Справа №1-167\                                                          2009 року

В И Р О К  

ІМЕНЕМ    У К Р А Ї Н И  

27 жовтня   2009 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого    Любинецької-Онілової А.Г.

з участю секретаря сз   ОСОБА_1                  

прокурора      Нагірняка Б.М.

адвоката         ОСОБА_2

підсудного     ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Комі АРСР Сисольського району с.Віслянка-3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє – вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 вересня 2004 року за ст.185 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 680 гривень, яке постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2008 року змінено на інший вид покарання – 240 громадських робіт, у скоєнні злочину, передбаченого  ст.389 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 відбуваючи покарання у виді 240 годин громадських робіт  в КП «Ямпількомунтепло» м.Ямполя Вінницької області, будучи ознайомленим з умовами та порядком відбуття покарання, з метою ухилення від відбуття покарання, порушив умови та порядок відбуття покарання, не виходив на роботу без поважних причин, не відпрацював жодного дня. Не з*являвся на реєстрацію до КВІ Ямпільського району Вінницької області та неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, про кримінальну відповідальність за ст.389 ч.2 КК України попереджувався інспекцією КВІ.

Допитаний в судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3 вину в скоєному визнав повністю,  пояснив, що не виконував вирок суду за станом здоров*я. В скоєному розкаявся.            

Крім повного визнання своєї вини, винність підсудного підтверджена доказами,  які зібрані в ході досудового слідства, а саме: поданням інспектора КВІ Ямпільського району (а.с.3,4),  вироком суду від 14.09.2004 року (а.с.5), постановою суду від 20.11.2008 року (а.с.9), направлення на відбуття громадських робіт (а.с.10), розпорядженням від 03.12.2008 року  про визначення об’єктів для відбування покарання (а.с.11), повідомленнями КП «Ямпількомінтепло» про неприбуття ОСОБА_3 на об’єкти для відбуття громадських робіт (а.с.12, 13,14,15, 16), постановами  про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності (а.с.19,20, 21, 22), письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с.25,26,27, 29), розпискою ОСОБА_3 про роз’яснення умов та порядку відбуття покарання (а.с.28), Протоколами допитів свідків (а.с.30, 31, 32), повідомленням Ямпільської ЦРЛ від 18.06.2009 року вих.№01-4-325  (а.с.43), які не суперечать один одному щодо фактичних обставин справи і з якими підсудний згідний у повному обсязі, а тому суд відповідно до ст.299 КПК України вважає їх правдивими і такими, що підтверджують винність підсудного у скоєному ним злочині.        

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудного встановленою, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.389 КК України, як ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і особу підсудного, який  усвідомив свою вину, у скоєному розкаявся, сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем свого проживання. Дані обставини суд відносить до обставин,  що пом’якшуюють покарання підсудному.

Оскільки досудовим слідством обставин, що обтяжують покарання підсудному, не встановлено, суд вважає такі обставини відсутніми.

Враховуючи викладене та особу підсудного, який, будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став і знову вчинив злочин, суд вважає, що підсудний може бути виправлений та перевихований лише в умовах тимчасової ізоляції його від суспільства.

З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним  обрати йому міру покарання у виді арешту, що передбачена санкцією ст.389 ч.2 КК України, а саме - у виді арешту у межах санкції ст.389 ч.2 КК України, за правилами ст.71, 72 КК України приєднати частково не відбуту частину покарання за попереднім вироком, і остаточне покарання визначити у п’яти місяців та 15 днів арешту.

При вирішенні питання щодо міри запобіжного заходу до вступу вироку в закону силу, суд виходить із наступного. Враховуючи, що підсудний підсудний ОСОБА_3А, відносно якого обрано міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд ухилився від явки до суду,   постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 26.10.2009 року оголошено розшук підсудного та змінено запобіжний захід із підписки про невиїзд на взяття під варту, суд не має підстав для зміни або скасування цього запобіжного заходу, і має підстави  залишити попередній –  взяття під варту.  

           Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд  

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним за ст.389 ч.2  КК України і призначити йому покарання у виді п’яти  місяців арешту.

На підставі ст.ст.71, 72 КК України  приєднати частково не відбуту частину покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від  14 вересня 2004 року, вид покарання по якому постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 20 листопада 2008 року змінено на 240 годин громадських робіт, і   остаточне покарання ОСОБА_3 визначити у виді п’яти місяців та п’ятнадцяти  днів арешту  .      

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу залишити попередню – взяття під варту.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ                    А.Г.ЛЮБИНЕЦЬКА-ОНІЛОВА