НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року справа № 2-а-1725/09 м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі головуючого судді Свередюка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради, про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недорахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, — суд,
встановив:
02 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, стягнення недорахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, перерахунок розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, які дорівнюють прожитковому мінімуму для дітей віком до шести років за період з 09 липня 2007 року і до досягнення дитиною трирічного віку.
До судового розгляду справи сторони подали до суду письмові заяви, в яких просять адміністративну справу розглядати у їх відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та перебуває на обліку в Нововолинському управлінні праці та соцзахисту населення. Відповідачем було призначено та виплачено одноразову допомогу при народженні дитини. Крім того відповідачем їй була призначена і виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, передбачених Законами України "Про Державний бюджет України" за відповідний рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано неконституційним положення абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким було встановлено менший розмір допомоги по догляду за дитиною до трирічного віку.
Позивач вважає, що згідно ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна бути надана у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей до 6 років. Оскільки в 2007 році розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років становив: з 01 січня 2007 року 434 грн., з 01 квітня 2007 року 463 грн., з 01 жовтня 2007 року – 470 грн., в 2008 році розмір прожиткового мінімуму для дітей до 6 років становив: з 01 січня 2008 року - 526 грн., з 01 квітня 2008 року - 538 грн., з 01 жовтня 2008 року - 540 грн., з 01 жовтня 2008 року - 557 грн., а в 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, зберігається в розмірах, що діяли у грудні 2008 року (ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік"), тому вважає, що їй повинна виплачуватись допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років за відповідний рік до досягнення дитиною трирічного віку. Просить визнати дії відповідача по нарахуванню та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.
В письмових запереченнях відповідач позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що при здійсненні будь-яких виплат відповідач керується вимогами Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік і не може проводити виплати більші, оскільки це не передбачено статтею видатків і є порушенням фінансової дисципліни. Відповідач зазначає, що відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, та слід врахувати той факт, що після винесення рішень Конституційним Судом України зміни щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, визначеному законом, не вносились. Просить в позові відмовити, враховуючи пропущення строку звернення до суду, і всі судові витрати покласти на позивача.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Прожитковий мінімум для дітей до 6 років встановлений ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", ст.58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" з 01 січня 2007 року 434 грн., з 01 квітня 2007 року 463 грн., з 01 жовтня 2007 року – 470 грн., з 01 січня 2008 року - 526 грн., з 01 квітня 2008 року – 538 грн., з 01 липня 2008 року – 540 грн., з 01 жовтня 2008 року – 557 грн., а з 01 січня 2009 року – 557 грн.
Пунктом 14 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" № 489-У від 19.12.2006 р. дію ч.1 ст.15 Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призупинено на 2007 рік в частині визначення розміру виплат державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років. Встановлено, що вказана допомога здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року зазначені вище положення Закону "Про Державний бюджет на 2007 рік" були визнані неконституційними, тому втратили чинність.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 р. по справі № 1-37/2008 (про збалансованість бюджету) Конституційний Суд виходить з правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 09 липня 2007 р. № 6-рп/2007 та Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів, цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Судом встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про її народження (а.с.7).
З довідки, виданої відповідачем за №907 від 04 червня 2009 року (а.с.4) вбачається, що позивачу нараховано та виплачено допомогу по догляду за дитиною за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року в таких розмірах: за січень-лютий 2007 року по 98,37 грн. щомісячно, за березень- червень 2007 року по 99,72 грн. щомісячно, за липень 2007 року – 101,16 грн., за серпень 2007 року – 103,41 грн., за вересень-жовтень 2007 року по 104,85 грн. щомісячно, за листопад 2007 року – 107,73 грн., за грудень 2007 року –110,88 грн., а всього за 2007 рік позивачу виплачено 1228,50 грн. допомоги.
З довідки, виданої відповідачем за №908 від 04 червня 2009 року (а.с.5) вбачається, що позивачу нараховано та виплачено допомогу по догляду за дитиною за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року по 130,00 грн. щомісячно, а всього за 2008 рік позивачу виплачено 1560,00 грн. допомоги.
З довідки, виданої відповідачем за №909 від 04 червня 2009 року (а.с.6) вбачається, що позивачу нараховано та виплачено допомогу по догляду за дитиною за період з 01 січня 2009 року по 31 травня 2009 року по 130,000 грн. щомісячно, а всього за 2009 рік позивачу виплачено 650,00 грн. допомоги.
Суд вважає, що відповідач зобов’язаний нарахувати та сплатити позивачу допомогу з розрахунку встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей до 6 років.
Згідно із ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено ст.100, ст.102 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений.
Як зазначає позивач, вона дізналася про порушення своїх прав на початку 2009 року, тому своєчасно не звернулась до суду з позовом. Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює даний процесуальний строк.
Таким чином, в суді встановлено факт неправомірних дій щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною позивачу, належної згідно Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними положення Закону, що зупиняв дію зазначеної норми.
Виходячи із встановленого, суд задоволює адміністративний позов частково і визнає дії відповідача – суб’єкта владних повноважень — неправомірними і зобов'язує нарахувати та виплатити суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 травня 2009 року включно.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача щодо нарахування та виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01 червня 2009 року до досягнення дитиною трирічного віку до задоволення не підлягають, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод та інтересів, а позивачем не надано доказів про порушення її прав за вказаний період, як і відсутні докази про відмову відповідача їх надати, у зв’язку з чим у суду відсутні правові підстави для прийняття рішення відносно ще не порушених прав.
Судові витрати залишити за сторонами.
В решті позовних вимог – відмовити.
Керуючись ст.11, ст.19, ст.94, ст.99, ст.100, ч.3 ст.122, ст.158, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163 КАС України, та підставі ст.3, ст.22, ст.51, ст.95, ст.152 Конституції України, ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", ст.62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" № 489-У від 19.12.2006 р., ст.58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107-УІ від 28.12.2007 р., ст.54 Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік", Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, та № 26-рп/2008 р. від 27 листопада 2008 р., суд, —
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 травня 2009 року включно.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 травня 2009 року включно у розмірі, передбаченому ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, передбачений ст.186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Свередюк