9. ст.106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді стягнення штрафу в розмірі 101740,13 грн. та нараховано пеню в розмірі 27615,20 грн.
Вищенаведені рішення відповідачем не оскаржені у встановленому законом порядку, зазначені в них суми пені та штрафу не сплачені і станом на 05.03.2009 року заборгованість відповідача по сплаті платежів до Пенсійного фонду України складає 999 525 грн. 35 коп..
У відповідності до вимог ст.106 згаданого Закону, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
За наведених обставин, адміністративний суд вважає, що позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства науково-виробничий комплекс «Полярон» (ЄДПРОУ 14308606) на користь Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова 999 525 грн. 35 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, фінансових санкціях та пені.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя-підпис, з оригіналом згідно
Суддя Н.А.Кухар