Справа № 2а-3501/09/1203
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2009р. суддя Артемівського районного суду м. Луганська Сторожук Т.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії ,
встановив :
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом в якому просить суд просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача, який не нарахував і не виплатив за період з 2006р-2008р. підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити їй вказане підвищення до пенсії за вказаний період. мотивуючи позовні вимоги тим, що має статус дитини війни, має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, а відповідач пенсію не підвищив, порушуючи надані позивачці законом права. А також просить відновити пропущений строк для звернення до суду за період з 01.01.2006р.
Відповідач статус позивачки як дитини війни і перебування її на пенсійному обліку у відповідача не оспорює; позов не визнав, посилаючись на те, що стаття 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не передбачає, яким саме органом і за рахунок яких джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення і виплата вказаного підвищення пенсії; оскільки в 2006, 2007 і в 2008 році законодавчо не було врегульовано дане питання, а Законами „Про Державний бюджет України на 2006 рік” „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була призупинена, і в бюджеті Пенсійного Фонду не були передбачені дані кошти, тому вважає свої дії правомірними, і не вбачає підстав для підвищення пенсії позивачу і виплати йому вказаної суми, крім того, стосовно позовних вимог щодо пенсії в 2006р. та 2007 р. просить застосувати ст.100 КАС України.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі. Судом ухвалено розглянути справу в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивачка має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням, перебуває на пенсійному обліку у відповідача за місцем проживання. Дані обставини відповідач не заперечує.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-ІУ, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006р.
Відповідно до ст.99, 100 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав; пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у позові, якщо на цьому наполягає одна з сторін. Відповідач у своїх запереченнях наполягає на застосуванні ст.99,100 КАСУ.
В даному випадку строк звернення має обчислюватись з моменту отримання відповідної пенсії, коли особа дізналась про її розмір і могла дізнатись про порушення її прав. Оскільки позивачка протягом року після отримання пенсії в 2006- 2007роках не звернулася до суду з позовом, а так само і не оспорювала дії відповідача шляхом звернення зі скаргою до нього, то слід вважати, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, що є підставою для відмови у позові в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо виплати пенсії у 2006-2007рр. і про перерахунок пенсії за 2006- 2007рр.
Про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачка не повідомила і суд таких причин не вбачає. Сам факт юридичної неосвіченості позивачки не є причиною поважною і достатньою для поновлення пропущеного строку. Тому в даній частині позовних вимог слід відмовити.
Стосовно дій відповідача і виплати пенсії в 2008році, суд вважає, що розмір пенсії позивачці в період з 22.05.2008пр. по 31.12.2008р. був значно занижений від того, на який позивачка мала право, виходячи з таких підстав:
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошовою утримання ; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2ОО8 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесенім змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» за період з 22 травня по 31 грудня 2008р підлягають задоволенню.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на всій території України, остаточним, і воно не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними .
Дії відповідача по звуженню майнових прав позивачки щодо невиплати їй підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за вказаний період є протиправними, а порушене право позивачки підлягає судовому захисту.
Враховуючи, що призначення і розрахунок пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних відділень Пенсійного Фонду України, суд не має права перебирати на себе функції даного державного органу по здійсненню конкретних розрахунків, тому відсутні підстави для обчислення у постанові суду конкретного розміру пенсії і виниклої заборгованості. .
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір у справі слід віднести за рахунок держави.
На підставі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008р.”
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 158-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі м. Луганська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії – задовольнити частково.
Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районні м. Луганська ради щодо не здійснення підвищення пенсії і відмови у здійсненні перерахунку і підвищенні пенсії ОСОБА_1, як дитині війни у період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.;
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Артемівському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року , у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виходячи з встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком і з урахуванням фактично отриманих сум.
В іншої частині позову відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Заява про оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Сторожук Т.А.